Невибагливі флокси

Є запахи, що миттю повертають у дитинство. Один з них — ніжний аромат садових флоксів. У нашому, як тоді говорили сусіди, «палісаднику» на вулиці Дадугіна в Івано-Франківську усе літо пахло цими рожевими квітами. Увесь Франківськ був у флоксах. І у моєї бабусі під вікнами — ми до неї їздили з батьками мотоциклом — теж вони квітли кілька місяців поспіль. Ми з сестрою та товаришками настромлювали ті квіточки на сірники — і бавились балеринками у рожевих сукнях-«пачках». Конкуренцію спідничкам-флоксам могли скласти хіба спіднички-чорнобривці.

Тепер ЦІ КВІТИ не в моді. А я їх і далі люблю. Як побачу десь, зупиняюсь і нюхаю повітря: дитинством пахне! І знову кажу собі: треба їх розвести багато-багато. А як розвести?..

Знавці квітів сміються з моїх питань: та ті флокси такі невибагливі, що не потребують якоїсь особливої уваги! Ввіткнув у землю корінець чи пагін — він і приживеться. Навіть на бідних ґрунтах. Хоча від підгодовування квіти гарнішають на очах. Компост та перегній допоможуть їм — цікавий вислів — «розкрити потенціал цвітіння».

А от ще кілька порад. Висадженим весною квітам необхідні притінення і часті поливи. Восени ж не можна баритися, інакше рослини не встигнуть добре вкоренитися і можуть згодом вимерзнути. Кращі терміни: кінець квітня — початок травня і кінець серпня — початок вересня. Черговий сезон розведення флоксів вже не за горами, не спізнитися б знову.

А чим вони розмножуються? Усіма частинами рослини. Хоч від кореня, хоч насінням. Але найбільш зручним вважають поділ куща і так зване живцювання. Рослини або викопують і ділять на кілька частин, або гострою лопатою відсікають потрібну частину куща. Навесні, коли кущі відростають, молоді пагони виламують біля основи і висаджують на окрему грядку — під плівку або у напівтінь. Пагони пускають корені майже стовідсотково. Для літнього живцювання використовують стебла флоксів до цвітіння (вже пропустили цей момент, доведеться знову чекати). Розрізають стебла на частини так, щоб на кожному черешку було по два вузли. Нижнє листя на черешку обрізають, верхнє вкорочують наполовину. Живці висаджують, залишаючи верхній вузол з листям на поверхні, і добре поливають.

Ще кажуть, якщо кущ флоксів загинув, не варто його викидати. Коріння, що залишилося у землі, здатне утворювати бруньки відновлення. Подивитесь за деякий час — а на місці «загибелі» квітів піднімається юна поросль.