Кіркоров у телевізорі — це, звичайно, щастя, але всі хочуть німецькі дороги

Вибір — справа надзвичайно складна, складніше, ніж нам іноді здається. Але ніхто й не обіцяв, що буде просто

Мені здається, в Україні відбувається звичайна зміна влади з передбачуваним у таких випадках переділом сфер впливу. Чим це закінчиться для всіх нас — я б не брався прогнозувати. Але очевидно, що до влади прийшли люди, м’яко кажучи, не дуже готові до тих викликів, які перед ними зараз виникають. І це тривожний момент, оскільки валити країну, що воює шостий рік, у стан хаосу і відвертої неконтрольованості — це верх безвідповідальності.

Найгірше те, що велика частина громадян України цю небезпеку так і не усвідомили. Вони і далі переконані в тому, що новообраний президент країни відповідає своєму кінообразу простого хлопця, такого, як ми, який запропонує нові правила гри і дійсно почне «жити по-новому». Разючий контраст між передвиборноїю картинкою і поствиборною реальністю вони вперто ігнорують. Як суспільство стане реагувати на подальші дії президента, які, впевнений, будуть далекі від його обіцянок і декларацій, — сказати складно. Але те, що частина суспільства відверто заводить країну в глухий кут, — дуже сумно.

Хочеться вірити, що нинішні пертурбації все ж не приведуть до занадто серйозної зміни курсу, що ситуація стабілізується і Україна продовжить свій природний шлях зі сходу на захід. Маю велику надію, що через 10−20 років Україна буде членом ЄС і НАТО, а український Крим стане одним з центрів європейського туризму.

Насправді можна припустити, що країна так чи інакше буде дрейфувати в європейському напрямку, навіть не дивлячись на те, що сьогодні сама Європа переживає не найкращі часи. Українці свій вибір зробили, всупереч присутньої в країні проросійської ностальгії.

Тут така справа: Філіп Кіркоров у телевізорі — це, звичайно, щастя, але насамперед всі хочуть німецькі дороги і хоча б польську зарплату. Крім того, ті ж європейські цінності, які сто разів висміяні й нівельовані, насправді не втратили свого значення. І, вибираючи між демократією і тоталітаризмом, українці інстинктивно будуть віддавати перевагу свободі. Вибір — справа надзвичайно складна, складніше, ніж нам іноді здається. Але ніхто й не обіцяв, що буде просто.

Джерело