Короче, хід за... Що скаже "старшой"

Звичайно, заява і відставка Айвараса Абромавичуса дуже схожа на "Любі друзі" V2.0, але ситуація набагато серйозніша! І призведе зовсім до інших наслідків.

1. Притча "про руки, які ніколи не крали" більше не хиляє. Перші особи мляво намагаються про це тьохкати західним урядам та фондам, але вдома ніхто навіть не намагається вірити в чесність перших та їх оточення, включаючи братів, сватів, кумів, соратниць і інших любих друзів.

2. За "базар" прийдеться відповідати. Сказане на Майдані, в передвиборчих кампаніях, в Раді і просто в рамках голосного ПіаРу ніхто не збирається забувати. Почавши зміни, в тому числі з себе, треба доводити до їх логічного результату.

3. Кононенки, мартиненки і інші "разводящі" мають змінити депутатські лави на лави підсудних.

4. Міністри в т.ч. і віце, і не віце мають приготуватися до серйозного звіту перед суспільством, і теж до лав, які чекають їх не в парламенті.

Звичайно там є і чесні, і порядні. Мабуть. Але довго не тримаються.

5. Прем'єр може бути головним злодієм в країні, але в нього нема можливостей бути головним борцем з корупцією. У нього нема для цього ні сил, ні важелів, ні повноважень.

6. Всі карти в руках у першої особи. І це Президент, який або борець з корупцією, або її прихильник, дах і очільник. Другого не дано. Для чого було тоді брати в руки Шокіна, Кононенка, Гонтареву і Грицака, в прикуп недобитих суддів-муддів, і не зіграти проти корупції.

7. У чому драматизм ситуації?! Якщо Президент і Парламент, які обрані Народом, не почнуть рубати руки і ноги, і будь-які інші кінцівки гідрі корупції. То Народ відітне їм голову, як таку, що не може корупцію подолати, а отже по факту її очолює.

Отже, першим особам і парламентарям не позаздриш. Одному треба якнайшвидше йти з поля бою, хоч це і не по-пацанськи. Скільки ще можна було траншів і бюджетів освоїти, страшно уявити. Другому треба буде посадити найвірнішого і "найжирнішого". Важко це собі уявити в рамках нашої "політичної культури", але в іншому випадку можна і самому "загудіти", треба діяти зважено. А реакція-то ланцюгова! За кумом брат, за братом сват, так і до божевілля недалеко. А (h) angry birds на гілочках рідного парламенту час відкрити дзьобики не для конвертів від кононенка-мартиненка, а щоб прийняти відставки і познімати недоторканість аж до самого імпічменту, як не допоможе. І почати, звичайно, з класики — Вілкули і Бойки хоч і поховалися в кущах, але досі недоторкані і недолякані. А з ними Пшонкі-Махніцькі-Яреми-Шокі (ни). Знову захотілося згадати Кубіва з Гонтаревою в контексті Арбузов-продакшн, але мабуть іншим разом.

Короче, хід за... Що скаже "старшой".