Передплата 2024 «Добра кухня»

«Автобус на вашій поганій дорозі перевертається? Поїдьте в інші села...»

Як чиновники і дорогоремонтники земляків Коновальця на вуха підняли.

«Автобус на вашій поганій дорозі перевертається? Поїдьте в інші села...»
«Автобус на вашій поганій дорозі перевертається? Поїдьте в інші села...»

Про щорічний фестиваль у селі Зашкові (на Жовківщині), де народився полковник Євген Коновалець, чули навіть ті, хто не цікавиться такими подіями. Білборди, афіші, анонси у ЗМІ, пости у соцмережах — про патріотичний «фест», який за дев’ять років набув прихильників і популярності не лише на Львівщині, а й за її межами, по всіх-усюдах гудять. Молодь приїжджає потусуватися, рок-гурти послухати (у програмі також — різноманітні майстер-класи, форуми, дискусії, козацькі забави, спортивні змагання), чиновники і політики — на патріотизмі попіаритися і себе людям (перепрошую — потенційному електорату) показати. Попри табу на будь-яку політичну агітацію і партсимволіку, «партійні» VIP-гості з району, області і навіть столиці не оминають нагоди «засвітитися» на фестивалі. Торік «свободівці» «зажигали»: поки екс-очільниця Львівської ОДА Ірина Сех продавала відвідувачам «благодійне» печиво, Олег Тягнибок примудрився з головної сцени ура-промову виголосити, з врученням музикантам портрета Коновальця. Красувався поміж людей і  нардеп Парасюк. Цьогоріч  VIP-планку для «Зашкова» (відбудеться 17-19 червня) вирішили підняти, запросивши на фестиваль президента. Офіційно його візит не анонсували. Але, судячи з того, як взялися чепурити фестивальний маршрут (Зашків і сусідній Завадів), до можливого візиту гостей з Банкової, схоже, готувалися. А тут ще й незапланований клопіт на голови обласних чиновників звалився. Жителі прилеглих до Зашкова Зарудців збунтувалися, прочувши, що замість того, аби закатати асфальтом обіцяний шмат дороги до села (на який вже й гроші з обласного бюджету виділили), їх можуть «прокатати».   

Коли десять років тому переїхали з чоловіком у Зарудці, тішилися: машиною до Львова максимум за 20 хвилин можна добратися. Але радості ненадовго вистачило. Дорога у селі щодалі, то більше на бездоріжжя перетворювалася. А після заміни у Зарудцях водогінної труби горе-ремонтники залишили жителям  на довгу згадку непрохідні бархани з болота на узбіччях і жахливе місиво посеред дороги. Дітлахи йшли до школи, натягнувши на взуття целофанові   пакети. Їдеш на роботу — хоч гумаки бери, а в автобусі у чисте взуття перевзувайся. Влітку ще й респіратор не завадить - така курява з-під коліс. На зупинках у селі водій автобуса чекає кілька хвилин, поки стіна з пилюки хоч трохи вляжеться, і лише потім двері відчиняє. 

Але це — півбіди. Інша половина — дорога до села, яка давно на танкодром перетворилася. Щоб не залишитися без коліс, водіям нічого не залишалося, як на «польових» узбіччях маневрувати. Сільський автобус так перекособочувало, що страшно дивитися, не те що їхати, було. А цими «катакомбами» ще й «Школярик» дітей возив. 

Ремонтників на вбитій дорозі востаннє років чотири-п’ять тому бачили.   Приїхали, де-не-де притрусили ями асфальтом, приплескали лопатами (!) і «вивітрилися». Сусідам-зашківцям більше щастило: напередодні фестивалю     їм щороку ями латали. Халтура теж — ще та: ямковий ремонт для показухи, щоб авто VIP-гостей дорогою до фестивального поля, бува, не покалічилися.    Підлатали асфальт, казенні гроші освоїли, ремонту до зими вистачить, а наступного року знову робота буде. І чиновники задоволені, і ремонтники  щасливі. А жителі Зашкова і прилеглих Завадова із Зарудцями (три села  належать до Зашківської сільради) знову манни небесної, точніше — асфальтної, чекають. 

І ось нарешті вимолили диво: на ремонт доріг до Зашкова, Завадова і Зарудців з бюджету області цьогоріч виділили 4,5 мільйона гривень. Хай не стільки для людей розщедрилися, скільки під дати (125-ту річницю з дня народження Євгена Коновальця й ювілейний, десятий фестиваль в його рідному селі), і на тому — дяка. Чи не найбільше з новини зарудчани тішилися. Нарешті і про їхнє, «нефестивальне» село чиновники і депутати згадали. Ось тільки радіти було зарано. Коли ремонтники вже Зашків полатали, а у Завадові завершували «нульцеве» асфальтне покриття вкладати, селом чутки пішли: своєї дороги Зарудці можуть не дочекатися. Зашків і Завадів до фестивалю примарафетять (фестивальні заходи охоплюють обидва села), а Зарудцям після «паради» рукою помахають. Інформація ледь не щодня змінювалася. То були розмови, що з двох мільйонів, виділених на дорогу до Зарудців, вже 500 тисяч відмінусували. То казали, що заасфальтують лише 50 метрів шляху. То пішов поголос, що у Завадові коштів на ремонт забракло, і «зарудчанські» гроші можуть перекинути туди. 

Дивна позиція голови сільради лише посилювала паніку: люди — у шоку, а пані Чекайло, замість того, щоб прояснити ситуацію, усе чекає. Дозрівши до рішення зібрати у Зарудцях збори, анонсувала їх так, наче «підпілля» організовувала. Оголошення розклеїли лише за кілька годин до зборів. Коли ж вже на зібранні запитала голову, що то за така конфіденційність, відповідь не лише мене приголомшила. У залі, де зібралося кількадесят людей, пані Чекайло заявила, що взагалі-то збиралася провести збори за участі лише сільських депутатів і членів виконкому від Зарудців. Коли ж «стурбована» долею зарудецької дороги голова почала свій виступ на зборах з розповіді про те, яку прекрасну дорогу зробили у Завадові, терпець у людей урвався. Хто вже криком   пані голову ближче до болючої для зарудчан теми підводив. Хто між собою обурювався: «Коли голова був зашківський, Чекайло кричала, що він тому нічого і не робив для Зарудців. А тепер маємо головиху з Зарудців, і що? А чого їй про нас дбати, якщо у Зашкові і Завадові виборців більше, там вигідніше догоджати? Так про красиву дорогу у Завадові співає, наче хату там будує». 

Від голови на зборах що знали, те і дізналися. Ні кошторису ремонтних робіт вона, мовляв, не бачила. Ні який відрізок дороги мають заасфальтувати, не знає.    Тільки чула, що на дорогу у Завадові грошей буцімто не вистачає і треба проконтролювати, щоб «зарудчанські» туди не перекинули. «А що контролювати, коли у вас досі ніяких документів, що, як і де мають робити, немає?!» - шаленіли від «глибокої обізнаності» голови сільради активісти. У відповідь почули: пан Демчина (депутат облради від «БПП» і директор приватного підприємства «Рома», яке виграло тендер на ремонтні роботи) приїжджає дивитися, як роблять дорогу на Завадів, — треба людям його «ловити» і про все питати. Моя сільрада скраю - нічого не знаю. «А навіть якби я мала кошторис і показала вам, ви що — спеціалісти, щось зрозуміли б там? Всі тут розумні, знають, як дороги будувати!» - ці слова пані Чекайло були контро­льним пострілом у голову. 

-Ви стільки часу мовчали, а тепер збираєте людей і говорите, що нічого не знаєте, а всі тут дуже «розумні». Ви ж голова, давно мали б людей організувати!

-То й організуйте! - випалила мені Чекайло. 

Після таких заявочок активісти села вирішили взяти справу у свої руки. З чотирьох сільських депутатів від Зарудців ремонтним скандалом перейнялася лише одна - Наталя Максимів. Створили оргкомітет, почали писати звернення, листи, щоб хоч якусь офіційну інформацію отримати. Надіславши журналістські запити в облдерж­адміністрацію, обласну раду, Службу автомобільних доріг у Львівській області, телефоную директору ПП «Рома» Роману Демчині. Люди, кажу, у Зарудцях вже такого наслухалися, що бояться без дороги залишитися. Ніхто нічого їм не пояснює. Є підозри, що влада до фестивалю на ремонті у Зашкові і Завадові попіариться, а Зарудці знову пролетять. На запитання, хто і за які кошти розчищав узбіччя і латав ями на дорозі до Зарудців (люди думали, що на обрізку дерев та кущів, частину з яких пиляли хлопці зі села, та кілька асфальтних латок вже списали півмільйона), почула: «А вам яка різниця?!». Врешті, роздратовано відрубавши, що він не зобов’язаний надавати інформацію, пан Демчина кинув слухавку. А через кілька хвилин сам перетелефонував. 

-То що ви хочете від мене почути?!

-Те, що й інші жителі Зарудців, - кажу. - Який обсяг робіт запланований на виділені з обласного бюджету два мільйони гривень?

-Буде 800 погонних метрів суцільного асфальтного покриття (загальна протяжність дороги Зашків-Зарудці — 2,6 кілометра. - «ВЗ»). Де автобуси перевертаються, то там 100 процентів буде суцільний асфальт.  

-Хто робив ямковий ремонт, розчищення узбіч? 

-Це робилося за кошти на експлуатаційне утримання дороги. Ні зі сільської ради, ні з районної, ні з обласної, а з державного бюджету. 

-Тобто роботи проводили дорожні служби? 

-ПП «Рома». За кошти з експлуатаційного утримання доріг. На Зарудці з обласного бюджету ще не використано жодної копійки. 

-Коли плануєте розпочати укладання асфальтного покриття до Зарудців?

-Графік у Службі доріг. Зможете задати пряме питання їм. Чого я маю казати, а потім будете мене за цифру тягнути? Може дощ падати, погода змінитися. Є проблема з асфальтом. У Жовківському районі немає асфальтного заводу. Ви в курсі? Є там такі активісти, які перешкоджають завод поставити. Асфальт доводиться возити за 100 кілометрів. 

-Чи зверталися до вас, принаймні голова сільради, із запитом щодо кошторису ремонтних робіт?

-Ніхто не звертався. Є дефектний акт на ту роботу, не кошторис. Я вам озвучив, що буде зроблено. І запрошую вас та всю вашу громаду, коли будуть виконуватися роботи, приходьте, дивіться - поміряєте, пощупаєте.  

Далі пан Демчина взявся совістити мене. Мовляв, для Зашківської сільради стільки благ («спортивні майданчики з обласного бюджету, дороги з обласного бюджету»), а тут ще й претензії якісь. 

-До села ставляться нормально, а кому що не подобається, то не наші проблеми, - заявив. - Раджу проїхати ще й по інших дорогах району, не тільки у себе, і подивитися, де ще автобуси перевертаються. 

-То нас має тішити, що у когось ще гірше з дорогами? 

-Кажете, Синютка піариться. Я був на тій нараді, і він сказав, що для Зашкова зробити все. Там фестиваль. А ви ще з такою інтонацією до того ставитеся. Замість того, щоб підтримати, ще щось шукаєте... Хтось приїде, стане на дорозі: «А що, вже гроші забрали від нас?». Потім йде по селу, чутки пускає. А ви ще як журналісти їх підтримуєте.

-У такому разі до вас не телефонувала б, щоб розібратися. А написала б: «От такий поганий пан Демчина».  

-А не думали, що за це у суд можна подати? Подумайте. Бо у Сокалі активісти вже дописалися. Не займайтеся політиканством. На ваші дороги чотири з половиною мільйони виділили! Якій ще сільській раді держава такі гроші за роки Незалежності дала?! 

Удруге на заочний контакт із жителями Зарудців Роман Демчина вийшов... у Facebook. Під гнівним коментарем зарудчанки Оксани Клим про те, що з-понад кілометра дороги, який мали заасфальтувати у селі, плани раптом зменшилися до 800 метрів, директор ПП «Рома» вибачився за тимчасові незручності під час ремонту, відзвітував про ті ж 800 метрів асфальту і дописав: «Через два тижні ПП «Рома» планує запустити асфальтобетонну установку. Тоді ми і зможемо виготовляти якісний асфальт і повністю відповідати за виконані роботи». Цікаво, як відреагували на таку заяву жителі Завадова, де, поспішаючи закінчити роботи до фестивалю, ПП «Рома» вже постелило «чужий», привізний асфальт? І чому пан Демчина не відреагував на запитання зарудчан щодо різниці у кілометражі дорожньої ділянки до Зарудців, яку мали б заасфальтувати? Ця ж різниця не з чуток взялася. У відповіді на мій запит до обласної ради йдеться про карту «Ремонт доріг», розміщену на офіційному радівському сайті. Вказана на карті протяжність ділянки ремонту на дорозі Зашків-Зарудці — 1,2 кілометра. А не 800 метрів, про які кажуть пан Демчина  й обласна Служба автодоріг (САД). Куди поділися 400 метрів (за моєю інформацією, початкова «рознарядка» на ремонт була навіть не 800, а 500 метрів)? І як вийшло, що за 2,5 млн. гривень ПП «Рома» на замовлення САД примудрилося заасфальтувати 1,9 км дороги у Завадові, примарафетити  зашківську дорогу та ще й шмат до Зашкова підлатати (протяжність дороги Завадів-Малий Дорошів, яка пролягає через Зашків, - 9,8 км), а у Зарудцях за два мільйони зібралися 800 метрів заасфальтувати, попередньо залатавши 135 «квадратів» дороги? Чи, може, анонсований паном Демчиною «свій» асфальт з позолотою буде?

Зарудчани — в очікуванні. На зборах вирішили: якщо чиновники і виконавець ремонтних робіт відмовчуватимуться, влаштуємо  свій «протестний фест». Село зібралося у четвер ввечері, а вже у суботу на дорозі до Зарудців кипів ремонт. Сподіваємося, до фестивалю матимемо не лише асфальт, а й відповідь на озвучені запитання. 

Фото автора

Схожі новини