Замість “трави біля дому” тут вчувається недоречний “рокіт космодрому”...
Пам’ятник космонавту Каденюку називають “вульгарним”
На Байковому цвинтарі Києва, на могилі першого у нашій незалежній державі українського космонавта Леоніда Каденюка, постав пам’ятник цьому героєві. Меморіал за участі президента відкрили у день, коли Каденюк багато років тому приземлився після 15 діб, проведених у космосі. Урочисте вшанування широко висвітлювали у ЗМІ. Однак у багатьох співвітчизників, як і у нас, воно викликало змішані почуття…
Пам’ятник (його проєкт начебто схвалила родина) справляє гнітюче враження. Надто громіздкий, неестетичний, без архітектурного такту. Попри білі барви матеріалу — не світлий, у ньому, незважаючи на зашифровані символи (крило ракети), не відчувається «космічної» легкості, яка у цьому випадку напрошувалася. Як кажуть, зроблений наче сокирою. Від нього несе несмаком. Дуже нагадує неоковирні залізобетонні силуети творів радянського соцреалізму, які подекуди ще бовваніють у недекомунізованих населених пунктах…
А ще — своїм недоречним «огромом» він закриває сусідні могили інших достойних українців: правозахисника Левка Лук’яненка, співачки Діани Петриненко, композитора Платона Майбороди. Для облаштування цього «меморіалу» будівельники викорчували калину на могилі іншого Героя України — легендарної акторки-декламатора Ніли Крюкової, матері тележурналістки Мирослави Барчук. До слова, пам’ятник на цій могилі — невеличкий птах-зозуля з білого каменю. Це до питання про масштаби і смисли…
Під час церемонії відкриття пам’ятника космонавту Володимир Зеленський пафосно говорив:
«Леонід Каденюк багато зробив для України, і Україна повинна хоч що-небудь зробити для нього. Я вважаю, що дуже вчасно все зробили, адже 28 січня Леоніду Каденюку виповнилося би 70 років, і людям буде куди прийти вшанувати його пам’ять».
«Що-небудь», власне, і зробили. А щодо «буде куди прийти»… Сюди, звичайно, приходитиме зажурена родина, близькі Леоніда Каденюка. Але у багатьох ця споруда на місці вічного спочинку першого космонавта викликатиме незручність, розчарування і гіркоту. Образно кажучи, «травою біля дому», про що, судячи з відомої пісні, мріється космонавтам, тут і не пахне. Зате вчувається такий недоречний на цвинтарі «рокіт космодрому»… До слова, меморіал на малій батьківщині космонавта — у селі Клішківцях на Буковині виглядає значно простіше — але величніше і органічніше. На відміну від київського «витвору», там добре видно одухотворене обличчя Каденюка.
Свого часу ми брали інтерв’ю у Леоніда Костянтиновича для «Високого Замку», бачили, як із затамованим подихом слухали його виступ студенти львівського «Лісотеху». Людина надзвичайно скромна, думається, він теж жахнувся б від того, що встановили на місці його вічного спочинку…
Думки з приводу
Дмитро Лиховій, поет, громадський діяч
Добре, що в Україні тільки один космонавт. А то пів Байкового перекрили б…
Остап Семерак, ексміністр екології
Якось вульгарно…
Олександр Щерба, посол України в Австрії
У Відні, на центральному кладовищі, де поховані Бетговен, Моцарт та інші великі, є пантеон почесних громадян міста. Склепи сторічної давності і давніші. Посеред них — один новіший, 2015 року. Олігарх лежить із Центральної Азії. Я так розумію, що хтось місце свого предка продав. Це про дивні речі, які трапляються іноді на кладовищах.
Ольга Петушинська, підприємець
Недавно дивилася фільм Вахтанга Кіпіані про Личаківське кладовище у Львові. Була дуже вражена, як там все організовано. Вражає центр цвинтаря, де поховано кращих синів. На Байковому зовсім не
Тарас Олійник («просто львів’янин»)
…Така меморіальна помпезність явно дисонує із масштабом постаті Каденюка.
