Чому не можна знімати "водну" блокаду Криму

Розмови про зняття блокади Криму - не новина в інформаційному просторі.

Вони вкидаються з періодичністю раз в кілька місяців російською чи окупаційною владою Криму. Або й навіть українськими політиками-експертами — воостаннє цим відзначився Леонід Кравчук у травні 2019, порадивши Зеленському зняти з Криму всі блокади, які пов'язані з життєво важливими ресурсами.

Зараз заяву про необхідність переговорів щодо допуску води з Дніпра в Крим зробив «заступник голови Ради міністрів — постпред Крима при президенті РФ» Георгій Мурадов. І не потрібно бути провидцем, щоб спрогнозувати: скоро цей стогін підтримають проросійські політики, які пройшли в Верховну Раду України.

Тому з огляду на чергову активізацію таких заяв хочеться попередити політиків та громадськість, чому знімати економічну блокаду (в тому числі — пускати воду в Крим) не можна.

По-перше, варто нагадати, що поштовхом для введення економічної блокади Криму став початок масових затримань кримських татар і інших проукраїнських активістів на окупованому півострові. Нагадайте, хіба репресії в Криму припинились?

По-друге, в вересні 2015 року в Крим йшов потік продовольства, промислових і будівельних матеріалів сотнями фур щодня — вони доставлялись як жителям півострова, так і в військові частини РФ які брали участь в окупації.

Мало того, на той час в Криму існувала вільна економічна зона (ВЕЗ) і там працювали пункти перевантаження українських товарів з подальшим вивезенням їх в РФ. Таким чином Крим перетворився ще й в контрабандний хаб.

Отже, блокада стала найбільшою економічною санкцією України проти Росії за окупацію своєї території.

Точну вартість здорожчання Криму для окупанта порахувати наразі важко: потрібно знати скільки вкладено в електрифікацію, перебудову ринків, наскільки виросли ціни, в що обійшлось пришвидшення будівництва Керченського мосту і забезпечення російських військових частин. Але точно мова може йти про мільярди доларів.

Кримські татари з самого початку підтримували блокаду — вони вважають, що чим дорожче Крим буде обходитись Росії, тим швидше він повернеться в Україну.

Спроби зняти блокаду Росія здійснювала з самого початку її введення. Для цього вкидувався меседж «блокада шкодить мирним людям», який підхоплювався в Україні проросійськими політиками, прихильними їм ЗМІ та експертами. Проте відповідь на це проста: відокремити товари для населення від товарів для окупантів — неможливо. І знімаючи блокаду на постачання електроенергії, води та товарів Київ почне напряму підтримувати окупанта, вирішувати (а не ускладнювати) його проблеми по утримуванню окупованої території.

А відповідальність за окуповану територію несе країна-окупант.

Тим більше, блокаду зняти неможливо — її вводила не влада, не президент Порошенко, а організував Меджиліс кримськотатарського народу за підтримки українських патріотичних організацій. А тому якщо буде така спроба уже нової влади, то вона зіткнеться з громадським опором усієї України. Що викличе внутрішньополітичну кризу.

Зовнішньополітичний аспект

Якщо Україна запускає в Крим воду, знімаючи цим блокаду, та починає торгувати з окупованим її ворогом Кримом, то світові країни цілком резонно можуть поставити питання: «якщо ви не дотримуєтесь санкцій щодо Криму, то чому тоді ми повинні утримувати санкції? Вибачте, ми теж страждати не будемо».

Так що зняття блокади Києвом буде де-факто визнанням російської окупації.

Чи готова нова влада в Укрїні взяти на себе таку відповідальність?

Джерело