Якби цей броньовик — та в мирних цілях!

Щоразу, як проїжджаю по вулиці Стрийській, повз видавництво “Вільна Україна”, біля автомийки в очі впадає незвичний транспортний засіб – військовий броньовик. Стоїть він тут уже декілька років, біля припаркованих звичайних автівок. На боці “броніка” — напис “Продається”.

Тільки-но бойова машина з’явилася на цьому місці, кореспонденти нашої газети розшукали власника — ним виявився один із депутатів міської ради, підприємець. У процесі милої бесіди з’ясувалося, що міський обранець купив цю «БРДМ-2» (броньовану розвідувально-дозорну машину) “всього-на-всього” за 80 тисяч гривень у Києві, під час розпродажу військової техніки, яку зняли з озброєння. Використовував “бронік” для активного відпочинку, їздив на полювання, риболовлю. Та потім “машинка” йому набридла, він її вирішив продати хоча б за 75 тисяч. На виручені гроші хоче купити собі квадроцикл. Відтоді вже третій рік минає, а на броньовик ніхто так і не спокусився...

Не подумайте, що я проти такого екстриму, як катання на броньовику. Чоловіки — великі хлопчики, люблять бавитися машинками. Маленьким купують маленькі машинки, дорослі самі купують собі великі машинки. Але цей великий дядько-депутат пустив на вітер досить пристойну суму, на яку можна було б врятувати життя не одного хворого хлопчика. Чи не щодня у газетах, на бігбордах із соціальною рекламою читаємо заклики переказати хоча б якусь суму для операції хворої малечі. Та й депутати використовують із міського бюджету чималенькі суми для допомоги потребуючим виборцям. Тож кому, як не депутату, знати, наскільки дорогою є кожна копійка у благочинних справах! Поки нікому не потрібний броньовик іржавіє під дощем та снігом, можна було би подумати, як креативніше його використати. Та хоча б тих же потребуючих дітей на ньому катати!