«Після такого обіду головне – не заснути!»

Десятиріччями солдатів годували “дешево та сердито”: кашею “дріб шістнадцять” і підфарбованою водичкою, яку називали компотом. У свята додавали два синюшні яйця, які невідомо коли знесла курка-пенсіонерка. Ситуація змінилася в грудні 2007 року, коли годувати військовослужбовців Збройних сил України доручили цивільним комерційним структурам. Та з часом і ця система харчування почала давати збої. У деяких регіонах комерсанти через затримки із постачанням доводили до голодувань цілі гарнізони. Нині у Збройних силах України почався експеримент з переходу на харчування військових за стандартами НАТО. Що це таке - вирішили перевірити на власному шлунку кореспонденти “ВЗ”.

Участь в експерименті з переходу на харчування за стандартами НАТО доручили взяти особовому складу берегової бази ВМС Украї­ни, екіпажу фрегата “Гетьман Сагайдачний” та курсантам і офіцерам Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Після 13-ї години курсанти академії починають шикуватися біля їдальні. Лунає команда, курсанти знімають головні убори та заходять до їдальні. Кожен курсант бере піднос і прямує до лінії харчування, яку обслуговують дівчата у білосніжних халатах. За хвилину-другу на підносах не залишається місця: біля перших та других страв можна побачити кавуни, солодощі, напої. Головне, всю цю смакоту донести до столу... Після обіду, розповідає шеф-кухар Майя Миколаївна, на столах майже нічого не залишається. Курсанти з’їдають усе, що взяли.

За, здавалося б, простою схемою - більший асортимент, смачніше харчування - насправді ховається велика підготовча робота, яку провели перед започаткуванням експерименту. Шлях пролягав через подолання багатьох бюрократичних перепон. Річ у тім, що сьогодні військовослужбовці Збройних сил харчуються відповідно до норм, затверджених постановою Кабміну ще у 2002 році. Відповідно до цієї постанови, солдати щодня мають отримувати одну й ту ж кількість продуктів. Постачають продукти в частини ті ж комерційні структури, працівники яких годують військових. Отож командування військових частин ніяк не може контролювати ні кількість постачання продуктів, ні якість приготування їжі.

Новий каталог продуктів, який сформували за стандартами НАТО, складається з 248 продуктів. Там є і йогурти, і банани, і заморожена спаржа. У каталозі є два показники - вартість продуктів за добу та їх калорійність. Начальник продовольчої служби частини мусить на комп’ютері розробити спеціальну програму харчування, обрати кількість калорій та зробити замовлення на певну суму з розрахунку на одного бійця. Така програма не дозволить “халявити”: замовити, скажімо, 50 мішків капусти й таким чином забезпечити необхідні 3000 кКал. Якщо постачальники продуктів сьогодні забезпечать приготування дешевої каші і малокалорійної курки з овочевим супом, то завтра їм доведеться добирати калорії, купую­чи, скажімо, ковбасу та сир.

Заходячи в їдальню, помічаю, що курсанти сканують якісь картки. Це, пояснили харчовики, спеціально розроблена контрольно-облікова система, яка щодня фіксує, скільки саме людей обслуговувалися в їдальні. Така система унеможливить ситуації, коли у паперах вказували, що обідали 140 чоловік, а насправді обідали шістсот.

Третій складник нового процесу харчування - так званий електронний склад. Ця програма веде облік: скільки продуктів прийняли, скільки - видали. Продукти тепер закуповує не фірма-посередник, а безпосередньо Міністерство оборони. Підвезення продуктів має відбуватися щодня. Кухарів і обслуговую­чий персонал при переході на нову систему харчування набиратимуть у штат військової частини. Перші дні експерименту показали, що на новій формі харчування можна навіть зекономити! У середньому фірми, які забезпечують харчуванням військові частини, отримують за свої послуги 60 гривень з розрахунку на харчування одного військового. В цю суму входить вартість продуктів, їхнє приготування та чистий прибуток фірми. В академії завдяки відмові від послуг посередника почали витрачати на харчування одного курсанта 58 гривень.

“А як визначити наперед, які саме страви з асортименту користуватимуться попитом, а які ні?” - не вгамовувалися скептики. Щоб не поставало таких питань, організатори експерименту із залученням експертів — рестораторів — вивчили досвід... турецьких готелів із системою харчування “олл інклюзів”.

Те, що перші дні експерименту проходять вдало, зауважили й працівники кафе, що функціонує на території академії. Щодня в цьому кафе продавали понад 200 “хот-догів”. Із започаткуванням експерименту продаж цієї “здорової їжі” впав до нуля.

Для перевірки проведення експерименту в Академії Сухопутних військ минулими вихідними побував міністр оборони Степан Полторак. Відстоявши у загальній черзі, він взяв на піднос три різні гарніри, два супи, чотири види м’ясних салатів і нарізки. Й залишився задоволеним. Після обіду міністр заявив, що ближче до січня 2016 року експеримент поширять не лише на місця постійної дислокації військових частин, а й спробують започаткувати його на полігонах та в зоні проведення АТО...

“Після такого обіду головне - не заснути!” - погладив живіт курсант, який назвався Олексієм. “Поїв так, як у мами в гостях”, - додав його товариш Петро.

Фото авторів