Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Дезінфекція душ

Ви кохаєте дівчину. Ви хочете, щоб вона стала супутницею вашого життя. Ви мрієте про спільних дітей. І ви пропонуєте їй секс в презервативі.

Що ж, це розумно. Не всі готові одразу народити дітей, виховати їх, дати освіту, утримувати їх, тощо. Тому презерватив — це вихід із ситуації. Так саме як і маска на обличчі від коронавірусу. Хтось унебезпечить себе від вірусу «від гріха подалі», або «береженого і Бог береже», а хтось проігнорує. Хтось піде на роботу, а хтось запасеться туалетним папером вдома і просидить весь цей час наче в бункері з консервами. Яка любов, така любов, як казала одна моя подруга.

Зрештою, з чим Україна зіштовхнулась в нинішній період? Чи існує ясне розуміння всього спектру небезпек і відповідного спротиву?

Війна? Вона стала Для нас перманентною. Ми до неї навіть звикли. Звикли до статистики, до цифр… Менше звикли до фото відірваних кінцівок, «жировоска», зітлілих тіл в камуфляжі… Істинні історії про відірвані кінцівки, сирі підвали, втрачене на все життя здоров’я — каліцтво, яке ніхто, навіть при всьому бажанні, все не поверне.

На жаль схильність деяких персонажів до нівелювання образу справжнього ворога стала патологічною і хронічною. Ця схильність перенеслась і на коронавірус. «А, мать її…», — так часто говорять кияни, яких я спостерігаю на зупинках з відповідним жестом. Їх не пускають контролери до громадського транспорту без масок або коли тролейбус переповнений. Ні. Матінка не допоможе. Допоможе лише твереза розсудливість та усвідомлення виваженого ризику. Без останнього ніяк, адже повна ізоляція — це лише стимул до чергової експансії вірусу. Наприклад, обмеження циркулювання пасажирів в транспорті лише підвищує насиченість черг, а отже відстані між людьми. Реальне тло для передачі вірусу. А це привід для аналізу, проте не для критики.

Відмова від метро паралізувала безліч установ. Якщо мова йшлась би про Італію, Німеччину, Австрію чи інші європейські країни, то їхня інколи фанатична (насправді, прагматична) схильність до створення зони безпеки мала б вселяти надію, що дотримання відповідних алгоритмів може створити ту незриму стіну оборони до мовчазних, непомітних, але дуже небезпечних мікробів. Але це не про нас. Ми інші. Ми нарвані і у нас немає згаданої системи безпеки.

Мийте руки з милом (фраза наче із дитячих настанов в садочку).

Так нам говорять лікарі. І правильно роблять. Гігієна — це частина культури. Але не лише гігієна в рукомийнику. Не лише у ванній чи під душем. Не лише в милі чи інших антисептичних засобах. Гігієна походить від голови. А ось тут ми бачимо багато людей, які ретельно миють свої ратиці і при цьому не соромляться бруду у своїх мізках. Можливо коронавірус — це лише привід в тому числі для того щоб замислитись про дезінфекцію душ? Можливо, коронавірус — це певного роду екзамен для нас всіх. Бути пильними. Не розслаблятись. Адже таких «корон» буде безліч. Ці віруси живуть і мутують мільярди років незважаючи на метеорити та вимерлих динозаврів. А ми — люди — лише вчора спромоглись вигадати закони співіснування. Один з цих законів говорить про те, що одним із найстрашніших гріхів є ГОРДИНЯ, а не мутуючі білки. А отже духовна сліпота. Чи не є наша культура реальним дієвим антисептиком? Принципова, змістовна та ґрунтовна інтелектуальна культура. А руки з милом — це апріорний антисептик, який підлягає не дискусії, а звичайній і обов’язковій гігієні. Так само як і мізки…

Джерело

Схожі новини