Лавровий вінок для «самця» Путіна

Американський журнал Forbes опублікував список 72 найвпливовіших людей світу. Очолив його цьогоріч російський президент Володимир Путін (на фото). Forbes укладає цей рейтинг із 2009-го. Кількість позицій у ньому пропорційна населенню Землі: одна впливова людина на 100 млн. людей. «Хто могутніший — автократичний лідер колишньої наддержави чи головнокомандувач найвпливовішої країни, у якого зв’язані руки?» — запитує Forbes. І відповідає — перший. Укладачі рейтингу пишуть, що Путін зміцнив свій контроль над Росією, а Обама схожий на «кульгаву качку».

«Обама здав позиції»

Рейтинг від Forbes — суб’єктивний вибір редакції. Критеріями впливовості автори вважають важливість рішень, які приймають учасники списку, для широких мас, фінансові потоки, підконт­рольні учасникам рейтингу, і активність, з якою учасники рейтингу свою владу застосовують.

«Кожен, хто спостерігав за шаховою партією у Сирії чи Агенції національної безпеки, зрозуміли, що центр влади зсунувся... Обама винен у бюджетній кризі, через яку уряд США частково призупинив діяльність у жовтні, погіршенні відносин із дружніми країнами через підозри у прослуховуванні та війні довкола його реформи Obamacare. Усе це призвело до того, що президент США, який очолював рейтинг тричі за п’ять років його існування, здав позиції», — пише Forbes.

Чому Путін, а не Кім Чен Ин?

«Рішення Forbes може призвести до того, що самозваний лідер суворого російського чоловічого світу так загордиться своєю мужністю, що лусне від самовдоволення. Дрібний російський керівник не заслуговує такої потужної підтримки власної зарозумілості. Цей чоловік вже купається у променях слави, зігравши випадкову роль миротворця, коли переконав сирійський режим Башара Асада відмовитися від хімічної зброї і опосередковано відвів від цієї країни військовий удар США. Forbes забув, що громадянська війна в Сирії триває, і цьому сприяють поставки російської зброї. Любов Путіна до автопортретів з голим торсом, верхи на норовистих мустангах, сприяє іміджу мужнього самця... Обаму побачили слабким і нерішучим. Однак хвала для Путіна, який «зміцнив свою владу над Росією», — дивує. Якщо вплив вимірювати успіхами у насадженні авторитаризму, то слід було віддати пальму першості лідеру КНДР Кім Чен Ину. За такими мірками Саддам Хусейн і Йосиф Сталін теж можуть претендувати на почесні нагороди. Насправді вплив Путіна досить ілюзорний. Він фіктивний ідол, зведений на п’єдестал клікою кремлівських дружків. Підтримує свій статус завдяки запасам нафти і газу, які швидко зменшуються, та піддаючи жорстоким репресіям громадянське суспільство. Як каже екс-посол Британії у Москві, економічна міць Росії йде на спад в умовах структурних проблем, які наростають всередині країни, браку інвестицій, відтоку капіталу та мізків і несприятливих демографічних тенденцій», — пише британська The Guardian.

«Такі рейтинги абсолютно суб’єктивні. Їх існування — свідчення американської одержимості списками, числами і пошуком остаточної правди в статистиці. Спад позицій Обами і просування Путіна вказують на фундаментальну правду про природу влади. У світі «сили» Америка досі править: її оборонний бюджет перевищує аналогічні бюджети 10 наступних за нею країн разом узятих, вона має унікальну можливість відправляти війська і колосальну вогневу міць у будь-який куточок Землі, має неперевершені технології. Але сила також у готовності людини чи держави її застосувати. Останні кроки Обами припускають, що він незатишно почувається у цій ролі. Щодо Путіна, то таких сумнівів немає», — пише британська The Independent.