Антикорупційний канібалізм

Після «акваріумної» справи, в якій за сачок несподівано дружно взялися закляті «друзі» — Генпрокуратура й Антикорупційне бюро, було б наївно сподіватися, що «війнушки» між ГПУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та НАБУ врешті закінчаться розкурюванням люльки миру. Не минуло і двох місяців, як знову почалися публічні розбірки.

Поки «нові антикорупціонери» зайняті поножовщиною через справу Онищенка, а генпрокурор Юрій Луценко підігріває інтригу щодо «вироку» Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів очільникові САП Назару Холодницькому, під парламентським куполом активізувалися з виборами аудитора НАБУ, результати яких можуть стати «червонною карткою» для директора бюро Артема Ситника. Запахло порохом і на антилуценківському фронті: стараннями депутатів-«єврооптимістів» Конституційний Суд отримав подання щодо перевірки на конституційність закону, який дозволив Луценкові очолити ГПУ, не маючи юридичної освіти. Пружина усе більше стискається…

Прогнози тих, хто очікував, що після «акваріумної справи» керівник САП не затримається на посаді, не справдилися. Те, що у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів (перед якою за відставку Холодницького дружно ратують Луценко і Ситник) не поспішають із вердиктом, — вже само собою красномовний факт. Як і заяви генпрокурора про відсутність підстав для кримінальної відповідальності очільника САП. Але ключове у цих заявах слово «наразі», яке можна розцінити як сигнал Холодницькому: або відставка «меншою кров’ю» (якщо не за власним бажанням, то за дисциплінарним «вироком» КДКП), або за подальшу відсутність підстав для кримінальної відповідальності не ручаємося. Знавці тонкощів роботи нашої «погонної» системи не виключають, що «акваріумними плівками» досьє на очільника САП не обмежується. Мовляв, крім «жучка» у кабінеті, могли задіяти також відеоспостереження, прослуховування телефонів, відстежування електронної переписки. І хтозна, які ще матеріали лягли у папочку. Але у ГПУ розуміють: небезпечні папочки можуть знайтися й у Холодницького. А це — серйозне протипоказання до різких дій.

Поки на Різницькій обережно ходять між крапельками, директор НАБУ перервав коротку паузу у публічних «анафемах» на адресу Холодницького. Після «маївки» на сайті «РБК-Україна» вийшло інтерв’ю Ситника, в якому той не шкодував словесних набоїв для очільника САП. «Є певний обсяг матеріалів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих дій. На нашу думку, частина з них підпадає під кримінальну відповідальність, а частина — під дію дисциплінарного статуту», — заявив Ситник, повертаючись до «акваріумних плівок». А на запитання щодо шансів Холодницького втриматися на посаді відповів: «Не хочу робити прогнози, тому що це може потягнути певні спекуляції і бути сприйнятим як тиск. На мою думку, дії, які були вчинені, не сумісні взагалі з прокурорською роботою».

Згадав директор НАБУ і резонансні справи, до закриття яких доклалися у САП. Йдеться, зокрема, про справу щодо видачі дозволів на розробку родовищ, фігурантом якої був екс-міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. А також про «вольну» для голови ЦВК Михайла Охендовського, прізвище якого засвітилося в амбарній книзі Партії регіонів. «Незважаючи на те, що, на нашу думку, ми зібрали достатньо доказів, щоб цю справу скерувати до суду, в антикорупційної прокуратури була інша думка. Вони зупинили розслідування у цьому провадженні у зв’язку з направленням міжнародних правових доручень до інших держав. Хоча на той момент почеркознавча експертиза вже засвідчила достовірність підпису Охендовського, і ми бачили, що того ж дня, коли зроблено запис про виплату йому коштів у так званій амбарній книзі, на його картку приходили кошти. Детективи були готові закінчувати цю справу. Проте думка прокуратури була інша. Нещодавно суд скасував рішення про зупинку розслідування, його поновлено», — заявив Ситник.

Холодницький з «отвєткою» не забарився. Через чотири дні на сайті LB.ua вийшло його інтерв’ю з черговою порцією «злих і нетихих» на адресу директора НАБУ. Холодницький звинуватив Ситника у неперебірливості щодо союзників у кампанії проти САП: той, мовляв, скооперувався з одіозним департаментом ГПУ (йдеться про Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, який із прив’язкою до сірих кардиналів «БПП» ще називають «департаментом Кононенка-Грановського»). «Я би собі не міг подумати, що з людьми, які два роки тому били моїх підлеглих (це про мордобій між „НАБУвцями“ і „ГПУвцями“ 12 серпня 2016-го. — „ВЗ“), можу сісти за один стіл», — заявив Холодницький. НАБУ звинуватив у «надлишку піару» та неякісній підготовці справ.

Окремий розділ в інтерв’ю присвячений «плівкам Онищенка» і «викидам» депутата-втікача про начебто пропозицію йому від НАБУ укласти угоду зі слідством за спиною у САП. Інформацію про угоду Онищенко запостив у Facebook. Коментуючи її, Холодницький заявив: «Якщо такі слова правдиві і підтверджуються іншими доказами, то це — кримінальна відповідальність. Тому що угоди з підозрюваним і обвинуваченим має право укладати лише прокурор».

Наче за помахом чарівної палички «інші докази» тут же з’явилися. Телеканал ZIK оприлюднив отриманий від Онищенка відеозапис, як нардеп-утікач обговорює телефоном умови угоди зі слідством. Співрозмовником, зі слів Онищенка, був керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський. Через три дні після виходу сюжету у САП порушили «за його мотивами» кримінальне провадження. «Враховуючи, що в опублікованих відеозаписах переговорів ймовірно керівника Головного підрозділу детективів НАБУ та інших детективів з підозрюваним Онищенком О. Р. йдеться про конкретні умови укладення угоди (обговорення чіткої суми та подальшої долі підприємств, належних йому), та фактичного підтверджений факт „конфіденційного“ спілкування без відома прокурорів — процесуальних керівників, розпочато кримінальне провадження», — відзвітували у САП, не оминувши при цьому нагоди звинуватити НАБУ у маніпуляціях і поширенні неправдивої інформації. Останні закиди стосувалися офіційного коментаря НАБУ після оприлюднення згаданого відеозапису з Онищенком. У Бюро заявили: інформація щодо пропозиції «газовому» нардепу угоди зі слідством без відома прокурорів САП не відповідає дійсності. НАБУ оприлюднило фрагмент відеоспілкування з Онищенком, яке датоване груднем 2016 року і в якому, крім детективів Бюро, був задіяний представник САП (у розмові Онищенко заявляє про готовність укласти угоду зі слідством). Але в Антикорупційній прокуратурі заявили: це опитування Онищенка стосувалося не його справи, а зовсім іншого кримінального провадження, розпочатого за публічними заявами нардепа. Та й про яку, мовляв, угоду зі слідством може йтися з послужним списком депутата-утікача, якому інкримінують участь у вчиненні особливо тяжких злочинів?!

В інтерв’ю Холодницького просочився ще один, не менш цікавий момент із прив’язкою до прізвища Онищенка.

Очільник САП заявив, що змінив группу прокурорів і сам буде старшим прокурором у справі плівок Онищенка. Виглядає як рукавичка, яку Холодницький кинув своїм кривдникам. Тому ж Кононенкові, якого вважає одним із винуватців акваріумної прослушки і прізвище якого фігурує у «вкиданнях» від Онищенка.

Загнаний у кут, керівник САП, схоже, пішов ва-банк, не перебираючи методами і принципами. У ситуації «або пан, або пропав» навіть плівки Онищенка, фрагменти з яких вже два роки мусуються в інформаційному просторі, але справжність і досі нічим не підтверджена, згодилися. І пусте, яка в Онищенка репутація.

Чи вдалося Холодницькому «переконати» головних сценаристів своєї відставки, що його зарано у збиті льотчики списувати, стане зрозуміло вже за тиждень. З того, яким буде рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, термін ухвалення якого збігає у перших числах червня. Якщо Холодницького таки «підуть», для кого точно його відставка не буде приводом випити шампанського, то це для директора Антикорупційного бюро. Ситуативний союз Ситника з Генпрокуратурою в «акваріумній справі» не означає, що у високих кабінетах пробачили НАБУ «замахи» на тих, хто у «списку недоторканних». Відставка Холодницького, який втратив довіру Банкової, загравшись у самостійність, буде сигналом підготуватися іншому неугодному — Ситнику. І покровительство західних партнерів директорові НАБУ тут навряд чи допоможе. Втягнувшись в «антикорупційні війнушки», Ситник, мабуть, і не помітив, як сам долучився до копання собі ями.

Те, що у Верховній Раді саме зараз згадали про вибори аудитора НАБУ, — не випадковість чи данина парламентській процедурі. Судячи зі списку кандидатів, які подалися на «аудиторський» відбір, на Банковій все ще плекають сподівання провести через парламент «благонадійну» кандидатуру. Серед фаворитів майбутнього голосування озвучують прізвища правозахисника Володимира Василенка (працював суддею в міжнародному суді ООН і представником України у Раді ООН з прав людини), якого найголосніше лобіює фракція Ляшка (що вже показово) та колишнього американського прокурора Томаса Фаєрстоуна, якого обстоюють антикорупційні громадські організації. Але представники останніх сумніваються, що кандидатура американця набере потрібну кількість голосів.

Буде, підозрюють, «рознарядка» просувати саме Василенка. «Він хоч і має досвід, але тонкими ниточками може бути пов’язаний з діючою політичною елітою через свого сина, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Василенка», — каже головний експерт Антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов.

Якщо вдасться провести «правильного» аудитора НАБУ від парламенту, залишиться лише дочекатися «аудиторського» призначення за квотою президента (третій «ревізор», від Кабміну, вже є). Подальший сценарій прогнозований: проведення такого довгожданого аудиту діяльності НАБУ і «гудбай» для Ситника за результатами ревізії.