Правозахисники зафіксували 1785 випадків порушення прав людини у Криму

Днями Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ) презентував доповідь з моніторингом про порушення прав людини в Криму, окупованому Росією. Правозахисники центру зафіксували 1785 випадків порушення прав людини на півострові, тобто в середньому на півострові права людини порушувались близько п’яти разів кожного дня.

У пресконференції, на якій було представлено доповідь, взяли участь голова правління КРЦ, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, а також менеджер з комунікацій КРЦ Тетяна Подворняк.

Правозахисники наголосили, що більша частина порушень припадає на представників корінного кримськотатарського народу, і подібна практика набула на півострові системного характеру. Фактично порушення прав людини з боку окупаційної влади набрало характеру жорсткої дискримінації за національною та релігійною ознаками.

За даними КРЦ, за 2021 рік в окупованому Криму зафіксовано 53 обшуки, 33 з яких було проведено у будинках кримських татар.

Цей показник майже не відрізняється від тогорічного. У 2020 році КРЦ зафіксував 50 обшуків.

Переслідування кримчан відбуваються в брутальний, незаконний спосіб. «Під час проведення обшуків російські силовики систематично порушують права потерпілих. Зокрема, при проникненні в житло практично у всіх випадках фіксуються пошкодження майна, грубе поводження з жінками та дітьми, залякування, погрози. Спостерігаються випадки проведення обшуку без господаря, є часті випадки підкидання забороненої літератури, вибухових речовин, до затриманих часто застосовуються тортури», – зазначають правозахисники.

За словами Ескендера Барієва, така кількість порушень у цій категорії пов'язана із масовими затриманнями активістів, які приходять до будівель судів та СІЗО, щоб підтримати співвітчизників.

Правозахисники окремо відзначили такі кричущі випадки порушення прав людини, як затримання фрілансера сайту Крим.Реалії (проєкт «Радіо Свобода») Владислава Єсипенка, якому висунуто абсурдне звинувачення в зберіганні та переробці вибухового пристрою, а також кримських татар Асана та Азіза Ахтемових, Нарімана Аметова, Куртумера Чалгозова, яких голослівно обвинувачують в підриві газопроводу та інших злочинах, яких вони не здійснювали.

«За звітний період в окупованому Криму зафіксовано 210 випадків арештів, 167 із яких – щодо представників корінного народу», – йдеться у звіті.

Крім того, за рік правозахисники зафіксували 478 порушень права на справедливий суд, 393 із них – щодо представників кримськотатарського народу. Загалом цей показник значно вищий тогорічного, коли було зафіксовано 398 несправедливих судилищ, повідомляють правозахисники.

У звіті КРЦ також відзначається, що поряд з дискримінацією за національними та релігійними ознаками в Криму відбуваються систематичні порушення екологічних норм, застосовують такі види тиску на затриманих, як неналежні умови утримання у СІЗО та в'язницях, порушення прав політв'язнів, а також порушення прав жінок та дітей. Ввійшли в практику незаконні військові навчання в окупованому Криму, які обмежують свободу і права жителів та відвідувачів Криму.

Як інформує Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) на своїй фейсбук-сторінці, днями Європейський суд з прав людини відновив роботу з відкладеними раніше персональними справами громадян Росії та України на порушення своїх прав в Криму. ЄСПЛ комунікував їх справи та звернувся до російського уряду щодо 283 кримських справ.

За даними УГСПЛ 24 січня ЄСПЛ об’єднав їх у дві групи. До першої ввійшли 53 скарги, які стосуються порушень у сфері права на мирні зібрання. До другої – 230 скарг про порушення у сфері права на мирне володіння майном.

Уряд Росії має надати свої коментарі та зауваження стосовно прийнятності вказаних скарг, наявності та виправданості втручання в право заявників на свободу мирних зібрань, а в частині скарг – виправданості позбавлення заявників волі та можливого порушення права на справедливий суд.

Свої відповіді російський уряд має надіслати суду до 18 липня 2022 року.

Одна з найгучніших справ – це масові затримання в травні 2014 року, коли кримські татари масово виходили на зустріч їхнього лідера Мустафи Джемілєва.

Інша справа стосується затримань українських активістів під час мітингу 9 березня 2015 року біля пам’ятника Тарасу Шевченку – за жовто-сині стрічки та прапор України.

Як відомо, після успішного саміту «Кримської платформи» Росія вирішила змінити тактику переслідувань корінного народу України – кримських татар, додавши до свого арсеналу практику масових арештів.

Восени Росія почала переслідувати тих кримських татар, які приходять під «суди» як вільні слухачі або в мирний спосіб протестують проти незаконних дій окупаційної влади на півострові. Такі затримання були 11 жовтня (20 громадян), 25 жовтня (21 громадянин), 29 жовтня (30 громадян), 1 листопада (19 громадян). Останнє таке одночасне та масове затримання було 23 листопада. Цього дня за рішеннями незаконних «судів» арештували 32-х громадян України. Серед затриманих були п’ятеро журналістів та кореспонденти «Кримської солідарності», які мали із собою прескарти й редакційні завдання.

Читайте також: Новий «нахлібник». Росія забезпечує Сирію кримським хлібом через кримські ж порти…