Президент дав волонтеру «Золоте серце»! А ще недавно називав його із побратимами «злодіями і шахраями»
Глава держави Володимир Зеленський удостоїв своєї нової відзнаки «Золоте серце» 50 волонтерських команд, які неабияк прислужилися Збройним силам України
Як вказано у президентському указі, ця нагорода — «за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема — під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та подолання її наслідків».
Серед п’яти пошанованих цією відзнакою львів'ян — викладач Національного університету ім. І. Франка, відомий громадський діяч, захисник державної мови і фронтовий волонтер Святослав Літинський. За іронією долі, ще три місяці тому з уст президента на його адресу лунали зовсім інші, неприємні слова…
За моє жито…
Зранку 8 вересня у помешкання Святослава Літинського (сам він у той час за кордоном шукав чергову автівку для наших воїнів) постукали правоохоронці. Через двері пояснили свій візит потребою вручити повістку. Але коли увійшли у квартиру, то на очах дружини і двох малолітніх дітей почали обшук. Протягом чотирьох годин шукали якісь компрометуючі документи і гроші, виручені начебто від… оборудок з гуманітарною допомогою, зокрема, автомобілів. У порушеній з цього приводу кримінальній справі Святослав фігурував як свідок. Щоб знайти «речові докази», гості заглядали навіть у холодильник і у дитячі комп’ютери. Пропонували дружині «добровільно» надати матеріали, які вказували б на вчинене злодіяння. Від почутого всі домашні пережили шок. Дружина Літинського змушена була звернутися за медичною допомогою. Ще б пак — чоловік розривається, щоб допомогти фронту, не шкодує власних грошей, а йому за це шиють кримінал…
Аналогічні дії стражі порядку провели напередодні і щодо інших волонтерів, шанованих в Україні людей — їх теж звинувачували у «незаконному продажу гуманітарної допомоги». Від цього у великої армії волонтерів буквально опустилися руки: у будь-який момент будь-кого з них могли зробити крадіями. Як наслідок, масштаби волонтерської допомоги ЗСУ зменшилися..
Громадськість вибухнула протестами. Однак на Банковій заявили, що викрили цілі злочинні угруповання, які, спекулюючи на потребах армії, з допомогою хитрих схем наживалися на коштах довірливих громадян.
Своє гнівне слово сказав і президент. На зустрічі з міністром внутрішніх справ України Денисом Монастирським та головою Національної поліції Ігорем Клименком він заявив: «Внесок наших волонтерів у перемогу України величезний. Але, на жаль, факти нечесної діяльності виявляються. Однією з таких є справа про продаж техніки для ЗСУ, яка набула розголосу цими днями… Заробляти на наших захисниках — неприпустимо. Це злочин не лише з погляду закону, а й з погляду людської совісті. Шахраї та злодії не можуть бути волонтерами».
Окрім Святослава Літинського, ярлик «злодіїв і шахраїв» повісили і на інших авторитетних людей, декого з них відправили під домашній арешт, відпустили під заставу. Але після апеляцій суспільства, звернень депутатів і військових «на верхах» почали нарешті розбиратися, в чому справа. І виявилося, що висунуті звинувачення є нікчемними. Напевно, усвідомив це і президент. Тож його указ про нагородження Святослава Літинського можна сприймати як спростування озвучених ним підозр, свого роду пробачення, як спробу Володимира Зеленського загладити свою вину.
На цю тему розмовляємо із «винуватцем події».
«Ніхто переді мною та іншими волонтерами не перепрошувався»
— Святославе, чи приємно вам отримувати було б свою нагороду з рук людини, яка зовсім недавно кидала камінь у ваш город, заявляючи, що «шахраї і злодії не можуть бути волонтерами»?
— Отримати таку нагороду від президента як від інституції, а ще в умовах війни — почесно. А щодо його слів про шахраїв серед волонтерів… Думаю, серйозні помилки роблять насамперед у низових органах влади, зокрема, слідчі, які надуманими звинуваченнями, цькуванням волонтерів фактично почали підривати обороноздатність держави. Цей ексцес виконавця пішов на гору — представники влади одні одному почали казати про нас, як злочинців. Доповіли про це президенту. А він, базуючись на хибній інформації, зробив завчасні висновки.
— Чи не вважаєте, що президент мав би публічно попросити пробачення за дії правоохоронних органів і за свої публічні слова?
— Так. Це було би правильно. У нас уже були подібні інциденти — але вибачень не прозвучало…
— Маєте на увазі «справу Шеремета», коли у вбивстві журналіста звинуватили волонтерів? Зокрема, зробив це президент…
— Так. Недобра тенденція…
— А загалом чи були якісь перепрошення вам від представників влади? У нього є своя вертикаль, зокрема, у Львові.
— Ні, безпосередніх перепрошень не було. Але нагородження говорить само за себе — помилку зрозуміли.
— Як справи з тією кримінальною справою, в якій ви фігуруєте як свідок?
— Після обшуку жодних слідчих дій не відбувалося. Мені невідомо, як просувається ця справа. Я продовжую допомагати армії.
— За час повномасштабного вторгнення росії скільки автівок вам із друзями пощастило передати на фронт?
— Наша велика волонтерська група відправила понад 300 машин. А менша, з якою безпосередньо працюю я — понад 150. На волонтерську допомогу армії витратив понад півтора мільйона гривень своїх особистих коштів.
