«Трешовий театр не є характерним для традиції Театру Заньковецької»

П’ятирічний контракт генерального директора — художнього керівника Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Андрія Мацяка закінчився 6 червня (загалом пан Мацяк очолював театр 27 років. - Г. Я.). А вже наступного дня — 7 червня колективу заньківчан представили нового керівника театру — режисера Максима Голенка. Два роки тому, у липні, на рідній сцені заньківчани зіграли «Тригрошову оперу» Бертольда Брехта. Режисером постановки став на той час головний режисер київського «Дикого театру» та Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька Максим Голенко.

Речниця Театру імені Марії Заньковецької Олена Федорчен­ко розповіла журналістці «ВЗ», що Міністерство культури підписало з Максимом Голенком контракт на рік. Пан Голенко став виконувачем обов’язків генерального директора Театру імені Марії Заньковецької. Конкурсу на заміщення вакантної посади не проводили. Заньківча­нам заступниця міністра культури Галина Григоренко на зборах ко­лективу пояснила, мовляв, під час воєнного стану конкурсів не про­водять. Хоча заньківчани напере­додні висували свого кандидата на посаду керівника театру — колиш­нього директора-розпорядника Тараса Лисака і написали відповід­ного листа у Міністерство культури. На думку міністерства, колектив варто омолодити, мовляв, театр — застарів і за формою, і за подачею.

Чи вдалося за перший тиждень роботи вже щось зробити новому в.о. керівника? За словами Олени Федорченко, пан Голенко поїхав до Одеси «вирішити усі формаль­ності на попередньому місці робо­ти». Нічого кардинального у Театрі імені Марії Заньковецької наразі не відбулося.

Колектив оговтується.

— Львів здавна славиться вели­кою театральною школою, — про­коментував ситуацію народний депутат Микола Княжицький. — Тут працювали багато тала­новитих режисерів. Для театру з такою історією можна було б знайти керівника львівської теа­тральної школи. Крім того, при­значати керівника потрібно лише на конкурсній основі. Будь-які позаконкурсні призначення — ве­лика помилка. Вони суб'єктивні і невідомо на чому базуються. Чув хороші відгуки про нового викону­вача обов’язків директора, але ці відгуки свідчать про його талант, але не про його театральну школу. Бо трешовий чи авангардний те­атр не є характерним для традиції Театру Заньковкцької.

— У воєнний час можна при­значати керівника і без прове­дення конкурсу?

— Це неправда! У воєнний час справді Міністерство культу­ри може призначати керівників, але це можна робити у закладах культури на окупованій або при­фронтовій територіях України, де не можна зібрати представни­ків колективу. Закон не скасовує конкурсів і не забороняє їх про­водити! Жодних труднощів про­вести конкурс у Львові чи навіть у Києві для львівського театру не бачу. Якби була конкурсна комі­сія, у якій би були представники заньківчан, а також авторитетних громадських організацій, то до та­кого призначення довіри би було більше.