Постійним «виборам» треба покласти край
Гаряче протистояння у Верховній Раді (штовханина-шарпанина, що часто-густо переходить у мордобій), багатьом українським виборцям подобається. Бо ж мають безкоштовну “кориду”! Тільки й обговорень по хатах.
“А ти бачила, як він йому заїхав! А та собі полізла — і теж дістала! А той очі вишкірив — аж страшно!”... І якось забувають люди, що головне завдання депутатів — зовсім не вправляння у боксерських навичках.
Як заявив у Києві посол ЄС в Україні Ян Томбінський, Євросоюз очікує від Верховної Ради ухвалення законопроектів, необхідних для підписання на саміті “Східного партнерства” у листопаді Угоди про асоціацію. «У мене таке відчуття, — додав Томбінський, — що вибори в Україні ще не скінчилися. Що ми продовжуємо жити в період виборів».
На жаль, посол ЄС має рацію. У нашій країні ніхто з політиків ніколи не думає про долю держави — тільки про наступні вибори. А відтак які там закони! Ну хіба на прийнятті потрібних для Угоди про асоціацію законопроектів попіаришся? Інша справа — комусь у морду заїхати. “Молодці, герої!” — кричить вдячний електорат. Не помічаючи, що днів до травня з кожним днем залишається менше. Як пояснив пан Томбінський, для ухвалення рішення про підписання Угоди Єврокомісія має звернутися до Європарламенту й усіх країн-членів ЄС — за відповідним мандатом. Це “з кондачка” не робиться. Тому часу в Києва на те, щоб продемонструвати прогрес у виконанні вимог ЄС (зокрема, прийняти потрібні закони), — лише до травня.
На словах і фракція Партії регіонів, і опозиція за євроінтеграцію. А як доходить до реальної роботи в цьому напрямку в парламенті, то навіть елементарного не можуть зробити! Наприклад, досі не сформовано українську частину комітету з парламентського співробітництва. У “регіонах” кажуть, їхні депутати не змогли прибути на засідання, бо були «у відрядженнях по лінії ЄС і на Парламентській асамблеї Ради Європи»... Та хай би хоч на Марс летіли! Якби без цього комітету можна було приймати законопроекти, про які говорив пан Томбінський...
Значно більшого акценту на Угоді про асоціацію з ЄС я очікував від опозиційних мітингів у рамках акції “Вставай, Україно!”. Кожний промовець мав би, як на мене, говорити насамперед про необхідність виконання владою вимог ЄС, необхідних для підписання Угоди. А це, зокрема, прогрес у тому, що в ЄС називають вибірковим правосуддям, тобто у справах ув’язнених Тимошенко і Луценка. Але на львівському мітингу про їхнє звільнення взагалі ледь не забули...
Можливо, наші політики просто не розуміють, наскільки важливою для долі України є Угода про асоціацію? Так їм розповів про це у своєму посланні до сейму міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. За його словами, Україна нині стоїть «перед такою ж фундаментальною дилемою, як і в середині 17-го і на початку 20-го століття». Для України, заявив Сікорський, “це вибір між сучасністю та демократією, з одного боку, та іншою цивілізаційною моделлю, з іншого”. Часу на те, аби зробити вибір на користь “сучасності й демократії”, у нас обмаль. Тому “виборам” треба покласти край.
