Передплата 2024 «Добра кухня»

Зі святковим полегшенням!

Дивлюся на календар і  бачу, що кожен день — свято. А то і кілька на день.

Їх так багацько, а назви деяких такі чудернацькі і навіть безглузді, що, як казав класичний персонаж Калитка, «диханіє спирає». Не став винятком і   тиждень, що минає.

У понеділок, 13 листопада, відзначали День сліпих і День доброти. А що, в інші дні не потрібно виявляти чуйність до обділених долею незрячих, не творити добро ближньому і незнайомцеві? Це нагадує радянські місячники безпеки руху, коли виходило, що решту 11 місяців можна безбожно таранити машини і збивати пішоходів. Те саме і про вівторкові День боротьби з діабетом і День логопеда. Як і про аж три свята середи — День вторинної переробки, День географічних інформаційних систем і День боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень.

У четвер, 16 листопада, вітав колег із Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку.  А також героїв-фронтовиків — бо був День морської піхоти України, а це справді еліта наших Збройних сил. Студенти-філософи Франкового університету на чолі з ректором, доктором філософських наук професором Володимиром Мельником поздоровляли одне одного і приймали вітання з Днем філософії. А ще був День терпимості, тому ми тимчасово не лаяли владу, викладачі не ставили незадовільних оцінок школярам на уроках, а студентам — на колоквіумах і семінарських заняттях. До речі, спудейська братія галасливо і піднесено святкує  17 листопада День студента. Щоправда, паралельно відзначається День недоношених дітей, тому деякі дотепники пропонували об’єднати їх і відзначити одночасно День двієчника як День недоношеного студента.

Дивно, але у календарі на 18 листопада немає жодного свята. Мабуть, тому, що студенти — і нинішні, і колишні — відходитимуть від учорашнього. З такою головою не до свят. Добре, що субота, і пар немає. Пива б холодного...

В Україні протягом року офіційно визнаних різноманітних свят більше, ніж календарних днів. Нібито їх аж 374 — від релігійних і  державних до «галузевих», коли вшановуємо представників різних професій — учителів, лісівників, рибалок, меліораторів, комунальників, торговельників, правоохоронців, залізничників, автомобілістів, синоптиків  (у них таке свято — 19 листопада). У цьому переліку таки виокремимо Дні захисника Вітчизни, Збройних сил України, а також Сухопутних військ, Повітряних, Військово-морських сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, десантників, танкістів, ракетників і артилеристів та представників інших родів військ України. У наші дні вони заслужили на більші почесті, ніж логопеди.

Свята потрібні, але не у такій надмірній кількості, бо серед них є чимало  безглуздих.  Післязавтра, у третю неділю листопада, вже багато років традиційно вітатимемо з професійним святом працівників сільського господарства. Зібрано весь урожай, невдовзі Різдвяний піст, тож можна  посвяткувати, а городянам привезти цілі ярмарки всього того, чим наша земля багата завдяки роботящим рукам. Так буде й цьогоріч.

А от назва ще одного  «свята» звучить для мене дисонансом: 21 листопада - День пам’яті жертв ДТП. Дні пам’яті жертв Голодомору, Чорнобильської катастрофи, політичних репресій — тут усе зрозуміло: всенародна скорбота, Державні прапори з чорними стрічками на будинках, церковні дзвони як сполох, свічки. Але як відзначатимуть День пам’яті жертв ДТП ті злочинці за кермом (зокрема, й у в’язницях), з вини яких на дорогах щороку гинуть тисячі наших співвітчизників?

Ще одне свято — ні у тин, ні у ворота: найближчої неділі — День туалету.  Який розумник його вигадав і, головне, в якому місці його осінило? І що це взагалі має означати? Чи писати слово «туалет» з великої літери? Як і де  відзначати? Чи є вказівка прикрашати вбиральні синьо-жовтими стрічками, а унітази — квітами? Одне слово, зі святковим полегшенням вас!

Схожі новини