«Юхновський мав драйв і силу, але це була м’яка сила»

1 вересня, у Львові відкрили меморіальну дошку політичному діячу, почесному громадянину Львова Ігорю Юхновському. В цей день йому мало б виповнитися 99 років. Пам’ятну дошку встановили на фасаді Інституту фізики конденсованих систем, де понад 30 років працював Ігор Рафаїлович. З такою ініціативою виступив колектив цього Інституту, виконком Львівської міської ради дав добро.

«До нас звернувся колектив Інституту фізики конденсованих систем, в якому довгий час працював Ігор Рафаїлович, щоб встановити меморіальну таблицю. Щоби з цього розпочати заходи з вшанування пам’яті науковця. У цьому будинку в 1990—2024 роках він працював. У 2016 році, з нагоди 760-річчя Львова Ігорю Юхновському було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Львова», — зазначив директор департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко.

Ігор Юхновський — фізик-теоретик, академік Національної академії наук України, організатор і перший директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, політик, будівничий держави, Герой України… Створив Львівську наукову школу статичної фізики, розробив оригінальні й потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіяльних частинок: метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв’язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини.

Політична діяльність Юхновського була не менш насичена. У 1990 році його обрано депутатом Верховної Ради України. У Парламенті очолював опозицію, як голова Народної Ради. У 1991 році був кандидатом у президенти України, але не пройшов. Також був одним із засновників та учасником ініціативної групи «Першого грудня».

Меморіальну дошку відкривали син академіка — Павло Юхновський, міський голова Львова Андрій Садовий та директор Інституту фізики конденсованих систем Тарас Брик. Урочистості стартували з Гімну України та заупокійної молитви. Перед тим молебень був і на Личаківському кладовищі, де похований академік.

Меморіальну дошку оплачували з міського бюджету, оскільки Ігор Юхновський мав статус почесного громадянина Львова. Дошка обійшлася у 23 тисячі гривень.

Колектив Інституту фізики конденсованих систем каже, Юхновський вважав рідний Інститут своєю фортецею. Завжди говорив на високих державних посадах у столиці, що не боїться звільнення, бо все одно матиме роботу в рідному Інституті. Любив свою роботу, жив нею і святкував на роботі свій день народження — 1 вересня. Був закоханий у фізику, вірив в силу науки, у потрібність винаходів для еволюції суспільства. Його активність вражала — у 90-річному віці підкорив Говерлу. Про фізичні винаходи часто спілкувався з міським головою Львова Андрієм Садовим. Про це на відкритті дошки згадала дочка академіка — Наталія Юхновська.

Наступний рік у Львові буде проголошено роком Ігоря Юхновського

Дисидент, проректор УКУ, громадський діяч Мирослав Маринович — друг покійного Юхновського каже, що він був вірний науці все життя. «Він нам дорогий, нехай з Богом спочиває, — наголосив Маринович. — Він говорив про розвиток науки, винаходи, політику. І це в такому поважному віці».

Заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін сказав, що Львівська обласна академія наук з наступного року носитиме ім‘я Ігоря Юхновського. Мер Львова Андрій Садовий розповів про унікальність персони Юхновського: «Мав драйв і силу, але це була м’яка сила. Переконував комуністів, що треба проголосити Незалежність України. Наступний рік у Львові буде проголошено роком Ігоря Юхновського. У Львові буде проведено міжнародні конференції - про фізику, про економіку… Кожна ідея, яка йшла від Бога від Ігоря Рафаїловича має бути реалізована. Хочу зібрати усі праці, готуємо біографічну книжку. Два роки тому він мені сказав: „Я готовий говорити правду“. Ця книжка буде надихаючою».

«Коли зачинявся в кімнаті і говорив годинами, то всі мої знали, що „дід“ телефонує»

Народний депутат кількох скликань, один з авторів Конституції України Роман Безсмертний розповів, що Юхновський першим, хто подзвонив йому після окупації Мотижина: «Добре, що вибрався. Тепер по-іншому будеш реагувати на дурнів і дурниці в своєму житті».

Безсмертний пригадує, що Юхновський часто до нього телефонував, аби обговорити політичні справи в країні.

«Мені бракує довгих телефонних розмов з ним. Коли я зачинявся в кімнаті і говорив годинами, то всі мої знали, що „дід“ телефонує. Йому боліло все: помилки влади, недосконалість законів, Конституція, — каже Роман Безсмертний. — Юхновський до останнього дня працював над вдосконаленням Конституції. Ігор Рафаїлович був переконаний, що нема Конституції - нема держави. Тому цю роботу розпочав в лютому 1996 року, коли ніхто не вірив, що „комуністична“ Верховна Рада здатна ухвалити Основний Закон. Але нам вдалося. Я потрапив до парламенту в 27 років. І мені дуже поталанило, що я мав таких вчителів, як Ігор Юхновський, Михайло Горинь, Левко Лук’яненко, Іван Плющ».