Працював на росію, колекціонував… черепи тварин

Минулого понеділка увечері до помешкання народного депутата Нестора Шуфрича в елітному Козині з обшуком нагрянули співробітники СБУ. Це вже другий за тиждень «візит ввічливості» вітчизняних спецслужб до одіозного проросійського політика, соратника медведчука. Сам Шуфрич нині перебуває у слідчому ізоляторі - туди, за рішенням суду, його запроторили на час проведення досудового слідства. Шуфричу, депутату Верховної Ради шістьох скликань, інкримінують найтяжчий злочин проти власної країни — державну зраду. Попри це, він залишається представником законодавчого органу, очолює один з його ключових комітетів. Протягом року і семи місяців великої війни центральна влада і її безпекові органи ніби не помічали, що під боком у них привільно живе і працює затятий симпатик і виконувач волі країни-агресора…

Спрямовував Україну в «обійми росії»

Як випливає із заяв СБУ, у слідства є всі підстави звинувачувати Нестора Шуфрича у пособництві росії, він, по суті, був її агентом. Шуфрич тісно співпрацю­вав та виконував завдання іншого про­російського функціонера часів Янукови­ча — екснардепа, екссекретаря РНБОУ Володимира Сівковича. Той після втечі з післямайданної України до росії коорди­нує діяльність у нас промосковських еле­ментів. Шуфрича зараховують до них. Слідство каже, що має факти листуван­ня Шуфрича зі Сівковичем. І вважає, що одним з основних завдань Шуфрича була підривна інформаційна діяльність проти України, що є складовою гібридної війни.

У цьому і без спецслужб могли пере­конатися українці. Перед великим втор­гненням ледь не щодня бачили цього депутата в ефірах промосковських теле­каналів, на яких він транслював нарати­ви російської пропаганди. Власне через це якось в ефірі Савіка Шустера одно­думцеві Медведчука надавали по пис­ку…

Ще у часи Ющенка, на догоду росії, Шуфрич проводив кампанії проти вступу України до НАТО і ЄС. За президентства Януковича підтримував ратифікацію скандальних харківських угод — щодо пролонгації базування чорноморсько­го флоту у Криму. У день, коли Сівкович і ексголова Київської МДА Попов ухва­лювали рішення про побиття студентів на Майдані, Шуфрич був присутнім при цій розмові, стежив за розправою над молоддю. Згодом Шуфрич голосував за «диктаторські закони», які обмежували права громадян.

Починаючи з 2014 року, Шуфрич за­перечував присутність регулярних ро­сійських військ в Україні, відмовляв­ся називати росію агресором, а путіна — злочинцем, на кожному кроці говорив про «громадянську війну», яку начебто спровокували майданівці. Шуфрич ви­ступав за надання російській мові ста­тусу другої державної, за відновлення «братніх» відносин з росією, за поступ­ки їй, за окремі привілеї, особливий ста­тус для жителів Донецької і Луганської областей. Тобто фактично підштовхував до розколу України, пхав її в обійми-клі­щі кремля…

«Він систематично поширював нарати­ви кремля про те, що українська держава — нібито штучне утворення, що в України та росії єдина історія і що українці та ро­сіяни — нібито „один народ“. Таким чином Шуфрич намагався розвинути проросій­ські настрої в українському суспільстві», — цитує представника СБУ Бі-бі-сі.

Про те, що Шуфрич «нерівно дихає» до росії, сумує за радянським минулим, засвідчив і перший обшук в його елітно­му заміському помешканні. Працівни­ки СБУ знайшли у будинку нардепа ба­гато радянської і російської символіки: ордени, медалі, герби, георгіївські стріч­ки, генеральські мундири часів срср, се­паратистські документи, підготовлені під керівництвом медведчука. Схоже, все це надихало господаря, тішило його проро­сійську душу. На додачу, слідчі побачили у соратника медведчука велику колекцію коштовностей, зброї і… черепів кіз.

Як і всяка псевдоеліта з її звіриними інстинктами, Шуфрич любив проводити час на полюванні. Брав участь в афри­канському сафарі - з азартом відстрілю­вав у тому числі червонокнижних тварин, яким загрожує зникнення, фотографу­вався з їхніми трупами, хизувався цими знімками в Інтернеті. Від куль Шуфри­ча гинули східний чорний носоріг, бура гієна, антилопа орікс, антилопа гну, інші тварини. Вбивання тварин, самовихва­ляння цими «трофеями» викликало обу­рення у багатьох людей, екоактивістів. У відповідь Шуфрич пояснював, що від­стрілював… старих самців, які начебто вже не могли давати потомства і водно­час загрожували молодим тваринам, як і людям. Якщо вірити Шуфричу, усім нам він робив суцільне добро…

Мав покровителів у владі

Не в одного з українців напрошуєть­ся питання: чому тільки зараз Шуфрича «взяли за зябра»? Адже про його антиукраїнську діяльність було відомо давно. На руках цього «ветерана української по­літики» кайданки мали би клацнути у той же день, що і на зап’ястях медведчука. І навіть раніше. Але чомусь його злочин­на діяльність команду «нових облич», яка мала більшість у Верховній Раді, не хви­лювала. Ця більшість, попри протести демократичної опозиції, вознесла Шуф­рича на своєрідний трон: обрала голо­вою Комітету з питань свободи слова! Більш цинічного плювка в обличчя гро­мадянському суспільству журналістам годі було придумати.

Напевно, фігура Шуфрича владу вла­штовувала. Він та його соратники з ко­лишньої «ОПЗЖ», переживаючи за свою долю, долю своїх статків, миттєво «пе­ревзулися» і почали активно голосувати в унісон зі «Слугою народу». Цим Шуф­рич і К° були зручними і вигідними для Банкової. Може, тому Шуфричу під час війни дозволяли преспокійно виїжджа­ти за кордон…

Таке толерування підтверджує пові­домлення Bihus.Інфо на цю ж тему — про те, що не всі активи кума путіна медвед­чука заарештовано. Частину з них див­ним чином було переписано, повідомляє Bihus.Інфо, на людей із оточення заступ­ника керівника Офісу президента Олега Татарова. Зокрема, ці активи дісталися такому собі Валерію Міщенку. Журналіс­ти-розслідувачі встановили, що одна з компаній Міщенка зареєстрована в Києві за адресою Антоновича, 131. У цьо­му будинку розміщені деякі підрозділи державної корпорації «Укрбуд», а також окремих її колишніх співробітників, зо­крема заступника керівника ОП Татаро­ва — він з родиною володіє там низкою об'єктів нерухомості.

…То чому саме у ці дні, а не раніше, «пов'язали «Шуфрича? Політолог Олек­сандр Палій вважає, що все пов’язано з тим, що правоохоронці ретельно шука­ли надійні, неспростовні докази співпра­ці Шуфрича із росіянами. На думку іншо­го аналітика, Віктора Бобиренка, арешт Шуфрича за своїм ефектом покликаний був перебити іншу резонансну подію — затримання Коломойського, відвернути від цієї події увагу громадськості.

А от виконавчий директор Інститу­ту світової політики Євген Магда пе­реконаний, що все було зроблено за буквою закону, а не за примхою. «Я ду­маю, що Шуфрич співпрацював з вла­дою. Те, що він на момент затримання був керівником профільного парламент­ського Комітету з питань свободи слова — ганьба! Бо це викликає відповідну ре­акцію з боку цивілізованих країн. Шуф­рича нам показали як цапа-відбувайла. Ми побачили демонстрацію владної ак­тивності перед зустріччю Володимира Зеленського із Джозефом Байденом».