Європейські двері відчиняються для України ширше!

Мільйони українців з нетерпінням чекають найближчої п’ятниці, 17 червня. Сподіваються, що вона принесе з Брюсселя на береги Дніпра позитивні новини.

Цього дня відбудеться засідання Європейської комісії, на якому розглянуть проєкт висновку щодо надання статусу держав-кандидатів у члени Євросоюзу Україні, Молдові і Грузії. Відповідну заявку про прискорене набуття цього статусу наш президент, спікер Верховної Ради і прем’єр-міністр надіслали 28 лютого, на четвертий день повномасштабного російського вторгнення.

У разі, якщо рішення Єврокомісії буде для нас позитивним, і на саміті ЄС 23-24 червня його підтримають усі 27 членів Євросоюзу, Україна зробить важливий крок до набуття повноправного членства в європейському співтоваристві. Тримаємо кулаки, щоб усе задумане збулося - адже на цьому шляху можливі підводні рифи. Хтось не дуже хоче бачити нас у ЄС, а комусь здається, що перед тим, як перейти у “старші класи”, українцям ще треба зробити багато домашніх уроків…

Більше про наш євросоюзівський поступ і що нам за це “світить” - у розмові кореспондента “Високого Замку” із директором міжнародного фонду «Відродження», дослідником процесів європейської і євроатлантичної інтеграції України Олександром Сушком.

- На яке рішення Єврокомісії 17 червня очікуєте особисто ви? Були прогнози, що підготовлено два варіанти: позитивний і негативний…

- Днями на закритій зустрічі я розмовляв з одним із віцепрезидентів Єврокомісії, - каже Олександр Сушко. - За підсумками цієї розмови зробив висновок: результат майбутнього засідання ЄК достеменно не знає ніхто. Але тенденція загалом іде у правильний бік. Кількість країн, які замість повноправного статусу кандидата у члени ЄС пропонують надати Україні лише обіцянку цього статусу в майбутньому, зменшується. Наші прогнози поступово поліпшуються. Не знаємо, наскільки вдасться розв’язати всі проблеми за останні дні, але на сьогодні є все більшою ймовірність того, що Єврокомісія у своєму висновку пропонуватиме надати Україні статус кандидата. Остаточне рішення буде за самітом ЄС, який відбудеться наступного тижня.

У гіршому випадку можемо отримати статус кандидата з певними умовами. Можливе формулювання, суть якого зводитиметься до обіцянки такого кандидатства — але тільки у випадку, якщо Україна виконає певні речі, які давно давала слово зробити, але не дотримала його.

- Маєте на увазі дотримання верховенства права?..

- Ідеться про багато що. Зокрема, про обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про ратифікацію Стамбульської конвенції, Римського статуту — про питання, які у нас не вирішено…

Отож, щодо формулювання висновку Єврокомісії у мене надійної інформації немає. Але серед єврочиновників і експертів панує думка, що Україна отримає, радше, позитивне рішення. У будь-якому випадку воно буде для нас суттєвим кроком уперед. Бо вперше за Україною буде визнано перспективу членства у Євросоюзі, відносини України з ЄС перенесуться у формат набуття членства! Це дуже важливо, бо до цього ми говорили про партнерство, асоціацію. Термін “членство” з боку ЄС щодо України не вживали. Тепер це змінюється. Однак, яке саме приймуть формулювання, чи буде “негайний” статус кандидата у члени ЄС, дізнаємося лише 17 червня.

- Саміт Євросоюзу 23-24 червня продублює, погодиться з рішенням Єврокомісії щодо України чи внесе в нього якісь зміни, зробить застереження?

- Є два варіанти відповіді на це запитання. Перший — це коли Комісія, готуючи свій висновок, консультується з країнами-членами і знає їхні настрої. Якщо у процесі цих консультацій формується консенсус, тоді рішення Комісії вносять на саміт і автоматично схвалюють. Таких випадків у практиці Європейського Союзу більшість. Однак бувають ситуації, коли у ході консультацій не вдається досягти узгодженої позиції. У такому випадку Єврокомісія готує проєкт рішення, щодо якого консенсусу немає. І тоді все залежатиме від того, що скажуть країни-члени ЄС на своєму саміті.

Ми знаємо настрої у Єврокомісії: там виступають за те, щоб надати Україні статус кандидата вже зараз. Ця інформація абсолютно достовірна. Але якщо у ЄК не досягнуть згоди з країнами-членами, то Комісія стоятиме перед вибором: пропонувати два різні рішення, або все-таки запропонувати одне, конкретне, амбітне, яке відповідатиме їхньому баченню. І тоді ми вже не будемо сумніватися, яким буде остаточне рішення саміту ЄС.

- Хто може вставити палиці у наші “євросоюзівські” колеса? І як можна ще цьому запобігти? Президент Зеленський кілька днів тому провів онлайн-пресконференцію для представників ЗМІ Данії — саме ця країна має застереження щодо кандидатства України…

- Дипломатична комунікація іде до останньої години, до останньої хвилини. Дуже активну участь у цій комунікації беруть усі — починаючи від президента, міністра закордонних справ, парламентаріїв, до громадських діячів. Це дуже добре, це посилює наші шанси. Але було б ідеально, якби державні інститути зробили ще деякі кроки, які вибили би контраргументи в опонентів нашого кандидатства. Тих, хто прагне відкласти позитивне для України рішення. Ніщо не заважає нашому парламенту (а він дієздатний, працює!) ратифікувати ту ж Стамбульську конвенцію - тим більше, що відповідний законопроєкт давно підготовлено. Минуло понад 10 років, як Україна підписала цю конвенцію - залишається її ратифікувати. Так само ніщо не заважає розблокувати процес призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — відповідно до вже проведеного конкурсу, на якому було визначено переможця.

Якби ми зробили такі й подібні змістовні кроки, це вибило би ґрунт із-під ніг тих, хто хотів би відкласти наше кандидатство у довгий ящик.

- Для простих смертних популярно поясніть: які політичні, економічні вигоди отримає Україна у разі набуття статусу кандидата у члени Євросоюзу?

- Це дуже велика тема. Але основне: з країною-кандидатом розмовляють як із потенційним чи повноправним членом клубу ЄС, а не як із “зовнішнім партнером”. У цьому велика різниця. Ми вже фактично будемо на порозі ЄС, ми, по суті, вже гарантований член співтовариства! Довкола цього вибудовуватиметься вся політика. Перед країною-кандидатом відкриються незрівнянно більші, ніж перед для країною-партнером, фінансові ресурси. У тому числі — для розвитку державних інституцій, інфраструктури, підтримки бізнесу тощо.

- Є думка, що статус України як кандидата у члени Євросоюзу поставить крапку у геополітичних зазіханнях росії, в її впливі на нас…

- Тут справа теж достатньо очевидна. До сьогодні основна теза російської пропаганди щодо європейського вектора зводилася до наступного: Україну ніколи не візьмуть до Євросоюзу. У росії твердять, що розмови про наше членство в ЄС — суцільні дурниці, фікція. Справді, дотепер прямої обіцянки взяти нас до Євросоюзу в ЄС не давали. Зараз же ми стоїмо на порозі того моменту, коли Євросоюз публічно і ЮРИДИЧНО візьме на себе зобов’язання готувати Україну до членства в ЄС. І це докорінно змінює картину. Один з найдошкульніших аргументів російської пропаганди буде спростовано.