Чи стане Німеччина на "правильний бік історії"?

"Ганьба й лицемірство" - так про небажання Берліна відмовитися від газу з рф пише лавреат Нобелівської премії з економіки Пол Круґман

Незгода Німеччини відмовитися від імпорту газу з рф свідчить про лицемірство Берліна, констатує у The New York Times американський економіст Пол Круґман. Ексрадник президента США Рональда Рейґана стверджує: наполягаючи під час війни в Україні на збереженні поставок російського газу, "ФРН фактично стала головним помічником путіна"... "Враховуючи новітню історію Німеччини, це ганебно й неймовірно лицемірно", - упевнений економіст із США.

Як визнає Пол Круґман, суттєве скорочення імпорту російського газу завдало би німецькій економіці певного дискомфорту. Однак, посилаючись на аналітику ECONtribute, лавреат Нобелівської премії констатує, що наслідки для ФРН були би "далекими від катастрофічних": у найгіршому випадку ембарґо на російський газ спричинило би тимчасове зниження валового внутрішнього продукту (ВВП) Німеччини лише на 2,1%.

Грецію ФРН карала жорстко. Себе карати не готова…

Ілюструючи свою тезу про "далеко не катастрофічні" наслідки відмови від газу з рф для економіки ФРН, Пол Круґман нагадує про жорстку позицію Берліна щодо держав європейського Півдня, які на початку попереднього десятиліття занурилися у боргову кризу. Коли Греція, Іспанія і Португалія втратили можливість позичати гроші, що спричинило різке підвищення відсоткової ставки за їхніми державними боргами, Німеччина звинуватила ці держави у "фіскальній безвідповідальності".

І Берлін не мав сумнівів, що Атени, Мадрид і Лісабон повинні за таку безвідповідальність заплатити. ФРН вимагала, зокрема, різкого скорочення бюджетів, причому незалежно від того, наскільки великими можуть бути економічні втрати. А вони були величезними. Зокрема, у 2009-2013 роках економіка Греції скоротилася аж на 21% (тобто у 10 разів більше, ніж у найгіршому випадку може скоротитися через ембарґо на газ із рф економіка Німеччини), а рівень безробіття зріс аж до 27%.

Як нагадує Пол Круґман, у тій ситуації Німеччина "була схильною нав’язати економічну й соціальну катастрофу країнам, які, на її думку, безвідповідально позичали гроші". Але зараз, наголошує економіст, Берлін чомусь "не схильний нав’язувати собі набагато нижчі економічні втрати, - попри беззаперечну невідповідність своєї енергетичної політики в минулому"... На думку Круґмана, Німеччина одержала набагато більше попереджень про небезпеку свого узалежнення від російського газу, ніж Греція свого часу - про небезпеку безкінечного позичання грошей.

"Жадібність, газ і гроші"

На жаль, до численних попереджень про небезпеку співпраці з москвою у енергетичній сфері Берлін не прислухався... Про причини такої німецької політики йдеться у книзі "Жадібність, газ і гроші", автор якої, данський журналіст Єнс Говсґаард, дав інтерв'ю німецькому виданню Die Welt.

У своїй книзі Говсґаард описав, зокрема, мережу підкилимних зв'язків, яка лобіювала спорудження газпромівських "Північних потоків". На запитання Die Welt "Чи Німеччина також відповідальна за війну в Україні?" данський журналіст відповів так: "Я би навіть сказав, що саме Німеччина проклала путіну шлях в Україну"…

"Щодо "Північного потоку-2" усе вирішували троє осіб, - розповів Єнс Говсґаард у інтерв'ю Die Welt. - Колишній канцлер Ґергард Шрьодер, путін і Матіас Варніг. Це колишній агент "Штазі" (спецслужба комуністичної НДР - Авт.), якого путін особисто... зробив головою компанії Nord Stream 2 AG. Троє чоловіків розробили план завершення газопроводу, попри величезний спротив цьому проєкту в Європі".

Як каже автор книги, після 2014 року "високопоставлені представники німецького уряду зустрічалися з російськими колегами у справі газопроводу "Північний потік-2". І на тих зустрічах завжди були представники компаній, які хотіли отримати користь від хороших відносин. Не тільки енергетичні фірми, а й промисловість, банки. Україна там тільки заважала... І було зрозуміло: ті, хто підтримує "Потоки", платять за військову машину путіна".

На запитання Die Welt про роль теперішнього президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра данський журналіст відповів так: "Штайнмаєр був у цьому найважливішою людиною після того, як Шрьодер пішов із політики... Штайнмаєр, Шрьодер і путін продовжували зустрічатися й плекали свою дружбу. 2010 року, наприклад, у Берліні, у ресторації сина Варніга, путін, Шрьодер і Штайнмаєр сиділи разом. Напередодні державного візиту путіна до канцлерки Анґели Меркель".

Die Welt заптала також, чи, на думку Говсґаарда, після нападу рф на Україну Німеччина припинила свою проросійську політику. Автор книги "Жадібність, газ і гроші" каже, заява канцлера Олафа Шольца у Бундестазі про "поворотний момент" (Zeitenwende) у відносинах із рф була правильною. Однак дії Берліна з того часу "змушують сумніватися у тому, що Шольц справді порвав зі своїм зближенням із Росією".

"Німецький уряд несе частину провини за вбивства у Бучі"…

Не дуже вірить у Zeitenwende Олафа Шольца також публіцист Die Welt Клаус Ґайґер.

"Ми робимо все, що в наших силах, що можливе і має сенс", – сказав Шольц про допомогу Україні у телепрограмі Anne Will приблизно через чотири тижні після свого виступу в Бундестазі про "поворотний момент", - нагадав кілька днів тому Клаус Ґайґер у коментарі для Die Welt. - Ні, цей федеральний уряд цього не робить! Він робить занадто мало".

Як зазначив автор, "до війни в Україні Німеччина була ближчою до Кремля, ніж її союзники на Заході, - і залишається такою, попри всі злочини, скоєні росіянами в Україні. Це стає очевидним, коли подивимося на ... те, як федеральний уряд діяв у питанні поставок зброї", які є "показником того, чи справді у політиці щодо рф стався "поворотний момент".

На думку публіциста Die Welt, "поворотний момент", про який заявив Шольц, є поки що "казочкою"... "Бундесвер має бути переозброєний - іншими словами, Німеччина хоче забезпечити власну безпеку. Це не стосується України. Зміна курсу Шольца спричинена страхом, а не відвагою"... Як вважає Ґайґер, тепер "німецький уряд несе частину провини за масові вбивства в Бучі та Маріуполі, які нагадують нацистські методи у Східній Європі"…

"Німці, які вимордували мільйони людей в Україні, можуть тепер озброїти їхніх нащадків і сказати "Ніколи більше!" - закликає автор Die Welt. - Постачання зброї Україні визначить, чи Німеччина, яка скоїла найстрашніші злочини в історії людства, матиме сміливість зробити те, що Олаф Шольц обіцяв у своїй промові в Бундестазі: стати на правильний бік історії".

Читайте також: Джонсон оголосив про новий пакет військової та фінансової допомоги Україні

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень