Передплатити Підтримати

Розсудливе астрономічне нагадування від COVID-19

Мати-природа навчає нас дуже різними способами. Після століття наукового та технічного прогресу, який живив безпрецедентний економічний розвиток, ми, по суті, перестали сумніватися у своїй перевазі над природою.

Утім, наче ірраціонально-життєрадісні фондові ринки, COVID-19 відкоригував людську пиху. Природа навчає нас, багатих і бідних, бути скромними. Ми вважали, що можемо маніпулювати нею на свій розсуд, аж тут наче нізвідки взявся цей коронавірус — украй примітивний, як порівняти з людським мозком. Він загрожує нас убити і спричинити хаос в економіці, адже від побічних наслідків нашої реакції на нього можна чекати приблизно стільки ж шкоди, як і від самого вірусу.

Особисто я практикував соціальне дистанціювання ще задовго до того, як воно стало трендом. На мою думку, ще перед COVID-19 було зрозуміло, що з фундаментального погляду ми є «монадами», як сказав би філософ Готфрід Вільгельм Ляйбніц, попри всі ілюзії переваг, які отримуємо від групи. Крім того, соціальне дистанціювання сприяє вільнодумству. Ісаак Ньютон зробив свої найкращі відкриття, залишаючись удома з батьками у Вулсторпі під час Великої лондонської чуми у 1665−1666 рр., коли Кембриджський університет був закритий на карантин. Протягом року самостійної роботи він створив метод математичного аналізу, збагнув оптику та природу гравітації.

Але тут є ще один урок, який потрібно вивчити. За кілька років до того Ньютон написав документ, в якому, зокрема, перелічив свої гріхи перед «Днем Трійці 1662 року». Під 13 номером він написав, що «погрожував своєму батькові і матері Смітам спалити їх разом з будинком». [Батько Ньютона, теж Ісаак, помер за три місяці до його народження 25 грудня 1642 р., а мати, уроджена Ейскоу, через три роки вийшла заміж за 62-річного вдівця Барнабу Сміта, — прим. перекл.].

Я серйозно ставлюсь до історичних уроків і намагаюсь бути ввічливим зі своїми доньками під час теперішнього карантину.

Утім, окрім екзистенційних уроків, пандемія COVID-19 зумовила також безпрецедентне наукове співробітництво, яке показує, що коли на карту поставлене майбутнє цивілізації, наука дійсно не має кордонів. Так само, як коронавірус може заразити кожного, кожен виграє від створення вакцини. Наука — це не гра з нульовою сумою, а радше гра з безкінечною сумою. Це підживлює віру у те, що наукове братерство в часи COVID-19 вплине й на міжнародне політичне порозуміння у майбутньому.

Але найважливіший урок, мабуть, водночас є найпростішим. Ми повинні цінувати всі ті блага, які дає нам природа, а не просто сприймати їх як належне, адже вони можуть легко зникнути одного дня. Цілком імовірно, що в майбутньому людство втрачатиме трильйони доларів не лише через такі пандемії, як COVID-19, але й, скажімо, через спалахи на Сонці чи падіння астероїдів. Краще підготуватися до цих подій заздалегідь, аніж чекати, коли вони заскочуть нас зненацька.

У тривалішій перспективі можна очікувати ще мастабніших катастроф, як-от вибухів близьких зірок чи зростання температури Сонця, яке випарує океани на Землі вже менш як через мільярд років.

Недавно я сказав своїм студентам у Гарварді під час семінару у Zoom, що життя — це не більше, ніж невеликий штрих на глобальній схемі Всесвіту. Коли Всесвіт утворився, він спершу складався лише з атомів водню та гелію — всі важчі елементи, такі як кисень та вуглець, що лежать в основі хімії життя, є лише «попелом» від давніх погаслих зірок. Наше існування на крихітній піщинці, яку ми називаємо «Земля», оточеній звідусіль безмежною мертвою пустелею, триває всього-на-всього стомільйонну частку космічної історії. Ми мусимо бути вдячними за виняткові щасливі обставини, які дозволили нам існувати, адже колись вони неодмінно закінчаться — байдуже, з COVID-19 чи без нього.

Про автора: Аві Леб, декан факультету астрономії Ґарвардського університету

Переклад з англійської — Збруч

Джерело