Кожна четверта голландка... народжує вдома

Українці звикли до поганої, хоч і безкоштовної медицини та лікарів-хабарників. У Голландії лікар — шанована людина, яка багато років вчиться і стажується, надає висококласні медичні послуги і при цьому не чекає, поки пацієнт йому “віддячить”. Однак потрапити до такого спеціаліста — завдання нелегке.

Лікування сім’ї — 380 євро на рік. За зуби — окрема плата

У Нідерландах давно працює система обов’язкового медичного страхування. Наша сім’я (двоє дорослих та дитина) сплачує щомісяця мінімальну суму — 90 євро. Наш ліміт на рік — 380 євро. Це означає, що за всі рахунки, які нам виставить сімейний лікар, за процедури у лікарні, які проведуть нам протягом року, заплатимо максимум 380 євро. Решту покриє страхова компанія, незалежно від того, якою буде кінцева вартість лікування. Однак наша страховка не передбачає оплату за стоматологічні послуги (додатково мали би сплачувати 120 євро). Та навіть якби придбали пакет, який включає послуги із зуболікування, за протезування довелось би платити окремо.

Для дітей до 18 років всі медичні послуги (вакцинація, зокрема) — безкош­товні.

Від усіх хвороб — парацетамол

Якщо у вас проблеми зі шлунком чи серце турбує, перш ніж потрапити на огляд до профільного лікаря, необхідно обстежитись у сімейного. Тільки він може скерувати на прийом до фахівця вищого рівня. Прийом у сімейного коштує 15-20 євро, у профільного — 100 і більше. Страхові компанії, зрозуміло, прагнуть зекономити кош­ти, тому сімейний лікар береться переконувати пацієнта, що не такий він вже і хворий, та пропише йому парацетамол (найпопулярніший препарат у Голландії).

Не люблять антибіотиків

Восени захворіла на гайморит. Розмова із сімейним лікарем, доктором Балк, тривала п’ять хвилин. Лікар запитала, де болить і чи є температура (сама не перевіряла). Після цього видала: «Зазвичай, при гаймориті не прописуємо антибіотиків, але ви так погано виглядаєте...».

Українці, які живуть у Голландії, вдаються до хитрощів. Намагаються переконати свого сімейного лікаря, що ось-ось помруть. “Доводиться розігрувати цілу театральну виставу. Якщо не задіювати акторських здібностей, лікар пропише парацетамол і відправить додому”, - повчала одна з українок, яка вже кілька років живе у Нідерландах. Грати комедію не стала, і, о диво, мені прописали не парацетамол, а антибіотики, хоча ці препарати голландські лікарі прописують вкрай рідко.

Недавно мій дворічний син захворів на грип. Температура під +40°С трималася п’ять днів. За цей час двічі з чоловіком телефонували у лікарню, просили, щоб нас оглянув черговий лікар (у нашого сімейного були неприйомні години). Нас прийняли. Двічі. Але жодного разу температуру малому так і не поміряли. На запитання, чим її збивати, відповідали — парацетамолом. На уточнення про те, що він збиває максимум до +38°С, сказали не перейматися, бо температура - не показник. Якщо у дитини почнуться судоми, втратить свідомість чи почне блювати, тоді везіть її у лікарню. І жодних антибіотиків, бо вони не лікують вірусну інфекцію! По телебаченню постійно “крутять” рекламу із закликом: «Не лікуй грип і застуду антибіотиками!».

«Викликати «швидку»? Дешевше померти!»

Так кажуть наші знайомі українці. Звісно, це перебільшення. Вартість виклику - орієнтовно 600 євро (для порівняння, комуналка витягує із гаманця середньостатистичного голландця 400 євро, повноцінне харчування сім’ї з 3-4 осіб - 500-600). В Україні “швидку” може викликати будь-хто і будь-коли, причому не заплатити за це жодної копійки. Тому і є злов­живання — підніметься у бабусі тиск, відразу на 103 телефонує, хоча достатньо було би вимкнути телевізор, прийняти таблетку і полежати.

Знайома стояла на зупинці і відчула сильний різкий біль у животі. За симптомами схоже на апендицит. Боліло так, що не могла розігнутися. Варіант добиратися громадським транспортом відпав одразу. Викликала “швидку”. До слова, не раз бачила: коли їде карета “швидкої”, машини не просто поступаються їй дорогою, а звертають, куди тільки можуть. Навіть на зустрічну виїжджають, щоб жодним чином її не затримати! Голландці знають: якщо по шосе мчить “швидка”, значить, хтось справді опинився за крок від смерті. Якщо у людини стався серцевий напад, на виклик виїжджають два реа­німобілі.

Знайома марно хвилювалася. Це не був апендицит — ймовірно, загострився гастрит. Її оглянули і залишили на ніч у лікарні. За кілька місяців прийшов рахунок на... 2,5 тис. євро. Сплатила 380 євро, решту погасила страхова.

Діти не носять шапок — загартовуються

Вакцинація дітей тут, як і в Україні, - справа добровільна. Однак батьків попередять про можливі наслідки, якщо ті не зроблять щеплень своїм дітям.

Щойно переїхали у Нідерланди, відразу отримали анкету з переліченими щепленнями, яку потрібно було заповнити і надіслати у Національний інститут охорони здоров’я. Тепер нас офіційно, листами запрошують на щеплення та огляд педіатра. Ці огляди не такі часті, як в Україні (щомісяця до року), однак спілкування з лікарем триває півгодини. Доктор перевіряє рівень розвитку дитини. Ця інформація вноситься в електронну картку маленького пацієнта.

Щоб не хворіти, голландці дбають про профілактику. На вулиці не зустрінете закутаних по вуха дорослих і дітей, незважаючи на те, чи падає дощ, дме сильний вітер, чи температура - близько нуля. Діти з двох років не носять шапок. Хіба як модну прикрасу - не як захист.

Вдома у породіллі... хазяйнує медсестра

Раз на п’ять років кожна голландка отримує запрошення на комплексний огляд “по-жіночому”. Позапланово потрапити на огляд до гінеколога важко - лише через сімейного. Однак коли таки вдасться потрапити, рівень обслуговування приємно здивує. Ніхто не запропонує здати зайві аналізи “на всі можливі гормони”, як це практикують у приватних українських клініках. Мета лікаря — скоротити витрати, а не збільшити їх.

Поки чекала своєї черги у передпокої, пацієнткам пропонували безкоштовну каву-чай. У лікарняному кафе вразила дівчина, яка сиділа за столиком в інвалідному візку, підключена до крапельниці. При цьому щось їла і спілкувалась з гостем.

Кожна четверта голландка народжує вдома. Здорових мам, які народжували у лікарні, виписують ледь не через кілька годин після пологів. Нещодавно голландська преса писала про жінку, яка народила у басейні, поки чекала старшу доньку з уроку плавання. Працівники закладу надали їй фахову допомогу. Після цього жінку оглянули у шпиталі і відпустили додому.

У Голландії також є система допомоги з догляду за дитиною у перші дні після пологів. Спеціально навчені медсестри-домогосподарки приходять до вас додому одразу після виписки з лікарні і протягом кількох днів допомагають доглядати дитину - вчать купати, пеленати, коригують годування, стежать за самопочуттям матері і маляти. Можуть прибирати і готувати — залежить, який пакет послуг оберете.

Спеціально для “ВЗ” Голландія