«Я почала спілкуватися українською. Викладачка зупинила мене і сказала розмовляти російською…»

Важко повірити, що на другому році повномасштабної війни росії проти України в українському вузі може вестися навчання російською мовою! У Дніпровському національному медичному університеті «мовний скандал» розгорівся наприкінці минулого року. Про цю ситуацію «ВЗ» розповіла 19-річна львів'янка, студентка третього курсу цього вузу Марія-Магдалина Пельчар.

«На одному з практичних занять студенти опи­тували літнього пацієнта про стан його здоров’я, — розповідає Магдалина. — Коли черга дійшла до мене, я почала спілкуватися з пацієнтом українською. Ви­кладачка Людмила Новоженіна зупинила мене і сказала розмовляти російською, мовляв, літній чоловік не розуміє української. Коли одногрупники зауважили, що я зі Льво­ва, спілкуюся українською мовою і ніколи не вивчала ро­сійської, викладачка мені сказала: „Знаєш, де ти зараз? У Дніпрі. Якщо хочеш говорити на заняттях українською, тобі треба переводитися до Львова чи до Кембриджа!“. Від по­чатку навчального року Новоженіна весь час принципово викладала російською. Прохання інших україномовних сту­дентів викладати державною мовою ігнорувала».

«Мовний скандал» набув широкого розголосу у соцме­режах. З’явилися відеоролики з доказами, що викладачі дніпровського вишу викладають російською. Водночас у соцмережах Магдалину почали цькувати… студенти-одно­групники. Але Магда виявилася «міцним горішком».

«Я під час занять відповідала лише українською, — розпо­відає Магдалина. — Чому пані Новоженіна, знаючи російську мову, не переклала пацієнту мої запитання українською? Чому змушувала мене говорити російською? Вона проукраїнська людина чи проросійська? Якщо проукраїнська, то чому ви­кладає російською і змушує студентів говорити російською?».

Кілька сюжетів про цей мов­ний скандал зняло Дніпров­ське телебачення. Тоді місцевих журналістів керівництво вишу запевнило, що все навчання ведеться українською і за укра­їнськими підручниками… Але на практиці це було не так.

«Ви маєте розуміти російську, бо виросли у дніпровському середовищі»

Зі студентів Магду підтримала лише Софія Золотаревська, яка навчалася на стоматологічному факультеті. Софія також боро­лася проти російськомовності у стінах дніпровського вишу. Роз­повіла у своєму відеозвернен­ні, що вчилася у Дніпрі перший і другий курс, але врешті-решт вимушена була перевестися до Полтавського державного ме­дичного університету — зокре­ма, через мовну дискримінацію з боку викладачів.

«Викладачі на прохання сту­дентів перейти з російської на українську відповідали, що не знають української або що їм незручно нею розмовляти, — розповідає Софія. — Казали: «Ви маєте розуміти російську, бо ви­росли у російськомовному дні­провському середовищі». Від березня по квітень 2023 року я збирала відео і аудіодокази мовної дискримінації. Ці докази передала декану свого факуль­тету Дмитру Чернову. Пообіцяв, що залагодить цю проблему, щоб ми не скаржилися в ректо­рат. Навіть наголосив, що не­припустимо, аби у вищому на­вчальному закладі, тим паче під час повномасштабного втор­гнення, вживали російську мову.

Але все залишилося, як і було. Викладачі пропонували україномовним студентам або йти в інший ВНЗ, де виклада­ють українською, або перейти в іншу групу, де є викладач, який знає українську. Бібліотека уні­верситету видала нам підручни­ки російською мовою. Запитала декана — чому? Відповідь: нема фінансування на закупівлю під­ручників українською. Навчання на стоматологічному факультеті коштує 67 тисяч гривень".

«У кожному виші мають бути студентські мовні омбудсмени»

Магдалині Пельчар її бо­ротьба за рідну мову, крім мо­ральних страждань, коштува­ла звання найкращої студентки свого курсу. До мовного скан­далу була внесена у списки на нагородження, бо три роки була першою у рейтингу. Але піс­ля скарги на викладачку наго­родження перенесли, а потім… змінили умови конкурсу — так, щоб Магдалина не була відзна­чена. Декан пояснив їй, що це «пов'язано з „накалом“ подій».

Відважну дівчину в її боротьбі підтримали земляки — громад­ський діяч Андрій Табінський і народний депутат від Львів­щини Олег Синютка.

Андрій Табінський розповів «ВЗ»: щойно дізнався про мов­ну дискримінацію Магдалини Пельчар, звернувся до Уповно­важеного із захисту державної мови, до Міносвіти, МОЗу, Офі­су президента України, МВС та СБУ. Хоч подав свої звернення торік на початку листопада, досі відповіді нізвідки не отримав…

У Дніпровському державному медуніверситеті провели служ­бове розслідування ситуації. Але суто формально… «Комісія ді­йшла висновку, що студентку Ма­рію-Магдалину Пельчар… не при­мушували говорити російською на практичному занятті, — розпові­дає Андрій Табінський. — Мовляв, це була «пропозиція». Але визна­ли порушення вимоги посадо­вої інструкції у частині додержан­ня мови освітнього процесу. За порушення трудової дисципліни викладачка Новоженіна отрима­ла догану. У групі, де навчається Магдалина, вже інша викладачка. Якою мовою Новоженіна продо­вжує викладати іншим студентам — питання риторичне…

Те, наскільки зневажливо ке­рівництво дніпровського вишу поводиться щодо студентів, які вказують на порушення мов­ного законодавства, пояснює, чому так багато студентів від­верто бояться заговорити про проблему вголос чи написа­ти скаргу. Тому вкрай важливо створити механізм донесення інформації про порушення мов­них прав студентів до вищих ор­ганів влади, механізм захисту студентів. У кожному виші ма­ють бути студентські мовні ом­будсмени. І ними мають ставати якраз такі люди, як Магдалина і Софія, які готові боротися, по­при тиск і погрози".

«Один у полі - воїн»

Різдвяні канікули Магдалина провела у батьківському домі у Львові. Зустрілася з народним депутатом від «Європейської Солідарності» Олегом Синют­кою. Запросив її на каву, пода­рував книгу про Революцію Гід­ності і написав у соцмережах: «Слова вдячності студентці Дні­провського медуніверситету Магді, яка своєю принциповіс­тю та українською позицією зу­міла українізувати навчальний процес і довела, що і один у полі - воїн».

«Моя позиція — справедли­вість, відповідальність, поряд­ність, — каже Магдалина. — Піш­ла в медицину за покликанням. Щоразу поглиблюю свої знання. На канікулах практикувала у реа­німації, проводила практичні за­няття для школярів 6−10 класів. Я учасниця волонтерського сек­тору університету, переможниця першого етапу Олімпіади з лати­ни, авторка публікації у журналі „Медичні перспективи“ та інших».

Магдалина не має наміру пе­реводитися на навчання до Льво­ва. Буде обстоювати своє право на рідну мову в Дніпрі. Незлам­на позиція дівчини вже дала свої плоди. «Мовна ситуація у виші покращилася, — каже дівчина. — На початках викладання було суто російськомовне, підручни­ки давали теж російською. Тепер викладачі стараються переходи­ти на українську, перекладають лекції, слайди. З бібліотеки за­брали російськомовні книги і на­віть змінили бібліотекаря.

Студенти мене повидаляли з усіх груп у соцмережах. По­стійно чую іронічні репліки типу «Фортеця Львів»… Не беру то до голови. Мені найбільше відгуку­ється фраза Черчілля: «У тебе є вороги? Добре. Отже, у своєму житті ти щось колись обстоювала».