До референдуму про вступ до ЄС нам як до Києва рачки...
Серед НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ, які спілкувалися у четвер у Києві з комісаром ЄС із питань розширення Штефаном Фюле, був і лідер українських комуністів Петро Симоненко. Він висловився за проведення в Україні референдуму щодо... вступу до Європейського Союзу!
“Перш ніж ухвалювати рішення, повинна бути воля народу, а не декларативні заяви політиків. Прошу вас врахувати це”, — суворо попередив Симоненко єврокомісара. І нагадав, що такі референдуми проводилися в тих країнах, що приєднувалися до ЄС. “Я прошу вас врахувати це перед вільнюським самітом, — заявив Симоненко, звертаючись до Фюле. — І якщо ви на листопадовому саміті будете розглядати подальшу долю України в ЄС, народ України має право висловити думку”.
Якби не знати, на якій стадії перебувають відносини Києва і Брюсселя, зі слів Симоненка можна було би скласти враження, що ми вже однією ногою у Євросоюзі. Що уже всі питання втрясли, і Брюсселю залишається тільки прийняти останнє і остаточне рішення... Насправді, про жодне членство в ЄС на листопадовому саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі мови не буде. Якщо все буде добре, Україна і ЄС мають шанс підписати на цьому саміті вже парафовану Угоду про асоціацію. Звичайно, це можна назвати першим кроком на шляху Києва до Євросоюзу. Але від того, що ми це так назвемо, шлях України в Європейський Союз ближчим не стане.
Асоціація — далеко не членство, тому про “подальшу долю України в ЄС”, яка так хвилює товариша Симоненка, у Вільнюсі, на жаль, не говоритимуть. От Туреччина має подібну угоду вже давно. Наполегливо стукає у двері Євросоюзу, але вони не відчиняються. І, найімовірніше, не відчиняться для турків уже ніколи, і в Анкарі це розуміють... Україна — не Туреччина, у нас на шляху до ЄС інші перешкоди. Шанси їх подолати Україна має, але це справа не одного року, і навіть не десяти. Тож на такий референдум чекати ще довго...
Цей референдум, до речі, проводився далеко не у всіх країнах Європи, які вступали в ЄС, — лише там, де таке рішення прийняли парламенти. У принципі, сама ідея цілком нормальна, недарма ж із тим, що люди мають висловити свою думку, погодився, відповідаючи Симоненку, і Фюле... З іншого боку, в Україні такий гіпотетичний референдум прихильникам вступу в ЄС виграти було би нелегко (власне тут і заритий “собака” симоненківської ідеї). У сусідній Польщі свого часу перед таким референдумом які тільки єврострашилки не задіяли! І гомосексуалізмом у ЄС поляків лякали, і тим, що Євросоюз скупить усю польську ріллю... Казали навіть, що замість польського біло-червоного прапора після вступу в ЄС у Польщі державним буде євросоюзівський — синій у золоті зірочки... Щось таке було б і в нас, без сумніву. Підозрюю, критика на адресу ЄС лунала би не тільки з боку комуністів. Для націоналістів “космополітичний” Євросоюз теж не ідеал, тим паче із його тенденціями до федералізації... Але наразі це все лише суто теоретичні міркування. До референдуму про вступ до ЄС нам іще як до Києва рачки. Тут би восени угоду про Асоціацію підписати — і то був би великий прогрес...
