В Криму нове явище – масові бійки приїжджих з місцевими

Останнім часом у Криму почастішали інциденти за участю приїжджих з інших регіонів Росії. Зовсім недавно в Севастополі сталася масова бійка між членами місцевого бійцівського клубу і «вихідцями з Кавказу», в якій з обох сторін брали участь понад 50 «бійців». У вересні цього року кримські соцмережі активно обговорювали масову бійку зі стріляниною в Євпаторії, в якій, за даними «Газети.Ru», також бились приїжджі проти місцевих. Тоді місцева поліція затримала 58 учасників бійки. Для Криму це нове явище, раніше, ще кілька років тому, подібних масштабних сутичок не було.

Багато засобів масової інформації не приховує, що в таких конфліктах часто залучені угрупування приїжджих чеченців, з одного боку, а з іншого, місцевого населення, в певних випадках — слов’янського, в інших — кримськотатарського. ЗМІ всієї Росії без приховування називають національність учасників цих бійок. Ось кілька прикладів. «Ведомости», 30 липня 2021 року: «В Кремле отреагировали на драку чеченцев и крымчан в Симферополе», «Московський комсомолець», 29 липня 2021 року: «В Крыму произошла массовая драка чеченцев с местными и силовиками», «Лента.Ру»: «В Крыму 30 нетрезвых чеченцев с ножами вломились к пожилому соседу», «Лента.Ру»: «Конфликт чеченцев с росгвардейцами попал на видео». Про міжетнічні конфлікити пишуть, не застосовуючи евфемізмів. «Газета.РУ»:, «Коммерсант» та інші ЗМІ Росії.

Такі інциденти та подібні до них випадки стаються і в інших регіонах Росії. Зрештою, напруження стало сягати не тільки правоохоронних органів, але й органів влади. Так, парламент Чеченської Республіки виступив із законодавчою ініціативою про заборону згадувати в ЗМІ і соцмережах національність «осіб, причетних до скоєння злочинів». Ні для кого не секрет, що, звісно, лозунг «Злочинці не мають національності» правильний з юридичної точки зору, однак в цьому випадку за ним може приховуватись бажання місцевого органу влади приховати той факт, що саме вихідці з Чечні беруть участь у значній кількості конфліктів, серед яких є й економічні, але є також і міжетнічні.

Кримська служба інформації ForPost підкреслює, що, на думку авторів законопроєкту, публікація цих відомостей ображає національні і релігійні почуття добропорядних представників народів Росії. «Відсутність такої заборони призводить до негативних наслідків. У засобах масової інформації та соціальних мережах все частіше розміщуються провокаційні матеріали, які містять негативну емоційну оцінку і формують негативну установку щодо певної етнічної, конфесійної групи або окремих осіб як членів цієї групи, підбурюють до обмеження їх прав чи до насильницьких дій проти них», — йдеться в повідомленні на офіційному сайті законодавчого органу Чечні.

У таких ситуаціях «кожне необережно сказане слово може стати детонатором соціального вибуху, — зазначив глава парламенту республіки Магомед Даудов. — І призвести до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі, непередбачуваних наслідків для всієї країни».

На думку кримського соціолога Івана Кравченка допустимо, якщо згадка національності виявляється під забороною, озвучувати приналежність до певного регіону. Наприклад, до Кавказу або Криму. Це варто розглядати індивідуально, виходячи з контексту. Тобто описуючи конфлікт називати сторони «кавказці» або ж «кримчани», бо назва регіону не вказує національності і ніякого приниження викликати не може.

З іншого боку, суспільство має право знати, до якої національності належить злочинець. І коли журналісти згадують її, це деталізація інформації, не більше. А інформованість не має нічого спільного з порушенням законодавства, вважає інший експерт, юрист Наталія Кірюхіна. «Головне, щоб подібне не вилилося в якусь псевдотолерантність. Адже коли мова йде про злочин, всі подробиці важливі. І національність злочинця не повинна кидати тінь на його народ. Так може дійти до абсолютного замовчування», — зазначила вона журналістам ForPost.

На різних форумах кримчани тепер відстоюють право називати приїжджих «кавказцями», даючи зрозуміти, кого саме вони мають на увазі. Належність до території — не національність, стверджують інші співрозмовники. Слово «кавказець» не позначає національність, стверджує у коментарі для сайту ForPost доктор філологічних наук, професор Інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну «КФУ імені В.І. Вернадського» Наталя Яблоновська. «Кавказець» — це термін, що позначає приналежність до регіону. Так само, наприклад, як і «дагестанець», — пояснила професор.

Справа, однак, не в тому, як називати учасників масових бійок. Бо в Росії, здається, всі зусилля пішли на суперечку про те, як називати бойовиків, а не те, що треба робити, щоб попередити такі сутички, учасники яких бувають навіть озброєними, а самі сутички кровопролитними. Значно гірше, що з Росії це явище поширюється на український Крим, і тепер кримське населення втягується у небезпечні конфлікти, які можуть бути використані як провокації з політичною метою. Фактично кримчанам доводиться жити в новій реальності, яка несе небезпеку і для життя, і для нормальної життєдіяльності.

Читайте також: Романови в Росії живіші всіх живих?