Останній шанс для безнадійної української влади

25 лютого у Брюсселі має відбутися відтягнутий у часі аж на три місяці саміт “Україна-ЄС. Його мали провести ще у грудні минулого року, але європейські чиновники тягнули з призначенням дати. Була навіть загроза, що цієї дати Брюссель так і не озвучить, тобто вперше за 15 років традиційний щорічний саміт буде скасовано.

Як писала тоді польська Gazeta Wyborczа, “ Євросоюз не має мотивації для проведення саміту з Україною”. Причина очевидна — українська влада не лише демонстративно ігнорує вимоги Європи припинити практику вибіркового правосуддя, а й дедалі поглиблює цю проблему. Ніби знущається зі своїх європейських колег.

Однією з причин відкладання дати саміту, окрім, звичайно, справ Тимошенко і Луценка, були результати і наслідки осінньої виборчої кампанії. Європейські чиновники не раз наголошували, що парламентські вибори будуть черговим тестом для української влади. Від цих виборів, зокрема, залежатимуть наші подальші європерспективи. Але влада не зуміла (чи не схотіла) пройти і цей нескладний тест. Те, що відбувалося на деяких мажоритарних округах під час підрахунку голосів, вкотре шокувало європейських спостерігачів. Проводити на цьому тлі саміт — означало закрити очі на чергові неподобства владної команди, по суті, потурати безчинствам режиму Януковича. Європа була змушена зробити паузу у стосунках, щоб хоч якось провчити керівництво держави. Здавалося, терпець нашим европейським друзям таки урвався... Експерти заговорили про можливість санкцій проти українських можновладців і продажних суддів та прокурорів. Але, виявилось, ЄС готовий дати Україні, точніше, безнадійній українській владі, ще один шанс. Терпінню і толерантності європейських лідерів можна лише позаздрити. Проковтнувши чергову гірку пілюлю від Януковича, Брюссель таки призначив дату саміту. При цьому високопоставлені європейські чиновники вже прямим текстом кажуть, що 2013 рік є останній шансом для Украї-ни підписати Угоду про асоціацію. Передбачається, що цю багатостраждальну угоду Україна та Європейський Союз мали б підписати у листопаді на Саміті східного партнерства у Вільнюсі. Єврокомісар Штефан Фюле на недавній зустрічі з Миколою Азаровим у категоричній, навіть ультимативній формі (що, в принципі, не притаманно європейським чиновникам) заявив, що кінцевим терміном виконання умов Євросоюзу є листопад 2013-го. Якщо Україна до цього часу не припинить політичних переслідувань опозиції (а це одна з ключових вимог), про євроінтеграцію може забути надовго.

Але, схоже, Віктор Янукович знову залишився глухим до вимог Євросоюзу. Український президент діє за принципом “а Васька слухає та їсть”, тобто вдає, що нічого катастрофічного в Україні не відбувається. Україн-ські урядовці рапортують, що, мовляв, виконали усі умови ЄС і ніщо не стоїть на заваді підписанню Угоди про асоціацію. А проблема Тимошенко і Луценка, як заявив німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung Микола Азаров, це “короткотермінова проблема”. Мовляв, нашим європейським партнерам не варто приділяти їй стільки уваги, слід мислити глобально, стратегічно. Отже, українська влада не збирається усувати “короткотермінових проблем”. Більше того, останні події, як-от незаконне позбавлення повноважень двох неслухняних народних депутатів та чергове судилище над Юлією Тимошенко свідчать, що команда Януковича готова йти на радикальний сценарій взаємин з ЄС. Не виключаю, що проросійське лобі в оточенні президента (зокрема ті, хто має прямий вплив на суддів) провокує Європу на демарш щодо України. Робиться все, щоб ЄС впав у нерви і терпець йому урвався. А потім українська сторона ще й перекине відповідальність за зрив домовленостей з хворої голови на здорову...