Передплата 2025 ВЗ

«Я тобі скинула фото з моря. Ти написав мені: «Відпочинь з малятами, завтра подзвониш…»

Загиблий на фронті Василь Особа — зять вбитої мовознавиці Ірини Фаріон — спочиватиме на Личаківському цвинтарі

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Український воїн Василь Особа загинув у ніч на неділю, 6 жовтня, на Сіверському напрямку. Російські нелюди обстріляли позиції українських захисників із мінометів… Старший солдат, мінометник Василь Особа пішов на фронт на початку великої російсько-української війни.

35-річний Василь Особа — уродже­нець Добромиля Самбірського райо­ну Львівщини. Вісім років у шлюбі зі Со­фією, донькою Ірини Фаріон. Подружжя виховує двох дітей шкільного віку — Еву й Дмитрика. Пара познайомилася у се­редовищі ВО «Свобода». Боєць «Легіону Свободи» захищав Україну у 4-му баталь­йоні «Сила Свободи» бригади швидкого реагування Національної гвардії України «Рубіж».

Софія Особа дізналася жахливу но­вину про смерть коханого чоловіка, коли відпочивала на морі. Про це телефоном повідомив свободівець Андріян Гут­ник. Пані Софії уже вдруге не щастить відпочити з дітьми. У липні, за день до запланованої поїздки у Болгарію, вбили її маму. Нагадаємо, кілер посеред білого дня поцілив у скроню Ірини Фаріон, коли та з валізою чекала таксі. Мала їхати до доньки Софії, адже наступного дня пла­нували подорож на море з Евою і Дми­триком.

«Ми були на морі один день. Ти ка­зав „Їдь!“. Тепер ми їдемо до тебе, — на­писала у своєму Фейсбуці Софія Осо­ба, звертаючись до загиблого чоловіка. — Я тобі скинула фото, ти мені написав: „Відпочинь з малятами, моє золотко, за­втра набери“. Я набрала, але ти не від­повів… І тут дзвінок. По голосу Андрія­на я все зрозуміла і просила не говорити вголос… Не могла чути того болю. А далі земля пішла з-під ніг. А як сказати ді­тям? Сказала — тата вбили москалі. Пом­ста буде! Моя любове! Як тепер буду без тебе та мами? Як?».

«Василь був прекрасною людиною, дружнім, справжнім. Вони були зі Софій­кою гарною парою, де панувало кохання, — розповів „ВЗ“ свободівець Любомир Мельничук. — Ірина Фаріон дуже люби­ла зятя, завжди тепло про нього відгуку­валася. Хороший, чуйний, добрий… Був справжнім націоналістом. Переймав­ся майбутнім України. Був дуже ідейною людиною. Приїжджав на похорон тещі та на один суд у її справі».

Депутат Львівської міської ради Руслан Кошулинський розповів «ВЗ», що Василь Особа, який закінчив буді­вельний факультет, міг бути хорошим науковцем — йому пропонували зали­шитися працювати у НУ «Львівська по­літехніка». «Університет пропонував Ва­силеві розвивати наукову діяльність, але він обрав шлях воїна, — каже пан Кошу­линський. — Василь — тихий, цілеспрямо­ваний, не оратор, не риторик. Тихо робив свою справу, як і належить справжньо­му українцю. Часто приходив на акції ВО „Свобода“. У житті ні на що не скаржив­ся, був вдячний за те, що має».

Ведуча концертно-культурних проєктів Ольга Гошовська, яка знала близьку родину Ірини Фаріон, пригадує, що Василь Особа у будь-яких життєвих ситуаціях завжди зберігав зовнішній спо­кій — як мужній воїн. У залі суду, де роз­глядали справу підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон, чоловік показував фото з місця вбивства тещі та фото важко по­раненого друга із закривавленою голо­вою. «Сказав мені так: „Олю, я те все вже спокійно сприймаю. Я ж там“, — прига­дує Ольга Гошовська. — У спокої Василя було стільки гідности, стільки незбагнен­ної для мене внутрішньої сили! Той спо­кій був настояний на війні й загартований смертями. Ще був у ньому такий ледь уловимий для мене, жінки, той особли­вий чоловічий біль, який Василь умів за­ховати від усіх у своєму серці. І перетво­рити на снагу йти та стояти до кінця».