Це у Києва з Москвою війна. А у Берліна й Парижа — «довіра»

Дипломати Німеччини й Франції висловилися проти нових антиросійських санкцій. Аргументація? Мовляв, після конфлікту на Азові зараз важливо вжити «заходів для зміцнення довіри», а нові санкції такими заходами не стануть…

Здавалося би, нахабний напад російських прикордонників (а точніше, звичайних піратів) на українські військові кораблі мав би спонукати європейських лідерів до нових санкцій проти Росії. Адже це не «зелені чоловічки», не «іхтамнєти» стріляли по наших моряках, - це відкрито, ще й хизуючись, робили російські військові! (Не маючи для нападу жодних підстав, бо наші кораблі мають повне право проходити Керченською протокою, з Чорного моря в Азовське море чи навпаки). Але, на жаль, реакція ситої Європи на чергову російську агресію в Азовському морі звелася до чергової порції «глибоких занепокоєнь».

Як повідомила німецька газета Die Welt, посилаючись на свої джерела у дипломатичних колах ЄС,
на закритому засіданні Комітету з політичних питань і безпеки в Брюсселі дипломати Німеччини й Франції висловилися проти нових антиросійських санкцій. Аргументація? Мовляв, після конфлікту на Азові зараз важливо вжити «заходів для зміцнення довіри», а нові санкції такими заходами не стануть… Отакої! Це у Києва з Москвою війна, а у Берліна й Парижа — «довіра». Бо як би зміцнювали те, чого немає?

Зрештою, чому дивуватися? За підрахунками експертів, щодня дном Балтійського моря прокладають ще три кілометри газопроводу «Північний потік -2». Україна, Польща й США розглядають його як геополітичну зброю Росії, якою та прагне «прив'язати» Європу до свого газу, і в такий спосіб — максимально узалежнити. Але Німеччина, яка отримуватиме «Північним потоком-2» російський газ, своєї офіційної позиції щодо цього спільного з «Газпромом» проекту не змінює. Уже після нападу росіян у Керченській протоці міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр наголосив, що цей «інцидент» і газопровід «Північний потік-2» — «два окремі питання»… А ось думка про «Північний потік-2» Себастіана Курца, канцлера Австрії, яка зараз головує у ЄС: «Це енергетичний і виключно економічний проект, для нас він важливий і дуже позитивний. Коли американці говорять про наші відносини з Росією, вони особливо скептичні щодо нашої підтримки „Північного потоку-2“. Однак ми не будемо нічого змінювати».

Американці не лише «говорять», а й пропонують німцям і австрійцям реальну альтернативу — у вигляді свого скрапленого газу, який можуть доставляти у Європу, на LNG-термінали, спеціальними судами. Так, пропонуючи Європі свій газ, її американські союзники хочуть заробити. Але ж ЄС, якби зробив ставку на газ зі США, не лише позбувся би загрози шантажу з боку Кремля, а й легко міг би поставити його на місце. Достатньо було би зменшити долю «Газпрому» в газовому балансі ЄС бодай удвічі, і агресивність Москви зникла би як роса на сонці! Утім, наразі перемагають інтереси великого німецького бізнесу, головний аргумент для якого — ціна. Російський газ наразі трохи дешевший від американського… Мав рацію прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, коли, пояснюючи у Німеччині небезпеку «Північного потоку 2», згадав вислів Леніна: «Капіталісти такі жадібні, що продадуть нам мотузку, на якій ми їх повісимо».

Утім, щось потроху змінюється навіть у Німеччині. Як повідомив посол України у ФРН Андрій Мельник, «на засіданні найбільшої фракції бундестагу, ХДС/ХСС, за участю канцлера Ангели Меркель, прийнятий без перебільшення історичний документ, що визначає стратегію розвитку партнерства Німеччини та України на найближчі роки». У цьому документі, зокрема, сказано: «У „Північному потоці-2“… бачимо небезпеку, що Росія також і цей проект використовуватиме для розширення можливостей дестабілізації України. Мусимо констатувати, що „Північний потік-2“ і далі розколює європейських і трансатлантичних партнерів». Крига нарешті скресла? Краще пізно, ніж ніколи…