Якщо вам це подобається, я не знаю, як вам допомогти…
Якщо ні: Майдан, 19.00, сьогодні
— Справи Труби і Юзіка засвідчили, що жодного перезавантаження системи немає навіть у згадках. Навпаки, система відновилася у ще цинічнішому варіанті: під солодкі розмови про «…більше жодних договорняків».
— Звільнення Олени Зеркаль з коментарем про те, що Зеленський взагалі не розглядає жодних варіантів, крім миру з Росією, свідчить, що Зеленський прогнувся під диктатора, якому не подають руки, спонсора і організатора міжнародного тероризму, того, хто вбиває і власних громадян, того, хто прагне знищити Україну; причому прогнувся у ситуації, коли забракло двох-трьох років, щоб дотиснути його системою санкцій і вироків міжнародних судів.
— Історія з відсутністю співчуття загиблому комбригові упродовж доби, не приїзд на похорон, відмова летіти військовим літаком свідчать, що Зеленський армію ненавидить і боїться, армію, у якій він головнокомандувач, армію, яку йому вести у бій, якщо щось. Це значить, що він руйнує армію і буде руйнувати надалі навіть проти власної волі, підсвідомо.
— Неголеність у рамках офіційного протоколу свідчить, що наше «чудо» не розуміє, що значить «етикет» і яке значення він має, що він — обличчя країни, персональне втілення України на міжнародній арені. Це значить, що стійкої та ефективної дипломатії не буде, в шпани вона не виходить.
— Відвідини замість похорону бойового комбрига трьох розібраних росіянами залізяк, видавання повернення скалічених кораблів, яку росіяни провели як передачу речдоків у кримінальній справі проти наших моряків, за великий зовнішньополітичний успіх, за виконання Кремлем його міжнародних зобов’язань, значить, що це «чудо» готове, радше вилизати Путіну, ніж віддати шану своїм загиблим воїнам, що Зеленський підіграє і підіграватиме Кремлю за рахунок честі та гідності українського народу.
Якщо вам це подобається, я не знаю, як вам допомогти…
Якщо ні: Майдан, 19.00, сьогодні.
