Чи будуть зносити львівські хрущовки?

Питання знесення житлових кварталів хрущовської забудови мусується в Україні з 2006 року. Це чотирьох або п'ятиповерхові житлові будинки з малогабаритними квартирами, які будувалися з 1956 до початку 1970-х років. Як повідомляє «РБК-Україна», тільки зараз уряд підготував юридичне підґрунтя для того, аби нарешті розібратися з «хрущовками».

Відповідний законопроєкт, розроблений Міністерством розвитку громад і територій, вже пройшов громадські слухання. Там погодили механізм розселення жителів і визначили відповідальних за проєкт. Згідно з документом, мешканців «хрущовок» спочатку мають переселити в новобудови. Рішення про знесення будинків буде погоджувати місцева влада, після розробки і затвердження плану реконструкції кварталу і отримання письмової згоди усіх власників квартир на переїзд.

За словами нардепки, заступниці голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, обговорення майбутнього «хрущовок» активно ведуться в Україні з 2006 року. Саме тоді був прийнятий закон про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. Але досі не було механізму, як працювати зі старими будинками, як їх розселяти. Попереднє законодавство передбачало, що розселення будинку можливе тільки за умови 100%-ї згоди усіх мешканців. У новому законопроєкті Мінрегіону цей бар'єр знижений до 75% мешканців.

Для того, щоб старі будинки були реконструйовані, потрібні спільні зусилля інвесторів-забудовників, жителів і місцевої влади.

Чи будуть зносити хрущовки у Львові? Судячи з усього — ні. У мерії кажуть, що замість законодавства про знесення в уряді мають запропонувати програму відновлення технічного стану вже існуючих будівель хрущовської забудови.

«У Львові не так багато районів, де є так звані „хрущовки“, — розповів „ВЗ“ головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. — Кожен із таких районів розвивався протягом тривалого часу, тому там поруч із будинками хрущовської доби є і брежнєвської доби, і пізніші нашарування аж до новобудов 2000-го року. У Львові є три мікрорайони, де є багато „хрущовок“ — мікрорайон вул. Виговського-Городоцька-Любінська, район Нового Львова вздовж вул. Панаса Мирного-Угорської і район вулиці Дністерської, де колись було житло для військових. Звичайно, ті будівлі мали мінімальні показники стосовно площ квартир, часто не мали ліфтів, бо висотність там — до п'яти поверхів і ліфт необов'язковий. Це крупнопанельне будівництво, де часто є розгерметизація між панелями. Безумовно, цей стан будівель треба покращувати. Щодо соціальної складової, то мешканці цих районів мають ментальний зв'язок із цим середовищем, багато з них там прожило все життя. Тут часто є великі зелені простори між будинками, де ростуть дерева-крупноміри і у цих дворах люди проводять вільний час. На сьогодні п'ять поверхів — дуже якісна з точки зору висотності будівля. Тому наша думка така: варто задуматися над тим, щоб покращити технічний стан цих будівель. Звичайно, засоби покращення — це інша розмова. Але у Львові немає такої необхідності замінювати ці райони. Тобто зносити ці райони не будуть. Там є приватна власність мешканців. Цей механізм знесення, можливо, може застосовуватися в інших містах України, де є великі райони з самих „хрущовок“. У нас же в „хрущовках“ потрібна лише термосанація (утеплення фасадів) і встановлення ліфтів, що можливо технічно. Але є питання коштів. Ми були б раді, якби була загальнодержавна програма фінансування покращення технічного стану „хрущовок“. Бо одного нашого міського бюджету на це не вистачить».