«Живий… Поки що»

Минуло два роки з того часу, як росія завдала ракетних ударів по Яворівському військовому полігону. Внаслідок цього загинула 61 людина, 160 було поранено.

У Галицькому районному суді продовжується розгляд справи щодо Олександра Косторного, львів'янина, майора КДБ, якого обвинувачують у коригуванні ракетного обстрілу росії по Яворівському полігону. За версією слідства, 4 березня 2022 року Олександр Косторний надіслав у Telegram представникам рф карту Міжнародного центру миротворчості та безпеки в Яворові. На карті він позначив координати розташування військовослужбовців і техніки ЗСУ. О. Косторному висунуто підозру у державній зраді.

Якраз у річницю трагедії, 13 березня, відбулося чергове судове засідання. Справу розглядає суддя Галицького районного суду Віктор Романюк. До речі, розгляд справи по суті уже завершений. Тож рішення мало б бути уже невдовзі… Утім сторона захисту «засипала» суд клопотаннями. Невже у такий спосіб намагаються затягнути рішення суду?

«У документах написали, що «він помер від нещасного випадку»…

… Традиційно до суду прийшли родичі загиблих військових. У руках тримають їхні портрети. Олена Ящишин, у якої на полігоні загинув чоловік, — полковник Олег Ящишин, каже, на попередньому засіданні адвокат обвинуваченого вимагав представити оригінали документів, що агент фсб Водолазький, з яким обвинувачений вів переписку, дійсно є працівником російських спецслужб. А перед тим Косторний два тижні ознайомлювався з усіма матеріалами справи… Розгляд справи триває уже 1,5 роки.

— Чи йдеться у матеріалах справи про конфіскацію майна? — запитую у пані Олени.

— Так. У нього (Косторного. — Авт.) дві квартири, машина.

Чекає на судове засідання і киянка Надія Гаврюшина, у якої на полігоні загинув чоловік — полковник Євген Гаврюшин. Він, зі слів дружини, 32 роки віддав армії. 6,5 років викладав в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Пані Надія розповіла, що її чоловік перебував на полігоні у статусі цивільного. У документах написали, що «він помер від нещасного випадку»…

«Я лише хочу справедливості, — каже жінка. — Якби було б добре прописане законодавство про мобілізацію, військових і цивільних, то б не вийшло такої ситуації…».

Пані Надія скаржиться, що так і не змогла потрапити на прийом до керівника Академії сухопутних військ. Таке ставлення до її чоловіка, військового, її обурює.

Усі заходять до зали суду. Серед присутніх — донька О. Косторного, але з батьком вона не спілкується…

Як тільки судове засідання розпочалося, у адвоката обвинуваченого Юрія Палєя знову виникає питання щодо відеозйомки у залі суду. Це, з його слів, спосіб тиску на його підзахисного. Утім у судді заперечень щодо відеозйомки немає (він повідомив, що ведеться, зокрема, і пряма трансляція судового засідання). Справа є відкритою та має суспільний резонанс (клопотання адвоката обвинуваченого щодо закритого засідання, суд відхилив ще раніше).

Утім, обговорення цього питання триває хвилин зо 20.

«Я проти зйомки, — вкотре наголошує О. Косторний. — Оскільки ті, хто знімає, не подають правдиву інформацію. Не подають ті думки, які я висловлюю. Правда у тому, що я не скоював того злочину, який мені інкримінують».

«Якщо ви нарешті вже погодитеся давати покази, то ви свою думку і свою позицію зможете донести до відома усіх, хто дивиться нашу трансляцію», — каже суддя.

«Ви перебиваєте головуючого, викрикуєте з місця…»

О. Косторний поводиться у залі суду зухвало. Суддя неодноразово робить йому зауваження, щоб не викрикував з місця. Утім О. Косторний перебиває усіх учасників судового процесу, і навіть свого адвоката…

«Ви перебиваєте головуючого, викрикуєте з місця, чим порушуєте порядок судового засідання, — обурюється суддя. — Якщо ви будете продовжувати вести себе таким чином, я ухвалю рішення видалити вас з судового засідання… Я роблю вам попередження. Говорите тільки тоді, коли вам надають слово».

«Ви не бажаєте об'єктивно розслідувати справу», — каже обвинувачений до судді. Він, до речі, усе те, що відбувається у залі суду, старанно занотовує на папері. А в якийсь момент Косторний взагалі заявив, «що допомагає судді». На що суддя відповів, «що не треба мені допомагати, я сам справлюся».

Під час судового засідання суддя декілька разів запитує О. Косторного, чи готовий він нарешті надати пояснення?

«А чи можна мені називати секретні дані, які є у матеріалах справи? — гне свою лінію обвинувачений. — Це стосується розміщення об'єктів на Яворівському полігоні…».

«Косторний, ви зрозумійте, що тут питання задає головуючий, — каже суддя. — А не навпаки. Ви не на пресконференції, розумієте. Що ви постійно намагаєтеся комусь питання ставити. Я не збираюся постійно вам щось коментувати, надавати якісь консультації, відповідати на ваші запитання. Це не входить в обов’язки головуючого. Ви маєте свого адвоката, з яким маєте радитися. І всі свої дії з ним узгоджувати».

«Добре, я буду розголошувати військову таємницю», — не заспокоюється О.Косторний.

«Ще раз запитую, чи ви вже нарешті готові давати показання суду у судовому засіданні з приводу пред’явленого вам обвинувачення?» — знову запитує суддя.

«Після того як мої клопотання будуть задоволені!» — гонорово відповідає О.Косторний. «Якщо не будуть задоволені, то не будете давати покази? — суддя ошелешений відповідями Косторного. — Я правильно зрозумів вашу позицію?».

«Це буде залежати від того, про що буде допит. Чи буде враховане те, про що я інформував суд», — відповідає обвинувачений.

«Ви, що на базар прийшли поторгуватися? — питає суддя Косторного. — Ви, здається, погано усвідомлюєте свій статус».

«А прокурор їх надав? (пояснення. — Авт.), — запитує Косторний. — Прокурор не навів жодного доказу моєї вини…».

«Ви плутаєте, — каже суддя. — Покази надають ті, хто на вашому місці знаходиться. А прокурор тільки підтримує державне обвинувачення. Прокурор не зобов’язаний вам жодні покази надавати».

«Він може брехати. І це дозволяється…», — заявляє Косторний.

«Я роблю вам ще одне зауваження з приводу некоректних виступів», — каже суддя.

В одному зі своїх клопотань адвокат та його підзахисний просять суд витребувати матеріали справи у СБУ у Львівській області…

«У справі немає жодного слова про тих осіб, свідків про які зараз говорить Косторний, — каже прокурор Андрій Никеруй. — Ці матеріали ніяким чином не стосуються суті обвинувачення. Прошу відмовити у цьому клопотанні».

Суд заслухав учасників процесу та у вказаному клопотанні відмовив, оскільки суд не виконує функцію досудового розслідування. А усі докази, за словами судді, треба було зібрати належним чином та подати до суду у встановленому порядку. Згодом суд відмовив адвокату і у наступному клопотанні, оскільки усі документи стороною обвинувачення подані і судом уже досліджені. Відповідно, суд надасть їм оцінку у нарадчій кімнаті.

«Він готовий, а я ще не готовий…»

«Обвинувачений, ну так, що, — каже суддя, — ви клопотання заявили, клопотання ваше розглянули, ви готові давати покази суду?».

«Так, я готовий!» — каже О.Косторний.

«Ваша честь, вибачте, — у цей момент встає адвокат Косторного, і каже: «Він готовий, а я ще не готовий…».

«Тепер ви неготовий, — з іронією каже суддя. — Шкода… Коли ж у вас все співпаде?».

«Не треба сміятися, — каже адвокат обвинуваченого. — Я вважаю, якщо не можна обмежувати право прокурора на подання доказів, то не можна обмежувати право на подання доказів мого підзахисного. Я ще не вирішив всіх організаційних питань щодо надання суду належних і допустимих доказів. Я хочу використати це право… У мене є клопотання… Прошу визнати ксерокопію персональних даних Юрія Водолазького недопустимим доказом, — продовжує адвокат. — Оскільки це не є документ, а його копія. Недоведений спосіб отримання цієї копії. Належність Водолазького до спецслужб фсб не підтверджена належними засобами. Прошу це клопотання розглянути у нарадчій кімнаті…».

Нагадаємо, як повідомляв «Судовий репортер, за версією слідства, О. Косторний листувався з агентом фсб Юрієм Водолазьким, з ним домовлявся про розвідку в районі Яворівського полігону. Це питання розглядалося в одному з судових засідань. У телефоні О. Косторного слідчі знайшли шість контактів із російськими номерами: Алєксандр Свистунов, Віктор Барановський, «Лидия», «Ольга продюсер Россия», Юлія Акчуріна та ще один невстановлений контакт.

У месенджері Telegram О. Косторний активно листувався з підсанкційним Олександром Свистуновим, який з 2014 року живе в анексованому Криму і є одним із засновників низки заборонених в Україні партій. Він, до речі, продовжує підривну діяльність проти України. На вилученому комп’ютері Косторного знайшли файл «А.Г», це запис розмови зі Свистуновим за 2015 рік. На аудіо Свистунов доручає Косторному організувати проплачені мітинги на заході України, які б мали дискредитувати п’ятого президента Петра Порошенка і всю державну владу України.

Саме Олександру Свистунову 4 березня 2022 року Олександр Косторний надіслав зображення карти Яворівського полігону, що багато років висіла в рибальському господарстві в Старичах. У 2021 році Косторний зробив фото карти та зберігав у галереї мобільного телефона. У січні цього року СБУ повідомила про підозру російському пропагандисту, колишньому лідеру партії «Рускій блок» О.Свистунову. За даними контррозвідки СБУ, саме він допоміг фсб знайти і завербувати підозрюваного у коригуванні російських ударів по Яворівському полігону О.Косторного.

Паралельно про Яворівський полігон Олександр Косторний спілкувався з агентом фсб Юрієм Водолазьким. Олександр Косторний написав йому, що підготує все, що знає, й наступного дня відправив йому карту Яворівського військового полігону, на якій видно розташування військових містечок «Гвардійське», «Інженерне». «Наметове містечко» позначено як табір. На карті позначені танкові дороги, і підписані будівлі Міжнародного центру миротворчості та безпеки з назвами «Центральне». Фото Косторний підписав як «снимок 1921 года карта общества охотников и рыболовов». Далі Косторний надіслав карту військового полігону поблизу Старичів. На карті описана організаційно-штатна структура МРГ «Старичі». У листуванні з Водолазьким він чітко описував, у яких будівлях можуть жити військові інструктори.

«Здихайте по скоріше, це називається!»

Наприкінці судового засідання суддя запитав адвоката обвинуваченого, чи має він ще якісь клопотання? На цей раз клопотання є у О.Косторного.

«Змушений повторно звернутися до вас, — каже обвинувачений у державній зраді. — У питанні не надання мені необхідної медичної допомоги. Я неодноразово звертався до медичної установи зі скаргами на гострі болючі спазми у кишковому тракті та просив провести ультразвукове дослідження стану здоров’я. Але відповідної допомоги не отримав. При цьому з’ясувалося, що ще 26.06. 2023 року у мене була діагностована ішемічна хвороба серця. При цьому мене ніхто не поставив до відома. А прокуратура інформувала суд про те, що у Косторного гарний стан здоров’я. Що дозволяє і надалі тримати його під вартою. Прокурор свідомо подавав суду неправдиві відомості про стан мого здоров’я, ігноруючи норми закону. Прошу вас взяти це до уваги…».

«Поясніть чітко, що ви хочете від суду? — запитує суддя. — Будемо лікувати вас, чи що з вами робити?».

«Я хочу, щоб мене обстежили!» — каже О. Косторний.

«Вам зле, викликати вам швидку допомогу?» — питає суддя.

За словами Косторного, зараз це недоречно, і вкотре наполягає на медичному обстеженні. Каже, що «про ішемічну хвороба серця дізнався випадково від іншого лікаря». Утім «оглядали медики його поверхнево». «Живий. Поки що…», — каже наостанок.

«Порадьтеся зі своїм захисником, що вам робити, — дає поради суддя. — Звертайтеся до слідчого судді щодо цього питання (скаргу передадуть на авторозподіл, слідчий суддя її розгляне)».

«Здихайте по скоріше, це називається!» — кидає репліку обвинувачений.

Заслухавши думки учасників судового процесу, клопотання Косторного долучили до матеріалів справи, його також скерують у медичну частину львівської установи виконання покарань № 19, у якій перебуває під вартою О.Косторний.

Здавалося б, що клопотань більше не буде. Але ні… У адвоката обвинуваченого прямо під час судового засідання виникає ідея про нове клопотання. При цьому адвокат абсолютно був не готовий до цього. Адвокат просить суд допитати у якості свідка керівника рибальсько-мисливського товариства «Старичі». На запитання судді, як його прізвище, адвокат Юрій Палєй так і не зміг відповісти… Не сказав також, чи перебуває цей свідок в Україні, і чи реально виконати це клопотання?

Не витримує і прокурор — називає прізвище цього свідка. «О, точно, це Петро Васильович Іванцов», — каже адвокат обвинуваченого.

Утім, прокурор у судовому засіданні зауважив, стороною обвинувачення дійсно заявлявся такий свідок, стосовно його виклику до суду проводилися необхідні заходи.

«Було встановлено, що цей свідок не перебуває у межах нашої держави. Відповідно, з’явитися у судове засідання не може. А його вина (Косторного. — Авт.). підтверджується іншими доказами. Тому потреби у допиті такого свідка взагалі немає. Я розцінюю такі клопотання захисту, як затягування судового процесу… Тим паче, що будь-яких відомостей, які підтверджують чи спростовують вину і впливають на ті докази, які є у матеріалах справи, цей свідок повідомити не зможе».

Отже, сторона обвинувачення у кримінальному провадженні з цим клопотанням не згідна, але не може його заперечувати, оскільки це буде обмежування у рівності учасників судового процесу. Суддя клопотання задовольнив та зауважив, що сторона захисту має подбати про те, щоб такий свідок з’явився на наступне судове засідання. Якщо свідок не з’явиться, суд буде приймати відповідні рішення.

У судовому засіданні суддя оголосив перерву.

Я, до речі, зателефонувала до П.В.Іванцова, аби він дав пояснення щодо цієї справи, але він збивав дзвінок…