Граблі не винні

Навіщо бранців Кремля робити політичними фігурами тут, у нас, в Україні?

Коли Надія Савченко потрапила до Верховної Ради та Європарламенту і дістала найвищу державну відзнаку, що, зазвичай, зарезервована тільки для справжніх Героїв, українська влада і українське суспільство вперше наступили на граблі.

Коли вперше наступаєш на граблі, то винні граблі. Взагалі, коли людина стикається з чимось вперше і припускається помилки, вона заслуговує не на сувору догану, а, скоріше, на попередження вдруге бути уважнішою. Савченко утримувалася у російській в'язниці і там поступово розкручувалася її героїчна «легенда», яка, за задумкою кремлівських ляльководів, мала допомогти Юлії Володимирівні і партії «Батьківщина» назбирати голоси виборців на позачергових парламентських виборах, на які Кремль розраховував восени 2016 року.

Вибори не відбулися, і для Надії знайшлася інша роль. Сепаратистська і промосковська діяльність Савченко не мала асіцююватися у уявленні виборців з прізвищем Тимошенко, бо електорат пані Юлі це погано сприйме. ЇЇ взяв на поруки Віктор Медведчук, якому репутація промосковського сепаратиста не може зашкодити, бо саме на підтримку сепаратистськи налаштованого електорату пан Медведчук і розраховує.

Слід сказати, що, згідно з думкою політтехнологів, «героїчні легенди» справляють враження на виборців протягом приблизно трьох місяців. Отже, оскільки в нас наближаються і президентські і парламентські вибори, то перший транш «легендарних героїв» слід очікувати на початку грудня, щоби до березня, коли відбудуться президентсські вибори, вони могли агітувати за кандидатів, які, за припущеннями московських ляльководів, мають шанс потрапити у другий тур голосування.

Звісно, не всі бранці Кремля виконують політичне замовлення. Але, наразі, приклад Надії Савченко наводить на роздуми.

Хотів би помилятися і щодо Олега Сенцова, але, думаю, що по звільненні він буде агітувати за «Першого непрохідного» Анатолія Гриценка. Щоби став прохідним. Звісно, якщо цього бажають у Кремлі.

Я не розумію, навіщо бранців Кремля робити політичними фігурами тут, у нас, в Україні? Адже в арсеналі катів є не тільки фізичні тортури, але й сучасні витончені психологічні методики впливу.

Так, слід боротися за звільнення політв'язнів, щоби вони якнайскоріше об'єдналися зі своїми родинами. Слід їм допомогти матеріально і влаштувати на роботу у бюджетних установах, а також покращувати житлові умови. Для цього можна їх прирівняти до учасників АТО з метою надання відповідних пільг. Але навіщо заохочувати їхню діяльність, яка може вплинути на результати виборів? Це ж може бути вигідним тільки Москві! Це ж втручання у наші вибори іноземної держави.

Якщо ми їм це дозволяємо, то їм навіть не потрібно вдаватися до складних і дорогих хакерських атак. Якщо ми наступаємо на ті ж граблі вдруге, то винуваті вже не граблі…