Передплата 2024 «Добра кухня»

Росія маніпулює з рекламою кримського вина

Російський журнал «Форбс» провів і опублікував «рейтинг кращих вин Росії». На перших позиціях виявились вина кримські, що взагалі-то очікувано

На чільних позиціях, проте, виявились не «шампанське» з Нового Світу, і «Мускат червоного каменю» з Масандри, які раніше цінувалися в усьому світі, а таке собі «Каберне» з Сотери та з Бельбеку та інші маловідомі сорти. Загалом в список зі ста вин 32 позиції виявились з Криму. Постає питання – чого ж тоді варта вся решта виноробів Росії, яка посіла ар’єргардні позицій, починаючи з 33 місця?

Наскільки відомо, Росія ніколи не була винною країною. Цьому сприяли два фактори.

По-перше, її мешканці, крім незначних винятків, віддавали перевагу більш міцним напоям. Отже, потреба у вині, його смаку і красі, в порівнянні з горілкою, яка не приносила жодної користі, крім затуманення свідомості, відчувалась мало.

По-друге, географічне положення Росії, крім невеликих просторів завойованого півдня, не сприяли вирощуванню винограду, а тому росіяни частіше виготовляли або самогон, або ж всякий «шмурдяк».

Потенційно невеличку винну славу Росії принесло лише одне вино, з яким вони вчинили згідно з цивілізованими нормами – це «Цимлянське». Річ у тому, що саме в цьому випадку для виготовлення вина застосовано оригінальну географічну технологію, яка ніде не повторялась, а тому «Цимлянське» було визнане міжнародною спільнотою як оригінальне географічне вино. Адже відомо, що у виноробстві найбільше цінуються саме географічні ознаки продукту. Весь світ знає славу іспанських, французьких, німецьких вин тощо. Однак Росія не розвивала цю технологію, поставилась до законів всесвітньої торгівлі не серйозно, а тому незабаром втратила це міжнародне визнання. І зараз невідомо взагалі, чи існує в Росії ще традиція «Цимлянського».

Невеликий спалах світової слави російського вина стався після анексії Криму в 1783 році в зв’язку з дослідами графа Льва Голіцина на рубежі ХІХ і ХХ століть, на завойованих кримських землях та на теренах Краснодарського краю, де Голіцин заснував завод Абра-Дюрсо та інші. І не дивлячись на те, що російська пропаганда давно називає Голіцина «отцом русского виноделия», насправді він таким не є. Насправді граф Голіцин не зробив ніякого відкриття, не розробляв свої оригінальні географічні кримські технології. Він помітив, що на крейдяних дрібнощебеневих землях поблизу Судака добре росте шипшина, а значить має добре рости і виноград, який можна використовувати для приготування ігристих вин. І він, як і його попередники, покращував технології для того, щоб виготовляти ігристі вина на противагу французькому шампанському, і хвалитися ними перед французами. І відомий випадок, коли в 1900 році в Парижі на конкурсі вин голіцинське «шампанське» завоювало Гран-прі, таким чином, що навіть граф Шандон, відомий французький винороб помилився, віддавши йому перше місце, говорить не про славу кримського вина, а саме про вдалу підробку, власне про кримську фальсифікацію шампанських вин. Адже ніяке кримське вино не могло називатися шампанським.

Але і після цього, граф Голіцин не запатентував кримську географічну марку вин, а продовжував виробляти вина для царського столу, підмінюючи при цьому географічні назви церемоніальними. Так відомо, що Голіцин, як винороб царських «удєльних імєній», виготовляв вино під назвами «Коронационное» на торжества при коронації Миколи ІІ, і тому подібне. У Голіцина були величезні шанси запатентувати оригінальні, неповторні кримські вина, але він цього не зробив, підробка французьких вин та підлабузництво до царя були для нього більшими цінностями.

І третій випадок, це коли Росія вже під маркою СРСР вивозила на світовий ринок як свої торгові марки кримські вина «Масандри», «Нового Світу», а також грузинські, молдавські та інші, бо весь експорт товарів в СРСР йшов через російський «Внєшторгбанк».

І ось Росія знову присвоює собі славу світового виробника вина. Але… помилка вийшла. Наскільки відомо рейтинг вин для «Форбс» був сформований групою «міжнародних експертів».

Однак кримський доктор наук з міжнародного права Борис Бабін відзначає в своєму фейсбук те, що «вказаний рейтинг не має нічого спільного з виноробством», це «вже можна зрозуміти з назви тих «елітних» кримських вин, що в ньому вказані, типу євпаторійського виробництва (хто в темі – зрозуміє, бо в Євпаторії ніколи не вироблялось пристойного вина) або ж шедевра виноробства під назвою «Листва». Та з переліку «міжнародних експертів» з шістнадцяти яких 12 є росіянами, та ще двоє «іноземців», типу француженки «Ірини Виноградової», мають очевидне російське походження».

Разом з тим Борис Бабін ставить питання ширше. «Річ у тому, що російський «Форбс» має дуже віддалене відношення до відповідного концерну Forbes Media LLC та насправді перебуває, через фірму «АС Рус Медіа» у власності такого собі російського олігарха Магомеда Мусаєва, зятя колишнього президента Дагестану Рамазана Абдулатіпова».

Згадка про «Форбс» -- це ще одна суто російська трагедія, але пов’язана вже не з вином, а з засобами масової інформації. До 2015 року російський «Форбс» перебував у власності Axel Springer International, але потім через гоніння на «іноземних агентів» цей актив у німців фактично віджали. А потім, з 2018 року, видання перейшло до відповідного клану та активно використовується у російській пропаганді. Тому навіть дивно, що кримськими в рейтингу виявились лише 32 марки вина, при такій групі експертів могли виявитись 99,99 відсотка саме того, що треба, якщо не кримського, то іншого. Отже – цей рейтинг явна маніпуляція.

Тому Борис Бабін пише: «А як ставиться американський власник франшизи Forbes до цього рекламування «елітних кримських вин» та узагалі до підривної роботи російських ЗМІ під личиною авторитетного міжнародного видання - скоро хтось неодмінно з'ясує...». Поживемо – подивимось!

Читайте також: В Росії можуть з’явитися Путінград і Ангельська область

Схожі новини