Передплатити Підтримати

В Україні туман упав…

Українське суспільство дедалі більше схоже на мандрівника, який блукає в інформаційному тумані, збитий з пантелику не тільки відчутністю шляхових вказівників, але й різнобоєм сигналів, які лунають з усіх усюд. Відсутність стратегій, неспроможність сформулювати головні меседжі, які б допомогли визначитися «на місцевості», дати розуміння того, куди йдемо, чого чекати і до чого готуватися…

…1952 року Велика Британія пережила шок. На Лондон та околиці впав небачений досі густий туман і тримався цілий тиждень. Життя сотень тисяч містян перетворилося у пекло, годі було вийти на вулицю, не ризикуючи потрапити під авто, бо видимість у цьому смогу не сягала далі витягнутої руки. Ба більше, туман містив у собі продукти згорання вугілля з теплових станцій, споруджених довкола столиці, і люди задихалися від цієї смертельної (бо, як з’ясувалося пізніше, від респіраторних недуг загинуло 12 тисяч осіб). Скасували концерти, публічні заходи, припинили демонстрацію фільмів… Смог легко проникав у кінотеатри. Глядачі просто не могли бачити сцени чи екрану. Водночас уряд на чолі з Вінстоном Черчиллем обговорював питання… дозволу для Філіпа, герцога Единбурзького, чоловіка молодої королеви Єлизавети І І, навчатися пілотуванню. Мовляв, не варто ризикувати батькові майбутнього спадкоємця трону… Попри те, що саме кабінет «торі» санкціонував і усіляко сприяв будівництву вугільних станцій, які, у результаті, стали зброєю масового ураження.

Вінстона Черчилля врятувало сонечко. Воно розвіяло туман акурат за крок до рішення королеви відправити уряд у відставку.

Ця історія з Great Smog цілком може бути уроком для нинішньої України. Як метафора, як ключ до розуміння того, що насправді відбувається. А відбуваються неприпустимі речі. На східному фронті ледь не щодня гинуть молоді хлопці. Терористи, наплювавши на міжнародні конвенції та угоди, убивають наших медиків, перешкоджають забрати тіла загиблих та поранених. А великий прихильник «миру посередині» мовчить, мов би йому заціпило.

Тим часом група «миротворців» на чолі з явним агентом російського впливу, за сумісництвом — главою Офісу президента, проштовхує капітуляційні плани, навіть не роблячи спроб відповідати на хамські ультиматуми Москви. Ба більше, ходить колами, знову і знову повертаючись до пронафталіненої «формули Штайнмаєра», яку, здавалося б, вже давно відкинуто на узбіччя. Єрмак же обіцяє імплементувати цей убивчий для України план у закон про особливий статус для Донбасу.

Таким чином, ідея проведення виборів на окупованій території, та ще й під контролем нашпигованого російською агентурою ОБСЄ, вкотре набуває актуальності. Вимоги щодо змін у Конституції, про які волає Кремль, і які фактично перетворять Україну на клаптикову державу, розв’яжуть тут справжній громадянський конфлікт, стають реальністю.

Гібридно-психологічна війна проти власного народу під прикриттям недолугого карантину, провокаційні спроби протягнути русифікаційний мовний закон Бужанського акурат у річницю проголошення Декларації про державний суверенітет шматують не тільки інформаційний, але й ментальний простір спільноти. По суті, це — лише пил у вічі, яким влада прагне приховати власне банкрутство. Життєво необхідний для України транш від МВФ цілком може накритися «туманом» унаслідок вже унаочненого обману міжнародних донорів — брутального тисну на Нацбанк, руйнації незалежного фінансового регулятора з вигнанням Смолія та протягуванням ідеї запуску грошового принтера. Так Зе! вже не потай, а відверто розраховується з головним спонсором своєї перемоги — олігархом Ігорем Коломойським. Це на його бажання «слуги» хочуть зруйнувати НАБУ, яке впритул наблизилось до оголошення Коломойському підозри у злочині. І якщо туман у головах пересічних українців ще й досі заважає багатьом адекватно сприймати реальність, то за кордоном прямо говорять про нечистоплотність і брехливість «зеленого» режиму.

Ще одна річ, — тотальна руйнація державних інституцій. Від «напіввагітної» Мендель, що заблукала між «Канадією» та «Луцькою областю», до ледь не щоденних «зашкварів» публіки дрібнішої (вульгарні тверки Тищенка, якому кортить місце київського градоначальника). Разумковські маніпуляції регламентом Верховної Ради, дискредитація правоохоронної та судової систем через фальшування, фабрикацію, а відтак закономірні провали «шитих білими нитками» справ проти демократичної опозиції, — лише неповний перелік інструментів, якими Зе! Команда укупі з відвертими українофобами руйнує фундамент держави. Після таких експериментів, пересічний обиватель сприйматиме будь-яку владу, навіть відверто чужинську, зате реальну, не бутафорну, за благо. Кандидати на таку роль вже готові і очікують лише слушної нагоди. У них є «мрія», суголоса з маренням Путіна, — перетворити Україну у failed state, недолугий загумінок цивілізації, над яким тяжітиме вічний смог «русского міра».

У цій ситуації нам не допоможе, як колись Черчиллю, погода. Лише усвідомлення загроз здатне зупинити свавілля і безкарність режиму та його адептів, і розвіяти туман реваншу над Україною.