Передплата 2024 «Добрий господар»

«Якщо не було охочих їхати в „гарячі точки“, Роман завжди був готовим возити їжу людям окупованої Миколаївщини та Київщини»

Від боєприпасу, випущеного з ворожого дрона, під Луганщиною помер львів'янин Роман Кавчук з позивним «Тінь»

Роман з позивним “Тінь” завжди був налаштований на позитив і перемогу — чи то в тилу, чи в бою. Фото з ФБ-сторінки Романа Кавчука
Роман з позивним “Тінь” завжди був налаштований на позитив і перемогу — чи то в тилу, чи в бою. Фото з ФБ-сторінки Романа Кавчука

Волонтери, добровольці та громадські активісти Львова ініціюють, щоб одну з вулиць Львова чи сквер назвати на честь добровольця, воїна першого взводу шостої роти, Романа Кавчука з позивним «Тінь». 37-річний чоловік загинув на фронті поблизу селища Діброви, що на Луганщині. У нього влучив боєприпас, випущений із рашистського дрона… У Романа Кавчука залишилася дружина та двоє дітей. Героя поховають на кладовищі у селі Воля Чорнокінецька, що у Чортківському районі Тернопільської області, звідки доброволець родом. Чимало років Роман жив і працював у Львові.

Львівський волонтер Андріян Мозола був найближчим другом Романа Кавчука. Пригадує, боєць завжди був безстрашним — на фронті виходив з найскладніших обстрілів, першим визволяв з вогню побратимів.

«Назвемо сквер на честь захисника Романа Кавчука — або у Львові, або в Тернополі, щоб гідно вшанувати його пам’ять», — наголошує Андріян для «ВЗ».

Андріян знайомий з Романом понад п’ятнадцять років. Коли почалося широкомасштабне вторгнення рф обоє працювали у Червоному Хресті волонтерами.

«Роман був безвідмовною людиною, — каже. — Якщо не було охочих їхати в „гарячі точки“, Роман завжди був готовим возити людям до окупованої Миколаївщини та Київщини їжу, воду, необхідні речі. Роман Кавчук говорив, що не може сидіти без діла, коли в країні війна. У „Червоному Хресті“ возив допомогу у найбезпечніші регіони. Говорив волонтерам, щоб не давали йому у Львові ніяких завдань, завжди був готовий їхати туди, де стріляють і туди, де люди в окупації чекають допомоги. Ми з ним волонтерили. Потім їздили разом по дитячих будинках Львівщини, возили допомогу — продукти, іграшки. Радо відкликався на будь-які волонтерські речі. Кидав все і говорив: „Добре, їдемо“. Отримував задоволення від того, що допомагав наближувати перемогу».

Влітку минулого року Роман Кавчук пішов добровольцем на фронт. Потрапив до числа тих, хто проходив військову підготовку у Великій Британії. За час служби зарекомендував себе як сумлінний, надійний та відважний воїн.

Побратими Романа пригадують перший бій на передовій. «Ми тримали оборону на позиції під Кремінною, — каже побратим Андрій. — Розпочався артобстріл і штурм орків. В таку мить не знаєш, як себе поведе людина: хтось падає в паніку, когось „клинить“. Роман здолав перший страх, взяв ініціативу в свої руки і разом з побратимами успішно відбили наступ. Після того бою він вперше відчув справжній адреналін, який ще більше додав відваги і сили».

Воїн отримав на сході обмороження кінцівок, контузію… Його госпіталізували. «Трохи полежав у шпиталі і сказав, що більше не може там знаходитися, хоче йти до побратимів, — продовжує розмову Андріян Мозола. — Пішов воювати попри те, що не пройшов до кінця курсу лікування. На передовій міг навіть по шістнадцять днів сидіти в окопі… Особисто відсилав йому на фронт окопні свічки, їжу та інші необхідні речі. Але з 1 березня Роман майже два тижні не виходив на зв’язок… Його рідні дізнались про страшну звістку — тяжке поранення, яке виявилось смертельним».

13 березня 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок скиду боєприпасу з безпілотника отримав поранення — травму черепа, кому, наскрізне поранення правого плеча… Завдяки хоробрості побратимів, воїн був евакуйований до шпиталю. Та поранення виявилось смертельне. 17 березня серце воїна і Героя Романа зупинилося.

Схожі новини