Передплатити Підтримати

Свята Софія Київська - потенційна мечеть...

Рішення про те, що Свята Софія Константинопольська знову стане мечеттю, наштовхнуло мене на декілька роздумів

1. Оскільки Константинополь давно не Константинополь, то будь-які рішення приймає той, хто зробив це місто Стамбулом. Хто володар, той і визначає релігію. Cuius regio eius religio. Тобто це питання влади. Хто володіє Константинополем, той визначає чи Софія буде Церквою чи мечеттю.

2. Зараз у Європі (внаслідок атеїстичних і постмодерністських та інших релятивістських установок людей при владі) секуляризація набула колосальних масштабів. Церкви закривають, руйнують, «перепрофільовують». Бо так каже влада. Тобто знову це питання влади.

3. Святе місце порожнім не буває. Негативна демографічна ситуація (ще один наслідок атеїзму, лібертинізму і лівого лібералізму…) змушує бізнес і владу (знову ж питання влади) запрошувати трудових мігрантів. А якщо вони з мусульманських країн, то там ростуть мечеті як гриби після дощу (вони не соромляться відкрито признаватися до своєї релігії і її навчати), які стають центром притягання мусульман. Таке собі повторне завоювання Європи ісламом. Тобто це питання влади.

4. В Україні, якщо не вжити адекватних заходів, буде те саме, що в Європі, і, можливо, те саме, що в Константинополі. Уявили Святу Софію Київську — мечеттю?! А це запросто може статися, якщо збережуться тенденції а) постмодерну; б) насадження ліволіберальної ідеології в школі і загалом в законодавчому полі України; в) депопуляції і абортизації України; г) іншої «дакакаяразніци»… І це знову питання хто при владі.

Але є ще одна проблема: Христова Церква в Україні. Яка є роздробленою, яка не дуже дбає про якість своїх священників і про місійність. Якщо УГКЦ і ПЦУ (РПЦ в Україні не згадую) не посилять семінарійний вишкіл, не розпочнуть місійний вишкіл майбутніх священників, якщо священники не вийдуть поза свій храм із зони комфорту, якщо не почнуть навчати вірних відкрито утверджувати християнську віру і цінності, якщо не пригадають апостольський дух, якщо не створять своїх реальних ЗМІ і аналітичних центрів — ситуація з Софією Константинопольською може повторитися доволі швидко і з Софією Київською…

Як з цього вийти і як це подолати, як цьому запобігти? Хрестовий похід. Який означає: 1) особисте внутрішнє навернення; 2) створення згаданих вище інституцій; 3) переформатування вишколу і акцентів щодо місійності; 4) вихід у світ і відкрите проголошення Христового Євангелія… Це питання знову ж таки про владу. Але не владу християн, а владу Христову…

Я готовий працювати і помагати…

Дорогі браття во Христі — єпископи, священники, монахи і миряни, жниво велике! Відступати нікуди! Попереду Царство Небесне!

Джерело