Передплата 2024 «Добра кухня»

Вони прийшли не по Таню Чорновол, вони прийшли по Майдан

ДБР повідомляє нам про хронологію подій, які мають довести нам, що ДБР "поза політикою".

На їхню думку, розстріли на Майдані почалися після підпалу будівлі, де розміщувався офіс Партії Регіонів. Мовляв, це протестувальники у всьому винні, тому що перші почали.

Почнемо з того, що це неправда. Спроба перекласти відповідальність за злочини режиму Януковича на протестувальників ясно свідчить, що це і було основним мотивом відкриття справи проти Тетяни Чорновол. А по-друге, стверджувати, що розстріли на Майдані є адекватною відповіддю за підпал будівлі в іншому місці, нелогічно. У цій тезі про хронологію, прокурори наче встановлюють причино-наслідковий зв’язок.

Але стверджувати, що підпал, вчинений одними, може виправдати розстріли зовсім інших людей — це повернення до практики «колективної відповідальності». Це радянська практика, коли під прикриттям покарання якихось злочинців, що співпрацювали з нацистами, депортують весь народ, жінок, дітей та старих. Від заяви ДБР тхне сталінізмом. Ці люди або не розуміють, що давно використовують риторику Вишинського, або розуміють і роблять це навмисно, щоб привчити всіх нас до такої «реформи».

Але, крім банальної помсти особисто Чорновол, в планах влади є ще дещо.

1. За своїм механізмом це схоже на справу «26 лютого», за якою окупанти спочатку засудили одного з лідерів Меджлісу Ахтема Чийгоза за «організацію масових заворушень, що призвели до людських жертв». (Та сама стаття, яку зараз інкримінують Тетяні Чорновол). Потім окупанти, спираючись на рішення свого ж судилища по Чийгозу, визнали весь Меджліс — представницький орган народу — «екстремістською організацією».

Той факт, що Тетяна Чорновол є не тільки активісткою Майдану, але й представником постмайданної влади, вказує на те, що мають місце спроби визнання незаконного характеру всієї влади в Україні з 2014 по 2019 рік, що ставить під сумнів всі її рішення. Пам"ятаєте, як Володимир Зеленський пропонував поширити люстрацію посіпак Януковича на всю постмайданна владу? «Але спочатку необхідно було б визнати постмайданну владу злочинною», — говорили критики таких ініціатив президента. Так це воно. Справа ДБР проти Тані Чорновол відкриває цей шлях.

2. В тій самій справі «26 грудня» окупанти назвали мирні зібрання під Верховною Радою Криму 26 лютого 2014 року «масовими заворушеннями» саме за допомогою попередніх «судів». Випадковим людям, не політикам, висувалися звинувачення, що вони «під час масових заворушень» когось штовхнули чи пошкодили двері. Щось несуттєве, в чому їм пропонували «чистосердечно» зізнатися: «отримуєш умовну судимість і все. А якщо не зізнаєшься — сядеш надовго».

Потім ці судові вироки із зізнаннями стали частиною звинувачень проти Чийгоза. Мовляв, були заворушення, отже ж і вироки про це вже є. Ті, хто висуває народному депутату 8-го скликання звинувачення у «організації масових заворушень», розраховують за допомогою судового рішення нівелювати так званий «закон про амністію майданівців». Насправді він називається «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Якщо в рішенні суду буде сказано, що події 18 лютого — не мирні зібрання, а масові заворушення, то це буде зміною правового визначення подій на Майдані і, як наслідок, скасує амністію без зміни законодавства.

Те, що основною метою є зміна правового визначення подій на Майдані, нівеляція амністії для всіх учасників і початок делегитимації всього постмайданного періоду, опосередковано доводять саме ці дописи від ДБР. Адже вони і не збираються доводити «умисне вбивство охоронця». Це неможливо і вони це знають. Така «тяжка» стаття була потрібна для того, щоб скерувати справу до суду.

Вони прийшли не по Таню. Вони прийшли по Майдан. А, значить, — по кожного з нас. Я хочу, щоб ми це розуміли. Перегляд тих подій не просто може початися. Він вже почався. Зараз основне питання: змусити цих «кудєсників» прибрати це формулювання про «масові заворушення».

Джерело

Схожі новини