Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Ніхто не знає, що кого чекає… Я так само думала, що мене ніхто не посадить. Посадили…»

Журналістка «ВЗ» побувала на судовому засіданні у справі щодо державної зради Інни Іваночко (з позивним «Інга»)

Справу про держзраду розглядає голова Галицького суду Ірина Волоско. Фото автора
Справу про держзраду розглядає голова Галицького суду Ірина Волоско. Фото автора

У Галицькому районному суді відбулось чергове судове засідання у справі 57-річної ексочільниці львівського осередку партії «Опозиційна платформа — За життя» та громадського руху «Український вибір — право народу» Інни Іваночко, яку обвинувачують у держзраді.

Нагадаємо, Інна Іваночко перебуває у СІЗО майже рік (без права внесення застави).

Слідство встановило: починаючи з 2015 по 22 лютого 2022 р. Іваночко надавала допомогу іноземним спецслужбам рф в проведенні підривної діяльності проти України. Просувала ідею від'єднання Галичини від України… У своїх інтерв'ю для російських пропагандистських каналів розповідала про Україну упереджено та подавала виключно негативну інформацію.

Здійснювала підривну діяльність проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній та інформаційній безпеці України. Здійснювала заходи з дискредитації органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом організації та фінансового забезпечення проведення масових акцій протестного характеру, інформаційних акцій, культурно-масових заходів ідеологічного спрямування… Обвинувачення написане на 30 сторінках!

Розглядає цю резонансну справу голова Галицького районного суду Ірина Волоско. Журналістка «ВЗ» побувала на судовому засіданні.

Забігаючи наперед скажу, що у судовій залі відчувалося лояльне ставлення до обвинуваченої… Коли я фотографувала судове засідання, мені сказали дотримуватися етики і не фотографувати учасників судового процесу. Інакше доведеться залишити залу суду… Вражало й те, як сторона захисту намагалася нівелювати усі докази у справі. Ба більше, намагалася їх висміювати… На мою думку, ця справа потребує особливої уваги з боку журналістів.

… Рівно об 11.00 конвой заводить Інну Іваночко до зали суду. Знімають з неї наручники. Обвинувачена перше, що робить: пристально оглядає присутніх.

— Ви хто? — звертається до мене. Поводиться наче господиня на якомусь святі…

Ні обвинуваченій, ні її київській адвокатці Світлані Новицькій, не подобається те, що у залі суду присутні журналісти. Вчиняють скандал, мовляв, їм не до вподоби те, як про їхню справу пишуть у ЗМІ…

— Ніхто не знає, що кого чекає, — говорить Інна Іваночко. — Я так само думала, що мене ніхто не посадить. Посадили…

— Ще не посадили, — уточнює її адвокатка.

— Але я сиджу! — не погоджується з нею обвинувачена. — Львів — маленьке село, усі один одного знають (Іваночко говорить українською мовою, але вживає русизми. — Авт.). А ви знаєте, що моїй дитині погрожували її закопати? Це нормально?

Адвокатка встановлює на столі телефон і каже, що сама буде все знімати на камеру, «щоб не писали, що попало». Ставить на стіл свій рюкзак.

До зали суду заходить суддя. Мало не перечепилася через ті дроти, які тягнулися від столу, за яким сидить сторона захисту.

Обвинувачена не перебуває у скляній «клітці», а сидить на лаві поруч з конвоєм. Суд одразу дає дозвіл на те, щоб обвинувачена під час судового засідання сиділа поруч зі своїм адвокатом (з таким клопотанням до суду звернулася сторона захисту). Обвинуваченій дозволяють зняти наручники.

З обвинуваченої зняли кайданки та дозволили сидіти поруч зі своїм адвокатом.
З обвинуваченої зняли кайданки та дозволили сидіти поруч зі своїм адвокатом.

— Якщо буде порушуватися порядок, чи суд буде бачити, що це нашкодить справі, тоді вибачайте, — каже суддя.

Суддя просить увімкнути на моніторі відео, на якому тривають обшуки у квартирі одного з фігурантів цієї справи. Мова йде про Володимира Мальсагова, нині уже покійного. До речі, у 2017 році він змінив прізвище на Єрмілов. У 2021 році Мальсагов помер від ковіду. Він — генерал-майор правоохоронних органів у відставці, адвокат. За версією слідства, не пізніше 2011 року Мальсагов був завербований російськими спецслужбами. Працював на фсб. Мав у Львові купу зареєстрованих громадських організацій та фірм… Мальсагов взяв Іваночко в одну зі своїх компаній на роботу, там вона працювала начальником відділу кадрів.

Відео з обшуків з квартири Мальсагова (район Левандівки) демонстрували у залі суду протягом 1,5 години! До речі, ця квартира, у якій Мальсагов був зареєстрований, належала йому та нібито його родичам.

Сама Іваночко на монітор переважно не дивилася, читала якісь папери… А через 1,5 години адвокатка обвинуваченої не витримала і сказала, «що у цій квартирі не було знайдено жодних доказів, а у шафах рилися всі, кому хотілося…».

— А цей обшук взагалі невідомо, яке мав відношення до адвокатського об'єднання померлої особи, яке фактично припинило своє існування у зв’язку зі смертю фізичної особи, — зазначила адвокатка обвинуваченої. — Мальсагов на час обшуку рік і три місяці лежав на цвинтарі у труні… І відстоювати свої права не міг. На підставі яких норм права відносно нього вчинялися процесуальні та слідчі дії? Я у своєму клопотанні зазначила, що ці докази очевидно не допустимі, здобуті з порушеннями, органами прокуратури і слідства. І яким чином усі ці незаконно здобуті докази померлої людини перекочували як докази до кримінального провадження Іваночко?

Після перегляду відео, суддя продемонструвала докази, які знайшли слідчі у квартирі Мальсагова. Я побачила чотири георгіївські стрічки. А ось знайдену грамоту суддя витягнула з конверта, але не акцентувала на ній увагу… Хоча, як на мене, це суттєвий доказ. Це грамота на ім'я В. Мальсагова від генерального консула рф у м. Львові О. Стахова за «доблесное выполнение служебного долга в рядах Вооруженных Сил» (датована 23.02.2016 р.).

Слухання справи продовжилося.

Прокурор Андрій Никеруй зазначив:

— Усі дії слідчого, які були відображені в протоколі, докладно зафіксовано на відео. Усі речі, які були вилучені, безпосередньо зазначені у протоколі.

На уточнюючі запитання судді, прокурор додав:

— Мальсагов дійсно працював адвокатом. Під час обшуків були знайдені відповідні документи (зокрема, адвокатське свідоцтво).

Суддя зауважила, що усі докази у справі будуть оцінені у нарадчій кімнаті та ухвалені судом. А також запропонувала на наступному судовому засіданні допитати свідків кримінального провадження та попросила прокурора уточнити інформацію щодо цих свідків.

Після цього суд розглянув клопотання прокуратури про продовження запобіжного заходу — тримання під вартою — на 60 діб (без внесення застави). Сторона захисту у своєму клопотанні таку вимогу прокурора заперечила…

Прокурор Андрій Никеруй наголосив, якщо змінити міру запобіжного заходу, перебуваючи на волі під заставою чи то під домашнім арештом, обвинувачена може продовжувати свою злочинну діяльність. А також є ризик, що вона зможе змінити місце проживання, уникати суду і навіть виїхати з України…

— У ході слідчих дій зафіксовано низку переписок Інни Іваночко, — зауважив прокурор. — Зокрема, з Олею.

Цитуємо.

«Оля, огромная просьба, не звони мне на мой телефон. Будем говорить телефоном Таріка. А тем более не обсуждай политику» (Пізніше Інна Іваночко пояснила, що Оля — це її донька, а Тарік — зять. — Авт.).

Також слідчі знайшли у телефоні обвинуваченої інформацію про те, як їй дають покрокові інструкції, як знищити будь-які переписки з соцмереж та інші повідомлення, як доказ у державній зраді:

«В любом случае, Инна, сил не хватит у режима отслеживать всю аудиторию, хто и что пишет… Но публичным людям нужно позаботиться о своей безопасности… Вместе мы сила, мы победим».

«Мы говорим правду. И сейчас россия через МИД не очень то о нас заботится. Хотя мы как никто занимаемся популяризацией рф у своих странах».

«Давай спрячем тебя в Сосновке, 70 км от Львова. Целую», — йдеться в іншому повідомленні.

«Инна, мы за тебя. И если будет нужда покинуть Украину, всегда примем на севере. Удачи тебе! Делай правое дело», — і таке повідомлення отримала Іваночко.

Адвокатка обвинуваченої зазначила, зокрема, що злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету та територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, необгрунтований… А кримінальне провадження сторона захисту назвала «резиновим».

Щодо Мальсагова зауважила, що за життя його не притягували до кримінальної відповідальності. Натомість він вів активне громадське життя. Хоча після Майдану 2014 року у нього були проблеми з нападами на нього націоналістичних угруповань, можливо, були погрози, що примусило його змінити прізвище та покинути посади у громадських радах та організаціях…

Щодо шпигунської діяльності Мальсагова на користь рф, адвокатка Іваночко висловлювалась іронічно… А слідчих звинуватила у тому, що ті сфабрикували докази у «резиновому» провадженні.

Щодо конференції у готелі «Гетьман», у якій брала участь обвинувачена, то адвокатка зауважила, що її клієнтка не була організатором цієї конференції. А була однією з майже чотирьох десятків осіб, які прийняли у ній участь. І там не одну годину розмовляли про самобутність Галичини…

Як дізналась журналістка «ВЗ», організатором цієї конференції був Мальсагов, а Іваночко проводила загальний контроль.

Нагадаємо, таку сепаратиську конференцію у Львові організували у 2015 році, там так звані активісти звернулися до тодішнього спікера Верховної Ради, щоб надати особливий статус Львову… До слова, людей, які брали участь у тій конференції, використали «в темну». Організаторам потрібно було таку конференцію провести, щоб послабити міжрегіональні зв’язки, показати, що Галичина нібито не особливо хоче бути разом з іншою частиною України…

Після того, як суддя заслухала усі сторони у справі, пішла до нарадчої кімнати вирішувати питання щодо запобіжного заходу. Та коли повернулась до зали суду, ухвалила рішення: залишити обвинувачену під вартою…

Схожі новини