Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Велике «переселення» народів

На залізничному вокзалі Львова гостинно зустрічають біженців з регіонів, де обстрілюють мирних жителів, і допомагають їм добратися у Польщу та Чехію

Мій ранок вихідного почався із повідомлення у вайбері від колежанки з Києва. Просила допомогти її друзям із Запоріжжя, які прибувають потягом на головний залізничний вокзал Львова, а потім їдуть до Польщі у статусі біженців. Сім‘я з шести жінок їхала сюди з шестирічним сином. Людям потрібно перекусити з дороги, зігрітися гарячим чаєм. «Звісно, зустріну, принесу на вокзал харчі, ліки та посаджу у шатл-бас до Шегині», - пообіцяла колежанці.

В евакуаційному потязі - одна поличка на сім‘ю

... Дорога з мого дому до вокзалу була складною і зайняла більше часу, ніж я сподівалася. На дорогах - корки. Потяг із Запоріжжя спізнився на кілька годин, мої гості понад добу перебували в дорозі в не надто комфортних умовах. Одна полиця плацкарту - на шістьох осіб. Їхали пасажири, які весь маршрут стояли, навіть з дітьми... Чим ближче до заходу України, тим більше часу потяг стояв у дорозі, пропускав інші. Біля Львова зупинився на понад годину. Та люди вдячні залізничникам за можливість втекти якомога далі куль та градів ворога.

Пані Юлія, яка їхала потягом із Запоріжжя зі своїм шестирічним сином, каже, що спочатку не планувала покидати рідне місто, але останньою краплею терпіння стало захоплення Запорізької АЕС. «Кадирівці» жорстоко розгромили блокпост і заволоділи об’єктом. У самому Запоріжжі, кажуть, наразі не стріляють по мирному населенню, як в інших обласних центрах, але там руйнують стратегічні об’єкти…

Читайте також: Ми пережили ніч, яка могла зупинити історію України та Європи, - Зеленський

Провіант для біженців

... Головний залізничний вокзал я не впізнала. Ніколи не бачила стільки людей. Хтось телефонує рідним і повідомляє, що вже у Львові, хтось каже, що не голодний і в шапці. Інші пасажири шукають, де поїсти гарячого супу, або, де можна зарядити телефон, піти в туалет (біля вокзалу є біотуалети), або місце, щоб переодягнути малолітню дитину, поміняти підгузок…

Фото автора
Фото автора

На кожному кроці Двірцевої площі ходять волонтери: роздають яблука, печиво, цукерки, булочки, ланч-бокси з обідами. До наметів з гарячим харчуванням гостинно закликають усіх, щоб перекусити, жінки з дітьми - у пріоритеті. Дають канапки в дорогу. Вокзальне меню: рис, гречка, картопля з котлетами, сосисками, або з м’ясом, салати, вареники, голубці, рагу, плов, для дітей: піца, оладки, печиво.

Фото автора
Фото автора

На площі зустріла знайомого Теймура Мамедова, корінного азербайджанця, який багато років мешкає у Львові. Він голова Об’єднаного конгресу азербайджанців України у Львівській області, підприємець. З першого дня війни Теймур разом з азербайджанською громадою готує для біженців, які приїжджають до Львова гарячі обіди східної кухні - перші страви, плов, макарони, можна брати в дорогу пляшки з водою.

«Ми згуртувалися, щоб нагодувати біженців, - каже Теймур. - Наш гуманітарний штаб знаходиться на Сихові, там працюють волонтери. Наш підприємець Рамін виділив свій ресторан для потреб біженців, які прибувають на львівський залізничний вокзал».

Між сумом та панікою є місце і для настрою. На площі перед вокзалом працює фортепіано, молоді музиканти виконують відомі хіти - «Старі фотографії на стіл поклади», We are the champions... Біля фортепіано збирається чимало людей, щоб переключитися на ноту позитиву. Співають, аплодують, дехто йде до танцю.

Комфортний доїзд до Шегині - 400 злотих з пасажира

Кому війна, а кому бізнес. По вокзальній площі до біженців (особливо тих, хто з немовлятами) підходять підприємливі перевізники. Пропонують за 400-500 злотих трансфер автівкою зі Львова до польського кордону (з особи). З вокзалу можна доїхати до кордону шатл-басом безкоштовно. Час від часу з намету, що навпроти головного входу вокзалу, по мікрофону закликають людей на стоянку поруч з вокзалом, звідки можна доїхати до кордону. Безкоштовні трансфери курсують не лише до кордону Польщі. Є автобуси до Чехії.

Матерів з малими дітьми пускають поза чергою

Після теплого обіду та кави у гостинному Львові, мої друзі із Запоріжжя пішли займати чергу на проїзд до Шегині. Волонтери допомагають зорієнтувати людей. «У нас жива черга, - каже волонтерка Червоного хреста. - Біля шлагбаума перед автобусами хтось з наших людей бере сім‘ю і показує, в який автобус сісти. Сьогодні черга просувається швидко і є доволі малою. У гарячі дні війни черга формувалася аж з-під дверей двірця».

Фото автора
Фото автора

Матерів, які мають двоє-троє малих дітей, пускають в автобус поза чергою. У самій черзі атмосфера «воєнна». Люди шлють прокльони Путіну…

Серед біженців багато стареньких жінок. Перед нами у черзі була уродженка Запоріжжя, яка їхала до Польщі зі своєю старенькою мамою. Жінці було важко стояти, довга і важка дорога до Львова неабияк виснажила стареньку. У постійному стресі у неї «стрибав» тиск, ставало погано. Жінка ледь трималася на ногах.

Останній ривок в евакуаційний автобус

Якщо нарешті пройдено головну чергу і вас переводять через шлагбаум, це не означає, що ви уже всядетеся у комфортний автобус. Перед самими автобусами знову черга щонайменше на тридцять людей. Виявилося, деякі біженці не хочуть сідати, якщо немає сидячих місць, а водії не хочуть їхати, бо треба раціонально використовувати пальне. Щоб стимулювати людей їхати тим, що є, волонтери сказали, що після 16-ї години до кордону їдуть останні рейси, тож людям на ніч доведеться перебути. Заклик подіяв. І біженці рушили до автобусів. Звідусіль штовханина та крики... Одна пані голосила, що її Ваньку не пустили, а йому не 18, а 17 років…

Інша жінка кричала, чому двох її родичів забирають в інший автобус…

Після півгодинної посадки, автобус, де їхали знайомі із Запоріжжя, нарешті покинув стоянку залізничного вокзалу. «Щасливої дороги, і чекаю у Львові», - сказала їм на прощання. У відповідь почула: «Дорогі львів'яни! Ми вперше у вашому місті. Переконалися, наскільки ви гостинні люди! А добро, яке безкорисливо роблять люди у складний час, запам’ятовується на все життя».

Читайте також: Виїжджати з рідного міста не планувала...

Схожі новини