Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Поки не буде треку, нелегальні гонки триватимуть…»

Чому влада не припиняє екстремальних автоперегонів?

Про те, що під Львовом організовують нелегальні автомобільні перегони, відомо давно. Село Раковець — 17 кілометрів від міста, тут на трасі ганяють любителі швидкої їзди. Не менш популярне місце — львівська вулиця Північна (Територіальний сервісний центр МВС, колишній МРЕВ). Чому влада не може розібратися з нелегальними гонками? Адже це ризик не лише для самих водіїв-екстремалів, а й для інших учасників дорожнього руху!

Звернути увагу на цю тему мене підштовхнула загибель 27-річного львів’янина Юрія Новака, який по­трапив у нічну ДТП біля Раковця на тю­нингованому «Деу Сенс». За кермом переробленої автівки був 40-річний зна­йомий Юри, Дмитро з Франківщини. Він також загинув. У Львові Юру Новака зна­ли як організатора автомобільних пере­гонів. Організовував він ці перегони з… 14 років.

Читайте також: «Водій протаранив відбійник, потім машина декілька разів перевернулася…«

Близький товариш Юри, Назар До­рош, розповів журналістці «ВЗ», що у ту ніч, коли загинув Юра, перегонів не було. Автомобілісти зібралися на закриття се­зону — поспілкуватися, випити кави. «Во­дій машини, у якій Юра загинув, вирішив випробувати своє авто. Потужність цієї машини, як мені розповіли, близько 600 кінських сил. Це шалена потужність, таку мають гіперкари — «Ламборджіні», «Бу­ґатті», — пояснив Назар Дорош. — Юра ні­коли не був учасником перегонів, лише організатором. Був на дорозі обереж­ним. У той вечір Юру попросили зняти ві­део з машини і подивитись, яка різниця у прирості потужності. Сидів на передньо­му пасажирському сидінні й знімав, як зліва від нього буде їхати «Ауді».

— Юра звертався через знайомих до депутатів, готував з однодумцями пети­ції з проханням виділити земельну ділян­ку біля «Арени Львів» — під будівництво спеціального треку, — каже Назар Дорош. — Там є вільні площі. Хотів залучити інвес­торів до цієї справи. Але владі це, схоже, невигідно… Так виглядає, що зараз біля Раковця буде затишшя, але навесні авто­мобільні перегони відновляться. Бо аль­тернативи немає. Хоча я би хотів, щоб там ніхто більше не ганяв. Після загибелі Юри та Дмитра це місце втратило свою значущість. А сама траса небезпечна.

— А як поліція реагувала на такі гон­ки? Чи хтось на цьому заробляв?

— Перегони там відбувались роками. Жодних інцидентів не було. Широкі до­роги, ідеально рівне покриття, є місце і машини припаркувати, і де людям сто­яти. Усі знали: якщо перегони органі­зовує Юра, все буде окей. Поліція роз­ганяла учасників, якщо хтось інший був організатором. Місце для перегонів було огороджене спеціальною стрічкою. Юра ставив контейнери для сміття. Домов­лявся з заправкою. Робив це для того, щоб водії містом не ганяли й не розбива­лися. Щоб могли виїхати на трасу, так би мовити, зняти напругу… Це було масш­табне дійство, приїжджало 500−1000 ма­шин. Грошей за участь у гонках ніхто не брав. Все було заради спортивного ін­тересу.

— Скільки у Львові таких організа­торів перегонів?

— Їх перерахувати неможливо, вони щодня з’являються. Це люди, які хочуть якось виділитися. Але ніхто масштабні­ших перегонів, ніж Юра, ніколи не органі­зовував. Дехто намагається «косити» під нього. Але це так: вузенька сільська до­рога, третя година ночі, кілька разів заї­хали, зупинилися, роз’їхалися…

— Ви казали, що траса біля Раков­ця найбільш пристосована для пере­гонів. Та, схоже, місце, де загинули Юра і Дмитро, було небезпечним…

— Є версія, що машина виїхала з по­вороту, і Дмитро почав гальмувати. Інша версія — вони рухались за машиною в їх­ній смузі, і щоб не було зіткнення, тре­ба було екстрено загальмувати. Двигун «Деу» був перероблений і дуже потуж­ний. Коли переробляєш двигун, одразу треба думати про гальма. Коли ти пере­робляєш гальма, маєш думати про гуму. Коли у тебе потужність двигуна досягає тієї чи іншої межі, то треба думати про безпеку. А це — професійні ремені без­пеки, каркас безпеки. Там цього не було. Це була машина «вихідного дня». Так, ро­зігнатися, «газонути», і все — поставити в гараж. Автівка місяцями там стояла. Про це розповіла дружина Дмитра. У повсяк­денному житті він їздив іншою машиною.

— А ще біля МРЕВ організовують нелегальні перегони (вулиці Д. Апос­тола, Північна). Наскільки це місце небезпечне?

— Це місце не пристосоване для швид­ких перегонів! Там на певній ділянці до­роги більш-менш хороше покриття, але коли треба вже гальмувати, горбиста до­рога… Там не поганяєш! Може занести — і все. Є ще одне місце — село Жирівка (не­подалік Солонки). Але там вузька траса, дерева з обох боків. Небезпечно. Швид­кості не набереш. Уночі може їхати назу­стріч машина зі села. Один водій не встиг­не зрозуміти, що відбувається. Інший не зорієнтується, що сталося. Лоб у лоб…

Гляньте, скільки у цій майстерні спорт­карів (розмовляємо з Назаром в авто­майстерні. — Авт.). Попит на автогонки завжди був і буде! Ще на початку 2000-х років на «Жигулях» ганяли. Автомобіліст завжди хоче випробувати, що його ма­шина може. І цей азарт — хто кого обже­не, завжди існуватиме.

— Напевно, так водії знімають стрес…

— Я, наприклад, не ганяю. Мені це не­цікаво. Я за містом живу, можу до 130 «притупити». Десь когось обігнати. У кожного свій спортивний інтерес. Хтось їде в болото свою машину випробовува­ти. Інші пробують машину в занос кину­ти, займаються дрифтом. Власники кру­тих «Камаро» або нових «Ауді» можуть їхати і понад 300 км за годину… Допоки не буде треку, нелегальні гонки тривати­муть. У Києві теж є купа нелегальних пе­регонів, але свідомі люди можуть поїхати на автодром «Чайка», заплатити і поганя­ти. В Одесі, за містом, проводять заїзди з дрифту. Там відведено місце для таких автомобільних розваг.

Коментар для «ВЗ»

Катерина Рибій, речниця Патрульної поліції у Львівській області

— Коли отримуємо повідомлення про таку ситуацію, приїжджаємо на місце події. Проводимо профілактич­ні бесіди, молоді люди все розуміють і роз’їжджаються. Не даємо можли­вості продовжувати такі гонки.

— Як часто такі нелегальні пере­гони організовують?

— Час від часу… Раз-два рази на мі­сяць чую про таке. Буває, з’являється інформація, що вони в одному міс­ці, а вони у той час в іншому. Ми зна­ємо, як їх знайти. Проводимо ро­боту (адмінпротоколів патрульні не складають, бо коли приїжджають, усі автомобілісти просто стоять. Тому обмежуються профілактични­ми бесідами. Авт.). Кажемо, якщо не будуть виконувати вказівки полі­цейських, будемо їх затримувати і доставляти у відділ поліції. Усе завер­шується зазвичай мирно, тихо. Ніхто не свариться.

— Такі екстремальні гонки на трасах тривають роками, і, схоже, усі закривають на це очі…

— Не закриваємо на це очі. Моніто­римо соцмережі. Коли бачимо пові­домлення про перегони, стараємося реагувати. Виїжджаємо, припиняє­мо ці гонки. Пояснюємо, що вони на­ражають на небезпеку всіх учасників дорожнього руху.

Схожі новини