Передплатити

«Apple Music та багато інших платформ модеруються у Росії»

У топ-100 найпопулярніших увійшла лише одна пісня українською мовою


WELLBOY. Гуси - єдина пісня українською мовою, яка потрапила у сотню найпопулярніших. Фото з відкритих джерел.

Музичний сервіс Apple Music опублікував топ-100 найпопулярніших співаків та співачок серед українських слухачів у 2021 році. У сотню найпопулярніших пісень увійшли лише 5 українських виконавців і шість пісень від них. І лише одна пісня (!) українською мовою. Це WELLBOY — «Гуси».

І це — наша дійсність, точніше — наш вирок! На 31 році незалежності і на восьмому році війни з Росією українці надають перевагу російській попсі, а українську пісню ігнорують? Ці питання я поставила українському телеведучому і продюсеру Ігорю Кондратюку.

— Українська пісня модна від модних виконавців, — каже пан Ігор. — Це — обов’язкова умова, незалежно від мови. Якби провели аналогічне опитування у Польщі, там 100 відсотків не буде російських пісень. У нас вони є, бо всі у нас розуміють російський текст, незалежно від віку. Мені це не подобається, але не бачу у цьому проблеми. Переконаний, що музику заборонити, в принципі, неможливо. І коли я писав петицію про заборону в’їзду російських артистів в Україну, був свідомий того, що музику заборонити не можемо. Це, по-перше. По-друге, Apple Music та багато інших модеруються у Росії. Річ у тім, що у Росії Apple Music є офіційно, натомість в Україні його офіційно нема. Там є свій Офіс, а у нас його нема. Ця модерація, як з’ясував я у людей, які розуміються у цьому, є нав’язуванням прослуховування тих чи інших композицій артистів під впливом модеруючого. Відповідно, тут теж є певний ефект. Не секрет, що міста-мільйонники Одеса, Харків мають у переважній більшості російськомовну музику. Але це не означає, що вони не слухають українську пісню. Але якщо завтра російські артисти, до прикладу, закличуть українських слухачів: «Пустіть російські війська в Україну», то вони скажуть: «Приїжджайте». Такого не буде! Бо ця історія не про т. е.

— А про що?

— Ви ж не питаєте, чому настільки популярною є англійська музика в Україні, яка абсолютно не володіє англійською мовою. Тому що завоювання йде по музичній лінії. От по музичній лінії українські виконавці не можуть завоювати першість. Наприклад, пісню «Плакала» я чув у багатьох країнах світу. Це свідчить, що там гарна музика. Якщо не знаєте і не розумієте тексту, ви слухаєте музику. І це дуже просте правило! От чому нам подобається «Бітлз», Мерайя Керрі? Я знаю, що в Україні популярний російський реп. Як казали мені ті, хто його слухає, він їх не переймає «ваабще». Вони його вважають трешем, фігнею. Запитую: «То для чого слухаєте?» — «Бо там є прикольні моменти», — відповідають. От вони й шукають ці прикольні моменти.

— То який є вихід?

— Якщо в Україні всі стрімінгові музичні сервіси будуть модеруватися у Києві, чи в іншому місті нашої країни, тоді матимемо чисту картинку. Якщо сюди зайде сервіс зі своєю модерацією, то йому буде цікаво, щоб на цій території завоювати і отримати гроші від виконавців, які тут працюють. Тоді буде якась енергетична бізнесова історія. Зараз вона, на жаль, не така.

До розмови долучився відомий український співак Павло Табаков.

— Всі йдуть за якимсь складним рейтингом, і вважають, що немає для молоді настільки «качового», як вони кажуть, україномовного матеріалу, який може конкурувати. Є, наприклад, модна музика молодих виконавців, як-от Альона Альона, яка співає реп. Але це крапля в морі, у порівнянні з тими величезними обсягами, які має російський і американський ринок.

— Але ж українські виконавці — Дорофєєва, Пивоваров переважно співають російською. І вони також увійшли до того топ-100-рейтингу…

— Це дуже сумно, але це факт. Це — ринок. Цим виконавцям, мабуть, байдуже, що будуть про них говорити і думати. Для них головне, щоб продавалося. І, повірте, не вони це вирішують, бо працює ціла команда продюсерів, які стоять за цими співаками. Бо дійти до топового рівня без команди неможливо! І якщо їхня продукція продаватиметься краще російською мовою, вони підуть туди. Не всі, звичайно.

Прокоментувати ситуацію журналістка «ВЗ» попросила і промоменеджера артистів Галину Гузьо.

— Це дуже сумна картина, — каже Галина. — На жаль, такі підсумки не вселяють оптимізму щодо майбутнього україномовної музики. Пісня «Гуси», яку виконує WELLBOY, прогриміла найгучніше, це найяскравіше відкриття в українській сучасній музиці цього року. Але це — жанр стьобу, насмішки. Це хлопчина, який насміхається над українським селом, над українським сільським жителем. Образ, у якому він виступає, і все, що він несе зі собою своїм зовнішнім виглядом і своїми відеороботами, — це насмішка над великою частиною українських людей, їхнього побуту, знущання з сільських жителів. І це у нас у топах! Це — популярне настільки, що воно навіть пробиває стіну засилля російського музичного продукту, який це рейтинг і демонструє. Серед топ-100 маємо тільки одну нещасну, єдину, і то на межі пісню українською мовою. Це свідчить про те, що ці рейтинги формує молодь, яка поглинає цей продукт з телефонів, планшетів, людина стає собі музичним редактором і сама собі формує свій плей-лист. І це дуже печально, що молоді люди не слухають україномовні пісні, хоча їх багато. Українська музика останнім часом розвинулася, але цей розвиток настільки мізерний, що ми ніяк не можемо пробити оту стіну, яку сформувало засилля російськомовного репу, який зараз б’є всі рейтинги. Якщо відкрити Інстаграм і Тік-Ток, можна побачити, що підлітки переспівують і слухають. Російськомовний реп, родом з Росії, Білорусі, України також. Якість того репу, його лексики (там часто вживається нецензурна лексика) бажає кращого.

— Але ж молодь могла би рівнятися на модних сьогодні Настю Каменських чи Потапа, які начебто також починають співати українською?

— Правда, у Насті Каменських кілька пісень вийшло українською. Але Настям і Потапам треба сказати: «Ні ф*га ви не популярні у своїй країні. Ось вам рейтинг, у якому чорним по білому написано, хто в цій країні на цьому ринку популярний». Але коли вони цей рейтинг побачать, вони взагалі не матимуть стимулу писати щось українською…

Андрій Смолій, політичний експерт

Паростки українізації, чи повернення до свого, що почали закладатись у 2016−2018 роках, зараз множать на нуль. Нам кажуть «какая разніца», нам втовкмачують в голови «сватів» та «кварталів», нашу молодь отруюють російським болотом, до нас сотнями знов заїжджають російські гастролери…

Путні аплодує. Україна знов у культурній пастці Кремля. Там українська молодь, для якої сучасна українська культура — щось чуже і незрозуміле.

Весілля, заходи, вечірки, свята звичайних українців нашпиговані російським. Навіть не усвідомлюючи цього, ми в своїй країні створюємо фактичний російський простір.

Втрутитись мала б держава. Але держава мовчить. Ба більше — своїм мовчанням сприяє плодоносносності російського культурно-інформаційного вірусу.

Ви думаєте звідки оті сумнозвісні блогери плюють на Голодомор? Звідки на «тусовках» цих мільйонників саме російська музика? От саме звідти, що російське стало незамінною частиною життя країни, яка бореться з агресором.

Подвійні стандарти чи подвійна реальність. Дві суспільні реальності, які не вкладаються в адекватну голову. Але вони є, існують і розвиваються. Одна реальність — де захисники та волонтери, активісти та патріоти захищають свою країну. Інша — де суспільна більшість живе «русскім міром».

Вихід? Заборонити культурне російське. Не давати рашистам тут «шастать». Вкладати мільярди гривень не у ефемерне «Велике крадівництво», а у розвиток свого, українського. Того, що буде тримати всю країну на вістрі процесів, а не російського занепаду.

Але поки лише навпаки.

Навіть у ці хвилини, у ці години, тисячі і мільйони наших співвітчизників споживають російське і отруюють наше з вами майбутнє. Не варто дивуватись тому кого вибирають і кого приводять до влади. І як би це сумно це звучало: поки в головах русскоміровське л*йно, ми не вийдемо з порочного пола постійних помилок і трагедій…

Читайте також: Кожен живе у своїй інформаційній бульбашці