У ЄС поставили на Туска

Польський прем’єр Дональд Туск 1 грудня переїде працювати з Варшави до Брюсселя — його обрали главою Європейської Ради, чи так званим президентом ЄС. Для Польщі це велике досягнення. Польські експерти кажуть, що у ЄС підтримали Туска, бо вважають його особою, яка вміє вести діалог, та знавцем проблем України, яка загрузла у війні. Також у ЄС обрали так званого главу МЗС ЄС. Цю посаду віддали главі зовнішньополітичного відомства Італії Федеріці Могеріні. Досі її вважали проросійським політиком, на відміну від Туска, який розуміє небезпеку, що нависла над Європою з Кремля. Тепер дует Туск-Могеріні буде домовлятися і представляти єдину позицію ЄС із зовнішніх питань.

«Вересень 1939-го не має повторитися в Україні»

Туск виступив у Польщі зі своєю першою після обрання промовою. Виступ пролунав у рідному для політика Ґданську, на 75-х роковинах початку Другої світової війни. Туск провів паралелі між вереснем 1939-го і сучасними подіями в Україні. «Дивлячись на трагедію України, війну на сході нашого континенту, знаємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Історія зробила коло.

Тут, на Вестерплятте, ми разом із нашими союзниками маємо впевнено й голосно обіцяти, що це не будуть лише слова, — але мудра політика, справжня європейська солідарність, відважна стратегія всієї Північноатлантичної спільноти. Сьогодні ще є час, аби затримати тих у Європі та у світі, для кого насильство та агресія знову стали знаряддями політики», — сказав Туск.

Баланс між «західняками» та «східняками»

Мандат Туска на посаді президента ЄС буде на 2,5 року, з можливістю переобрання на цій посаді на другий термін. Призначення в європейській владі завжди є результатом пошуку балансу між ключовими гравцями ЄС. Посади ділять так, аби жодна країна, регіон і політична сила ЄС не отримали забагато повноважень. Висунення Туска стало поступкою з боку тих європейських сил, які хотіли бачити італійку Могеріні на посаді Високого представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки. Могеріні і Туск мають доповнювати і стримувати одне одного.

Могеріні — лівоцентристка, якій дорікають у надмірній м’якості щодо Росії. Туск — правоцентрист, принциповий у східних питаннях, і підтримує Україну. Але водночас, і це було важливо для ключових гравців ЄС, — Туск не має іміджу русофоба. Тож ЄС сподівається уникнути однобокості у зовнішній політиці в ситуації війни біля своїх кордонів і зберегти баланс між «східним» і «західним» підходом щодо Росії. Туск уже заявив, що спільно з Могеріні буде робити «відважні, але не радикальні кроки» для вирішення конфлікту в Україні.

Компромісний Дональд

Велику роль у призначенні зіграв характер Туска. Пан Дональд вважається політиком, схильним до компромісів, здатним знаходити спільну мову з опонентами і водночас досить жорстко проводити власну політику.

Здатність до пошуку компромісів у складній політичній ситуації — ключова якість для глави Євроради. Адже йому доведеться очолювати всі саміти ЄС і зони євро, на яких більшість рішень приймають консенсусом. На користь Туска зіграли його добрі стосунки з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Важливим виявилося і те, що, попри розбіжності щодо ролі польських мігрантів у Великій Британії, Тускові вдалося знайти спільну мову з британським прем’єром Девідом Кемероном. Лідер Франції Франсуа Олланд волів бачити іншу фігуру на посаді президента ЄС, але заявив, що не опиратиметься волі більшості.

Туск має одну серйозну ваду — він поганенько володіє англійською, зовсім не володіє французькою (проте знає німецьку). Свою першу промову після обрання Туск почав англійською, згодом перейшов на польську. Туск вже певний час інтенсивно вивчає англійську і пообіцяв, що до 1 грудня підтягне її.

Перемога зі смаком поразки

Для призначення на посаду «президента ЄС» потрібна згода не лише Євроради, а й самого кандидата. До останнього Туск вагався з вибором. Щоразу у відповідь на запитання преси Туск казав, що буде боротися за переобрання прем’єром у Польщі, а європейські посади його не цікавлять. Ще 25 липня, відповідаючи на запитання про свою можливу кар’єру в ЄС, Туск роздратовано відповів: «У 153-тє відповідаю. Я вже казав, що не поїду до Брюсселя». Як пишуть європейські ЗМІ, змінити думку Туска особисто вмовляли Ромпей, Меркель і новий глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. 30 серпня Туск заявив, що зробити вибір його підштовхнули події в Україні, — адже в разі його відмови Східна Європа не була би представлена на найвищому рівні в ЄС.

Приводи для сумнівів щодо того, чи переходити на нову роботу, в Туска були серйозні. Його партія «Громадянська платформа» (ГП) програє у рейтингах головному супернику «Право і справедливість» (ПіС). За даними соцопитувань, коаліція ПіС і невеликих правих партій разом має рейтинг 32%, ГП — 26%, а її нинішній партнер по коаліції, Селянська партія, — 6%.

Для перемоги на парламентських виборах восени 2015-го ГП знадобляться всі сили. Відхід Туска з посади глави ГП і прем’єра Польщі послабить партію. Не випадково в самій партії не всі схвалили вибір прем’єра. Однопартієць Туска Стефан Неселовський заявив, що відхід Туска буде «катастрофою» для партії. Туск є лідером «Платформи». Урядовці його команди — фахові чиновники, але на роль лідера ніхто з них не тягне... Тож у партії тривають дискусії, хто замінить Туска.

Серед однопартійців Туска існує також інша думка — нова посада Туска допоможе партії у важкий період. Спікер Сейму та кандидат у прем’єри Єва Копач каже, що «оскільки вдалося перемогти Туску, то вдасться і ГП».

Польські ЗМІ гадають, хто незабаром замінить Туска на посту прем’єра. Серед варіантів міністр оборони Томаш Семоняк, глава МЗС Радослав Сікорський і Копач. Один із них, мабуть, отримає посаду технічного прем’єра на найближчий рік. Призначення нового прем’єра дозволить уряду вийти з незручного становища, яке спричинили опубліковані в липні стенограми підслуханих розмов політиків високого рангу. В рамках ротації уряду у відставку безболісно відправлять «незручних» міністрів...

Шанс для України?

Призначення Туска відкриває нові перспективи для України. Хоча не факт, що Туску вдасться реалізувати всі можливості. Посада глави Євроради формальна, і з невеликим набором повноважень. Попри гучну назву, президент Євроради лише організує засідання цього органу... Проте вибір представника східноєвропейської країни свідчить про зростання ваги Польщі на міжнародній арені. Прямих преференцій для Польщі від цього очікувати не слід. Призначення главою Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу не допомогло Португалії уникнути кризи... Але у глави Євроради також є важелі впливу. Туск очолюватиме всі саміти ЄС і зони євро, зможе скликати позачергові саміти ЄС. Наприклад, із українського питання.

Призначаючи Туска, лідери ЄС сподівалися, що польський політик буде певною противагою італійці Могеріні. Туск може не лише формально, а й реально представляти ЄС на зовнішній арені — нарівні з Могеріні. Обидві посади, глави Євроради і глави дипломатичної служби ЄС, з’явилися в європейській системі влади лише в 2009-му. В ЄС наразі немає стійкої традиції поділу повноважень між ними, тож багато залежить від конкретного політика.

Поки що в Брюсселі працював один президент ЄС (Ромпей) і один глава МЗС (Ештон). Обоє були досить неяскравими на європейському політичному Олімпі...