Замах «змахує» на кіно...

В історії з обстрілом авто першого помічника президента може йтися про спеціальну провокацію – щоб виправдати «закручування гайок» у суспільстві

Сценарист і продюсер комедійних серіалів студії «Квартал 95» Сергій Шефір може кардинально змінити свою колишню спеціалізацію — і почати писати сценарії до фільмів-бойовиків. Що воно таке — опинитися під кулями, він, нині перший помічник президента, відчув на власній шкурі. У середу, 22 вересня, як мовиться, посеред білого дня, в його неброньоване «Ауді» з лісу випустили автоматну чергу. Надзвичайна подія сталася у селі під Києвом. Шефіра Бог милував, а от його водія у важкому стані (три кульові поранення у ноги) доправили у реанімацію. Усю столичну поліцію, прокурорів піднято на ноги. На вухах стоїть і український політикум…

Гаряча кримінально-полі­тична новина блискавкою розлетілася по Україні. Че­рез її вагу у далекій Америці (де в той час була третя годи­на ночі) розбудили Володими­ра Зеленського, який поїхав за океан на Генасамблею ООН. Президент зробив різку зая­ву («Відповідь буде сильною») — адже вчинено замах на життя його близького соратника.

Близького, але не найближ­чого, треба уточнити. З «най­ближчим» (керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком) у «близького» Шефіра силь­ний міжособистісний конфлікт. Кілька днів тому «Українська правда» писала, що Єрмак зу­мів звести вплив Шефіра на Зе­ленського до нуля. Дійшло до того, що у серпні між Володи­миром Олександровичем і Сер­гієм Нахмановичем зчинилася велика сварка. За даними зга­даного видання, градус емо­цій був настільки високим, що Шефір спакував всі свої речі зі службового кабінету й від­віз їх додому. На Банковій не з’являвся кілька днів. Поінфор­мовані люди кажуть, що Сергій Шефір тепер «не впливає май­же ні на що». І що Зеленський більше слухає свою помічни­цю Машу, яка відповідає за до­тримання графіка, ніж вникає у стратегічні поради давнього друга і земляка Шефіра, з яким знається від створення «Квар­талу»…

Сліди від обстрілу.
Сліди від обстрілу.

Детективи ще не встигли зняти сліди від куль на обстрі­ляній машині, а представники президентської політсили вже один поперед одного озвучува­ли свої версії трафунку із Ше­фіром. Першим заінтригував громадськість радник керівни­ка президентської канцелярії Михайло Подоляк. «Ми, безу­мовно, пов’язуємо цей напад з агресивною і навіть войовничою кампанією протидії активній по­літиці глави держави. Політиці, спрямованій на істотне знижен­ня традиційного впливу тіньових олігархів на суспільні процеси, а також на знищення політи­ко-фінансових угруповань, що відверто працюють на наших зовнішніх опонентів», — заяви­ла права рука Андрія Єрмака. Подоляк назвав «НП» із Шефі­ром «відкритим, навмисним і вкрай жорстким нападом, який не можна кваліфікувати інакше, ніж спробу демонстративного вбивства ключового члена ко­манди».

Від себе додамо: наскіль­ки «ключовим» для Зеленсько­го був Шефір, можуть розпові­сти його спаковані речі…

А тепер уважно вслухайте­ся в інші слова пана Подоля­ка. «Відбувається ситуативне об’єднання полукрімініальних (цитата дослівна. — І. Ф.) полі­тичних і економічних суб’єктів, для яких детінізація, деолігар­хізація і проведення судової ре­форми — пряма загроза їх без­бідного існування». І далі: «…Відповіддю на злочинні дії бу­дуть ще більш жорсткі антиолігархічні і антикримінальні рі­шення влади».

Із цього пасажу слід розумі­ти, що президент Зеленський готує якісь дуже радикальні рі­шення. Проти тих, кого вважає загрозою для здійснення своїх «благих реформаторських» пла­нів. Судячи з усього, потенційне закручування гайок гарант Кон­ституції збирається виправдати «замахом на Шефіра»…

Політичний експерт Тарас Бе­резовець каже, що цей «замах» більше схожий на постановку і на інформаційне накачування «слуг» напередодні голосуван­ня за «антиолігархічний закон». І додає: «Ніщо так не стимулює підштовхування до ухвалення рішення, як атмосфера паніки і страху за своє життя».

Авторитетне аналітичне ви­дання «Дзеркало тижня» теж на­тякнуло на політичну режисуру в історії із «замахом на Шефіра». Свою публікацію ілюструвало фотографією охопленого вог­нем рейхстагу. Хто не пам’ятає, нагадаємо: у лютому 1933 року нацисти підпалили німецький парламент і звинуватили у цьо­му політичних опонентів — це дало змогу прийти до влади диктатору Гітлеру…

«Побутову» версію того, що сталося на трасі під селом Ліс­никами, висунув відомий жур­наліст-розслідувач Володимир Бойко (той, що першим роз­повів українцям про судимос­ті Януковича). Слів пан Воло­димир у своєму коментарі не добирав: «…Я розумію, що від себе гребуть тільки курка та екс­каватор. Але якщо Шефір і далі буде набивати кишені такими темпами, то укоськають не тіль­ки його, а і його шефа».

Великий суддя Час покаже, хто насправді і з яких причин за­зіхав на життя Сергія Шефіра. Або ж імітував замах на нього.

Коментар для «ВЗ»

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Можу точно сказати, що це не боротьба олігархів із Зелен­ським. Незрозуміло, яким чином замах на вбивство водія Ше­фіра (а стріляли саме у водія) може якимось чином вплинути на закон про боротьбу з олігархами. Але найголовніше, що той за­конопроєкт, який збираються розглядати у Верховній Раді, до боротьби з олігархатом не має жодного відношення. Бо жодне з відомих прізвищ, яких називають олігархами, не потрапляє під дію майбутнього закону.

Це може бути що завгодно. Зокрема, інсценування — для того, щоб привернути увагу до згаданого законопроєкту, аби показати, що на Зеленського чиниться тиск. Це можуть бути і якісь кримінальні з’ясування стосунків, зважаючи на те, що Ше­фір достатньо серйозно заанґажований з бізнесом. Та, власне кажучи, сам Зеленський переписав на Шефіра свій бізнес…

Читайте також: «Останні дні я працюю над зйомками студії „Квартал 95“. Ніяких справ, які б викликали агресію, я не вів», — Шефір про напад

Схожі новини