Передплатити Підтримати

Як говорити з дитиною про секс

Діалоги на інтимні теми не свідчать про батьківство без цінностей

Багато батьків соромляться, бояться та уникають розмов про секс та сексуальне здоров'я зі своїми дітьми. Стільки ж дітей, не наважуються їх про це питати, тому шукають інформацію в інтернеті, обговорюють це з друзями чи однолітками.

Тема сексу та репродуктивного здоров'я досі залишається табуйованою, незручною і небажаною у суспільстві. Вона окутана безліччю міфів — про гріх, аморальність, неприпустимість чи ганебність сексу та прояву сексуальності. Ці печерні стереотипи потрібно ламати.

Сексуальна освіта — це передусім про виховання відповідального ставлення до стосунків та репродуктивного здоров'я. Її мета — забезпечити дітей і підлітків науковою та об'єктивною інформацією, яка дасть змогу обдумано ухвалювати рішення та знизити ризики, пов'язані зі статевим життям та здоров'я.

Поки в Україні цей напрямок лише формується. У школах бракує спеціальних класів, в яких навчатимуть дітей основ сексуального здоров'я, здоровим стосункам чи онлайн-безпеці. Деякі спроби впровадити схожий напрямок є відверто провальним. Як приклад, згадайте підручник «Основи сім'ї», в якому автор відверто відстоював антинаукові твердження, наприклад, про те, що контрацепція вбиває дітей.

Короткий підсумок — уроки, в яких дітям розповідають про частини тіла, статеве дозрівання, хвороби, що передаються статевим шляхом, зокрема про ВІЛ-інфекцію та захист від них, про здорові партнерські стосунки, безпеку та здоров'я і багато іншого, розпочинають ще в молодшій школі.

Наприклад, в Австрії освітня програма щодо сексуального здоров'я є обов'язковою, починаючи з 10 років до середньої школи. Естонія була першою країною колишнього Радянського союзу, яка офіційно запровадила шкільну сексуальну освіту — з 1996 року. Відтоді програма виховання сексуальності поступово розширюється і впроваджується у всіх школах. У Швеції це взагалі обов'язковий предмет ще з 1955 року. З 7−10 років і аж до закінчення школи учням розповідають про здоровий спосіб життя, розважливий та обдуманий початок статевого життя, анатомію і безпеку. У цьому році сексуальна освіта стане обов'язковою для учнів початкової школи у Великій Британії.

Чому це важливо?

Підлітки, які розмовляють зі своїми батьками про секс чи мають уроки щодо сексуального здоров'я у школі, частіше відкладають заняття сексом до досягнення старшого віку.

Вони також частіше роблять здоровий вибір, наприклад, використовують презервативи, аби запобігти хворобам чи вагітності, якщо вони вирішили займатися сексом.

Тож велика роль у питанні сексуальної освіти належить батькам, зокрема. Є безліч порад, матеріалів, відеокурсів чи лекцій про те, як розпочинати розмову з дитиною будь-якого віку на цю тему. Головне — не соромитися, запастися терпінням, бути чесним та відкритим і в жодному разі не засуджувати питання чи поведінку. Основне — це довіра.

Практичні поради з цього приводу: не соромтеся розпочати розмову та загалом про це говорити.

Якщо ви уникатимете цієї теми, діти навчаться та знайдуть інформацію без вас. У такому разі вони навчатимуться на поведінці та ставленні, змодельованих іншими дорослими, зі ЗМІ чи популярної культури, і, звичайно, у своїх однолітків. Займіть проактивну позицію у цьому питанні.

Це не означає, що потрібно одразу ж розпочати серйозні розмови про секс, вагітність чи порно. Важливо бути відкритими до запитань дитини та використовувати влучну нагоду, аби пояснити ті чи інші речі, які вважаєте доречними.

Таким приводом може бути наступне: повідомлення, що хтось з близьких чи друзів вагітний, коли у кіно чи на телебаченні з'являються теми про статеве дозрівання, побачення, секс чи кохання, коли в рекламі, книгах, кіно чи будь-якому іншому місці висвітлюються гендерні стереотипи, коли натрапляєте на рекламу чи продаж прокладок, тампонів, протизаплідних засобів, презервативів тощо. Приводів — безліч. Головне завдання — розпочати відкриту та довірливу розмову.

Розпочати розмову ніколи не пізно. Звісно, теми і пояснення важливо обирати з віком, аби дитина все зрозуміла та могла поставити відповідні запитання. Наприклад, як тільки діти починають вчитися говорити, ви можете навчити їх правильних назв частин свого тіла. Як тільки вони починають бути поруч з іншими дітьми, варто навчити їх поважати інших людей і говорити про їхні почуття. В маленькому віці також важливо навчити дітей дбати про свою безпеку, розуміти порушення особистого кордону і говорити ні. Ці речі закладають основу для здорової сексуальності та стосунків пізніше.

У початковій та середній школі можна дати дитині книгу про анатомію чи статеве дозрівання для самостійного дослідження. Час від часу важливо запитувати дитину про що він чи вони дізналися, що заплутало, і відповісти на запитання.

Найголовніше — дати зрозуміти дитині, що вона може поставити питання або звертатися за підтримкою, не боячись сорому чи осуду.

Говоріть про секс чи сексуальне здоров'я не лише в контексті заборони.

Адже більшість розмов та пояснень відбувається саме так: «Не займайся сексом», «Не можна завагітніти», «Не захворій на ту чи іншу хворобу, яка передається статевим шляхом».

У такому випадку, питання що можна робити і як, залишається поза розмовою. Виходьте за межі «не» та заборон. Пояснюйте, що таке сексуальний потяг, що можна робити, аби залишатися сексуально здоровим? Як про це говорити з партнером чи партнеркою? Що вони можуть зробити, щоб бути сексуально здоровими з партнером? Пояснюйте переваги та важливість використання контрацепції. Навчайте дітей правильних назв інтимних частин тіла, розуміння особистого простору, здоровому вмінню говорити ні, коли його порушують. Ці теми повинні бути невід'ємною частиною будь-якого обговорення здорової сексуальності.

Говорити з дитиною про секс — означає давати їй дозвіл це робити. Це не так. Це шкідливий стереотип, якого варто позбутися.

Розмови з дитиною про секс не означає батьківство без цінностей.

Це про навчання дітей розумінню, що сексуальні думки та почуття є нормальними, про важливість безпеки, захисту здоров'я і поваги. В майбутньому це дає батькам можливість продовжувати розмови на більш серйозні теми, приміром, про аборти, проституцію чи порнографію.

Будьте уважним слухачем. Дізнайтеся, про що думає ваша дитина, говорячи про свої стосунки чи сексуальні переживання. Що означає для неї чи нього мати хлопця чи дівчину? Також корисно поговорити про друзів дитини. Підлітки можуть розповідати більше про своїх друзів, ніж про себе, але, слухаючи те, що роблять їхні друзі, ви зможете зрозуміти, як почувається і про що думає ваша дитина.

Завжди пам'ятайте, що коли йдеться про здоров'я та безпеку дітей — незручних тем не існує.

Джерело