«Не раджу вам тут заправлятися…»

«Був у Львові. Мав час і натхнення проінспектувати місцевий „бензиновий ландшафт“. Звітую: жах і розчарування! Ну як у такому чарівному місті, де є Стрийський парк, площа Ринок, модернові житлові комплекси, можуть всюди стирчати іржаві бочки з дизелем, скрапленим газом, бензином? Це Сомалі чи Галичина? Панове Садовий, Козицький! Ви сліпі? Я за пару годин нарахував два десятки бочок! А всього їх по місту та області понад сотня. Це не просто небезпечно та елементарно рагульно ззовні, це прямі втрати ваших бюджетів! З кожного легально проданого літра у казну місцевих громад йде понад дві гривні. Відповідно коли нелегально — то не йде!».

Отакий «рознос» влаштував міс­ту Лева директор столичного кон­салтингового агентства «А-95» Сергій Куюн. Велику статтю «Місто сліпих левів: як Львів окупували нелегальні про­давці пального» він опублікував у себе на ФБ.

Я зацікавилася цією інформацією: не­вже у Львові справді є таке неподобство, як стихійні заправки? Журналісти «ВЗ» за­правляють своїх «залізних коней» на серти­фікованих АЗС — ОККО, «Сокар» та інші, а про такі «бочки» і не чули…

Ми вирішили розшукати хоча б одну «ліву» заправку. Нарешті один колега при­гадав, що колись випадково бачив щось подібне в районі ТЦ «Вікторія гарденс», на в'їзді у місто.

Інша колега люб’язно погодилася допо­могти із транспортом. І ось наш «Мерсе­дес» вже доїжджає до межі міста. Роззи­раємося навкруги, але не бачимо жодної «бочки». Вирішили заїхати на заправку «Со­кар»: там точно мають знати усе про АЗС — і про «ліві», і про «праві». І справді - продав­чиня в супермаркеті одразу вказала, як нам розшукати те, що потрібно. «Це зовсім не­подалік, на вулиці Трускавецькій, майже на куті… Звертайте на вулицю і там побачите», — пояснює. «Не боїтеся конкуренції?» — за­питуємо. «Вони нам не конкуренти, — відпо­віла дівчина. — Ті машини, що їдуть до нас, туди не поїдуть», — впевнено відповідає.

Завертаємо у перший від «Сокару» про­вулок і - вуаля! — за пару метрів дійсно ба­чимо обабіч дороги декілька непримітних будочок. На них — скромні вивіски «ДП», «А-95», «Газ». Всередині колонки з пальним, на даху — маленька і майже непомітна сте­ла з цінами. Усе це господарство обслуго­вує один юний хлопець, який насторожено зиркає довкола. Намагаємося непомітно зробити фото. Однак хлопець нас помітив і «скремпувався». Тоді вдаємо, ніби хочемо заправити машину:

— А у вас по чому бензин?

— По 52,30 — «А дев’яносто п’ятий». Ось на стелі. Дизель — 47 гривень… (Того дня ціна дизелю на ОККО була вже 60 грн. — Ред.).

— Багато у вас заправляється?

— Багато. Ось, вже їдуть…

Хлопець відволікся від нас і націлився на клієнтів. До заправки дуже швидко вишику­валася черга з «розвалюх». Перший під'їхав «Фіат Добло», розписаний рекламою кон­диціонерів. Тобто машина не приватна, а фірми. За ним прилаштувалася, судячи по камуфляжному тюнингу, якась вельми ста­ра військова машинка (потім з’ясувалося, що вони заправляються газом). А далі - старенький «Фольксваген». На щастя, на противагу неговіркому заправнику, кер­манич «Фіата» виявився комунікабельним і поки заправлявся, розповів «усю правду»…

— Мій знайомий сказав, що тут мож­на дешевше заправитися. Але я щось тро­хи боюся тут заправлятися, — кажу чолові­кові…

— Я вже два роки тут заправляюся. Все ок. А у вас яка машина? «Мерседес»? О, ні. Тоді їдьте на ОККО. «Пульсу» вальніть хоро­шого, «євродизель» той.

— А тут неякісний бензин?

— Він може бути нечистий. У вас дуже дорогі форсунки. Приблизно 500 доларів одна форсунка коштує. А може, і більше. Вам треба якісне пальне…

— А ця заправка якась нелегальна?

— Не знаю…

— А вам це пальне як?

— То така машина… Вона «їсть» все під­ряд!

Поки говоримо, бачимо, що позаду ви­шикувалась черга з чотирьох машин. Звер­таємо увагу, наскільки усе довкола цієї за­правки необладнане, не передбачено жодних засобів безпеки. Таке враження, що повернулися у «буремні 99-ті роки». На­віть виїхати звідси важко, бо паралельно по Трускавецькій рухається цілий потік машин. Тут поліція мала би навести лад! Але, схо­же, поліцію ця ситуація не цікавить…

Цікаво, чи платить ця «АЗС» акцизи і по­датки? Виторг тут має бути добрий, бо «на­ливайка», як ми побачили, доволі попу­лярна. А затрати мінімальні - працює одна людина. До речі, було оголошення, що на роботу вони шукають працівника.

Отже, виникає закономірне питання- наскільки законні такі «будки»? Скільки є та­ких «точок» у Львові та області? Звідки туди надходить пальне, якої воно якості? І взага­лі - хто це все «кришує»?

Усі ці запитання ми адресували у пресслужби Львівської ОДА і обласної Податко­вої. Чекаємо офіційної відповіді.

Коментар для «ВЗ»

Богдан КЕЙВАН, директор департаменту ПЕК Львівської ОВА

Торік ЛОВА робила рейди спільно з Нацполіцією, Держпродспоживслужбою, Держгеокадастром, Асоціацією заправ­ників по таких заправних станціях. Склали перелік нелегальних, на їхню думку, запра­вок. Та зараз діє Постанова Кабміну № 303 «Про припинення заходів державного на­гляду (контролю) і державного ринково­го нагляду в умовах воєнного стану». Тому перевірки зменшилися. Офіційно та сама Держпродспоживслужба та інші контро­люючі органи нібито не мають права про­водити такі планові перевірки. Зараз за окремими зверненнями ці перевірки здій­снюються, витребують документи. Там так само має бути включена і екологічна ін­спекція, бо викиди є, а до заправних стан­цій є дуже високі вимоги. За станом на ми­нулий рік таких станцій, що перевірялися, було близько сотні. Цього року перевірок не здійснювали.

Юрій КУЧАБСЬКИЙ, віцепрезидент з закупівель, гуртових продажів і нових видів бізнесу мережі автозаправних комплексів ОККО

Тіньовий сектор нафтопродуктів — болюче питання як для мереж АЗК, які працюють прозоро на ринку, так і для держави. Тим паче зараз, коли кожна гривня на рахунку, бо йде на оборону. Для нас це втрата частки ринку, через недобросовісну конкуренцію з боку тіньовиків. Ми інвестуємо в автозаправні комплекси, отримуємо всі необхідні дозволи і ліцензії, в той час, як нелегали працюють без оформлення земельної ділянки, дозвільних документів, без встановлення касових апаратів та працевлаштування співробітників. Ми імпортуємо якісні нафтопродукти з багаторівневим контролем якості, тоді як «чорні» АЗС торгують незрозуміло яким продуктом без чеків РРО. Тож, рахуємо, скільки держбюджет недоотримує податків від тіньового сектору, які могли би піти на забезпечення ЗСУ.