«Це я. Мене збила машина…»

Телефонні аферисти щоразу придумують нові схеми, аби розвести довірливих людей на гроші

Фото умовне з сайту pexels
Фото умовне з сайту pexels

Телефонні шахраї не мають спокою. І вдень, і вночі шукають довірливих людей, з яких можна витягнути гроші… Нещодавно зателефонували до моєї знайомої на мобільний. Пані Ольга розповіла, що перша фраза, яку почула у слухавці, була: «Це я — мене збила машина!». «Я перепитала: «Хто я?». «Це я, твій син», — відповів чоловічий голос. «Який син?» — не второпала. І тут людина називає моє повне ім'я, прізвище та по батькові. А я кажу: «У мене немає сина…». Після цієї фрази телефонний аферист кинув слухавку.

Інший знайомий розповідає, йому нещодавно теж зателефонували шахраї, але на домашній номер. У слухавці було чути жіночий голос, але тема розмови — схожа. «Ти що, не впізнав?" — запитувала незнайома жінка. «Ні, не впізнав», — відповів знайомий.

«Розрахунок був на те, щоб я почав панікувати та боятися, — каже. — У такому випадку людиною легко маніпулювати… Я, звісно, кинув слухавку. Правоохоронці мільйон разів попереджають про телефонних аферистів, про те, що не можна повідомляти їм жодних банківських рахунків, кудись бігти й нести гроші».

Поліцейські попереджають людей, аби не довіряли сумнівним телефонним дзвінкам. Такі дзвінки від зловмисників про те, що ваш родич нібито потрапив у лікарню, поліцію чи скоїв ДТП, найчастіше надходять пізно увечері, вночі або рано-вранці. Шахраї нерозбірливим голосом імітують мову потерпілого, використовують при цьому стандартні фрази: «Мамо, мене збила машина, допоможи», «Я в лікарні, мені дуже погано, потрібні гроші»… Дзвінок з чужого номера телефону пояснюють тим, що свій розбився або загубився. Якщо жертва «купилася», зловмисники відправляють до неї по гроші кур'єра…

У кіберполіції журналістці «ВЗ» повідомили, що звернення від потерпілих надходять через форму зворотного зв’язку Департаменту ticket.cyberpolice.gov.ua та надалі опрацьовуються кіберполіцейськими.

«Можете надіслати звернення в порядку інформування. Крім того, на постійній основі здійснюються превентивні заходи. На відомчих ресурсах висвітлюємо інформацію про типові схеми шахрайства — з рекомендаціями, як не потрапити на гачок аферистів, — кажуть кіберполіцейські. — У всіх випадках, пов’язаних зі завданням матеріальних збитків, отриманням несанкціонованих доступів до банківських рахунків тощо обов’язково необхідно звертатися до правоохоронних органів. У разі необхідності, працівники кіберполіції надають іншим підрозділам Нацполіції компетентну допомогу та комплексні консультації з технічних питань».

«Чи вдається затримувати зловмисників?» — цікавлюся.

«Так, нещодавно працівники управління протидії кіберзлочинам у Львівській області викрили учасників злочинної організації - у шахрайстві під виглядом державних виплат, — пояснюють кіберполіцейські. — Організатор схеми підшукував виконавців, які на замовлення створювали фішингові сайти. Далі зловмисники використовували онлайн-сервіси для масової розсилки SMS. Громадянам надходили повідомлення про можливість отримання соціальних виплат, зокрема Є-підтримки, допомоги від ЄС, від різних програм благодійних фондів.

Для цього громадянам пропонувалося перейти за посиланням та вказати дані банківських карток, на котрі нібито буде зарахована допомога. Відомості, які користувачі вводили на фішингових сайтах, автоматично ставали відомі зловмисникам. Надалі учасники схеми привласнювали гроші з рахунків потерпілих. За попередніми даними, у такий спосіб шахраї ошукали понад сотню громадян. Загальна сума збитків становить мільйон гривень. Учасникам схеми оголошено підозру за ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 ККУ. Підозрюваним загрожує до 12 років ув’язнення".