«Щоб українці не врятувалися, окупанти забирали у них човни, блокували виїзд із затоплених населених пунктів…»

П’яту добу Україна бореться з жахливими наслідками найбільшої в Європі техногенної катастрофи, яку спричинила країна-агресор, підірвавши Каховську гідроелектростанцію. Масштаби біди колосальні, відтак потрібні величезні зусилля, щоб впоратися із цим новим викликом, і щоб життя на ураженій штучно стихією території повернулося у нормальне русло. Як виконують це надскладне завдання — у розмові кореспондента «Високого Замку» із головою Херсонської обласної військової адміністрації Олександром Прокудіним. До свого призначення на цю посаду керівник Херсонщини працював начальником Головного управління Національної поліції в області. Думається, набутий організаційний досвід неабияк допомагає йому у нинішній надзвичайній місії…

«Був готовий, що така диверсія станеться…»

— Якою у перші хвилини трагедії були ваші дії?

— Звістку про підрив Каховської ГЕС я отримав о четвертій ранку. За годину зібрав усю можливу інформацію про те, що сталося. А о п’ятій годині у мене на нараді були присутні підняті по тривозі представники усіх служб. Навіть прибиральниці обладміністрації прийшли на роботу. Поставив перед службами першочергові завдання. Ніякої розгубленості, максимальна зібраність. Я був морально готовий до того, що така диверсія колись станеться. (Як повідомляло «Радіо Свобода», посилаючись на Головне управління розвідки Міністерства оборони України, російські окупанти замінували Каховську ГЕС ще у квітні минулого року, а у жовтні додатково замінували шлюзи та опори ГЕС. Ще тоді українські розвідники попереджали, що дамбі Каховського водосховища та агрегатам Каховської гідроелектростанції загрожує руйнування — І. Ф.)

Ми ще раніше мали розроблений план евакуації населення, бо розуміли, що ворог обстрілюватиме ці території, відтак треба буде рятувати людей. Тож коли сталася трагедія, діяли згідно із цим планом. Як мовиться, все йшло «по накатаній»: відправили за призначенням відповідних фахівців — МНСників, поліцейських, волонтерів, було подано автобуси, працювали пункти евакуації…

— Що вас найбільше вразило, коли побачили затоплені міста і села?

— Я був у шоку від того, що накоїли росіяни. Адже вони добре знали, що лівий, тимчасово окупований берег Дніпра, внаслідок підриву дамби буде більше підтоплено, ніж правий. Але ворог дуже боявся контрнаступу ЗСУ, боявся, що наші поженуть їх далі від Херсону. Тож підрив ГЕС був для них таким собі запобіжним кроком.

Окупантів не цікавила доля наших людей, які живуть в окупованій Новій Каховці, Олешках, Голій Пристані та в інших, нині зайнятих ними населених пунктах. Ба більше! Вони забрали у людей всі човни, протягом перших двох діб після катастрофи не дозволяли їм пересуватися, щоб можна було врятуватися. На лівому березі окупанти виставили свої блокпости, щоб навіть за такої смертельної небезпеки ніхто з українців не покидав своїх сіл-міст. Справжній геноцид!

— На фоні цієї біди, можливо, було щось таке, від чого у вас з’являвся оптимізм, що додавало сил?

— Приємно було бачити, як люди згуртувалися, як вся країна, кожна область піднялася на допомогу нам. Херсонці це бачать. Весь світ це бачить. До 2014 року такої єдності у країні не відчувалося. А зараз всі - як один кулак.

«Роздали людям профілактичні препарати проти сибірки…»

— Чи вдалося для подолання наслідків катастрофи залучити достатню кількість рятівників, спеціальної техніки, інших засобів?

— Так, вдалося. У перші години, звичайно, дечого з необхідного бракувало. Але з усіх куточків країни всі кинулися на Херсонщину допомагати постраждалим. Допомогу отримала кожна наша громада. На місцях працювали військові, поліцейські, «надзвичайники», екологи. Через пів дня після трагедії всі служби були на місцях.

— Що вашим землякам зараз потрібно найперше: їжа, питна вода, ковдри, корм для голодних тварин?

— Все, що ви перерахували, у нас є. Коли вода зійде, найважче буде подолати наслідки цієї біди. Нам потрібні будуть робочі руки. Потрібні комунальники і техніка, які прибиратимуть замулені території. Нам знадобляться помпи, які будуть викачувати воду із затоплених домівок, підвалів. Рятувальникам потрібне спорядження, рукавички, жилети. Потрібні будуть генератори, бо у постраждалих районах світла не буде ще від двох тижнів до місяця.

Свою важливу роботу виконують екологічні служби. Вони забезпечені дезінфекційними засобами. Але, очевидно, їх потрібно буде значно більше — бо невідомо, що чекає нас ще попереду. Про всяк випадок ми роздали людям профілактичні препарати проти сибірки…

— З'явилася інформація, що вода зруйнувала кладовища…

— Це правда. На лівому березі, у Корсунці, стихія так сильно розмила ґрунт на цвинтарі, що на поверхні води було видно домовини, деякі пішли під воду.

— Чи відчула область плече допомоги від інших країн, міжнародних гуманітарних організацій, фондів, від закордонних міст-побратимів? Чи не залишилися ми наодинці зі своєю великою бідою?

— Організація Об'єднаних Націй, інші великі міжнародні організації допомагали нам і до цього. І зараз прийшли на допомогу. У Херсоні з нами зустрічалися представники місії ООН…

— Розмови розмовами, але чи належно допомагають — чи є гуманітарні поїзди з продуктами, матеріалами, ліками? Президент Володимир Зеленський нещодавно гостро критикував ООН за її неналежну реакцію на підрив Каховської ГЕС…

— Гуманітарні вантажі від ООН надходять до нас постійно. Президент критикував цю організацію за інше — за те, що не може допомогти лівому берегу, який зараз тимчасово окупований. Вона справді (з вини росіян) не може зайти туди і доставити свою допомогу. Але зараз вже є якісь напрацювання. Думаю, на цьому тижні ООН вдасться допомогти нашим людям і на лівому березі.

«Крім людей, врятували тисячу собак-котів»

— Як виглядає надзвичайна ситуація на Херсонщині станом на цю годину? Яка кількість жертв внаслідок катастрофи, обсяги спричинених нею руйнувань…

— Ми знаємо точно про дві загиблі людини на правобережжі і понад десять жертв — на лівому березі. Думаю, це не остаточні цифри. Коли вода зійде, дізнаємося точну кількість потерпілих, обсяги руйнувань, як і те, що стало їх причиною.

Вода спадає швидко. Середній рівень підтоплення зараз становить приблизно 4 метри 70 сантиметрів — до цього було майже шість метрів. Підтоплено 35 населених пунктів. Під водою опинилися 3800 жилих будинків. Найбільше затоплених осель — у Херсоні. Там під воду пішов весь мікрорайон…

За нашими прогнозами, вода спаде до позначки 2,5−2−1,5 метра, а потім зупиниться. Вода з інших річок повертатиметься у Дніпро, протягом двох-трьох днів у нас буде стала позиція: підняття води до двох метрів — а потім вона піде на спад…

На ліквідації наслідків працює півтори тисячі людей, 345 одиниць техніки. Із підтоплених населених пунктів евакуйовано приблизно 2600 осіб.

Дуже погана ситуація на лівому березі. Якщо на правому березі ми можемо допомогти постраждалим — і допомагаємо їм, то там про них ніхто не думає. Тамтешні українці самі приходять на допомогу один одному…

— Кажуть про тисячі загиблих тварин — як свійських, так і диких…

—  Всю велику рогату худобу ми встигли вивести із небезпечних районів. Повідомлень про загиблих корів немає. А от із собаками-котами було дуже тяжко. Багато волонтерів, поліцейських рятували цих тварин — своїми силами вивезли їх у безпечні місця близько тисячі. Приїжджали на допомогу зі своїми переносними кліточками представники природоохоронної організації UAnimals, інші волонтери — вони теж врятували багато звірят. Невідомо, яка ситуація з братами наших меншими на підтоплених територіях. Все буде ясно після того, як зійде вода.

«Ми все відновимо! Але після спаду води територію треба розмінувати»

— Як керівник Херсонщини, що відповіли б тим офіційним особам і пропагандистам кремля, тим нашим псевдодрузям, які кажуть, що підрив Каховської ГЕС вчинила Україна?

— Маячня! Нам це не вигідно, нам це не потрібно було! Бо нам все зруйноване, затоплене відновлювати. На відновлення людських жител, на відбудову інфраструктури підуть колосальні кошти з українського бюджету. Окупанти все це добре розуміли. І спеціально вчинили цей підрив внизу дамби закладеною вибухівкою. Ми бачимо, яка величезна пробоїна утворилася там. Якби це був, як кажуть окупанти, наш удар зверху, вода уже зупинилася б…

— Чи зможуть коли-небудь постраждалі повернутися у рідні місця? Чи ці території вже назавжди стануть непридатними для життя?

— Ми все відновимо! Є вже відповідний план. Але спочатку треба буде очистити затоплені площі від боєприпасів. Захоплені території окупанти замінували, а розлив води змив все це…

Після розмінування територій, ми зайдемо на них із поліцейською місією. Слідчо-оперативні групи зафіксують, опишуть всі наслідки. Потім екологи все очистять, комунальники відкачають нечистоти, приберуть сміття. І тільки тоді до своїх домівок повернуться їхні власники. Буде складено акти про пошкодження всіх цих жител, будемо допомагати їх відновлювати. На міському, обласному, державному рівнях вироблено механізми допомоги постраждалим.

Є бачення і того, як відновити Каховську ГЕС. Президент поставив відповідне завдання. Ми знаємо, як це відбуватиметься. Буде побудовано тимчасову споруду, яка загороджуватиме воду, а далі ремонтуватимуть дамбу. Думаю, за цю роботу візьмуться вже у цьому році…