Простягнути руку над головою Януковича

Нинішня українська єврореволюція, спричинена відмовою влади інтегруватися з передовими цивілізаціями, викликала величезне захоплення в урядів і рядових громадян на Заході. Майданівцям аплодував весь світ, словесно виказуючи солідарність з ними. Здавалось би, після того, як мільйони наших співвітчизників вийшли на вулиці захищати свою гідність, демонструючи бажання жити в Європі, демократичний Брюссель у відповідь на таке щире прагнення мав би, забувши про вовтузіння Януковича і К°, простягнути їм руку. Надати конкретну допомогу. Зокрема для початку винагородити нас правом на безвізовий в’їзд у країни Євросоюзу. Однак в євросоюзівських офісах наразі не квапляться прибирати бар’єри зі своїх кордонів…

Заклик скасувати візи українцям прозвучав у недавній резолюції Європарламенту, у зверненні польських журналістів. Вчинити так просять органи місцевого самоврядування України (недавно такого листа адресувала в ЄС Івано-Франківська міськрада), опозиційні політики і суспільні авторитети (відповідне звернення надіслала в українське представництво ЄС співачка Руслана).

Вільне пересування по Європі потрібне українцям не тільки для того, щоб вони могли собі знайти там роботу, здобути кращу освіту, придбати якісні товари, отримати якісні послуги, врешті — по-людськи відпочити. Значення такого кроку не стільки «побутове», скільки світоглядне. Мандрівки на Захід дозволили б багатьом нашим співвітчизникам, які ще не перетинали кордону (особливо представникам Півдня і Сходу), оцінити, що воно таке — життя за правилами. Звільнитися від совкового мислення, від радянських стереотипів, від фобій, якими їх страшать північні сусіди. Бодай раз поглянувши на вільний світ, вони, можна не сумніватися, загорілися б бажанням побудувати таке ж вільне життя у себе. Крім усього іншого, це сприяло б нарощенню в Україні протестного електорату, якого нинішнє життя «дістало». Голоси «європеїзованих» людей на виборах допомогли б привести до керма своєї держави зовсім іншу, ніж нині, команду.

Ось що «Високому Замку» сказав з приводу безвізового режиму один з опозиційних лідерів Юрій Луценко:

— На зустрічі із західними послами ми кажемо: «Дуже цінуємо солідарність, яку виявила Європа. Дуже цінуємо заяви про те, що Угода про асоціацію залишається не перегорнутою сторінкою для нас. Але дайте нам сигнал прямої солідарності! Таким сигналом міг би бути річний експеримент із безвізовим режимом для України».

Екс-міністр навів таку статистику: лише 12% відсотків населення України були у країнах Заходу. Представників Східної України у цій цифрі — лише два відсотки. У цьому слід шукати одну з причин настороженого ставлення до ЄС у цих регіонах.

— Коли ми говоримо про європейський вибір у Макіївці, — продовжує Луценко, — люди уявляють його як архітектуру, католицизм, фільми, і не більше. Для них це абстракція. Дайте їм побувати у Польщі, Литві, Болгарії, Румунії, Чехії, Словаччині, у тих країнах, які раніше за нас втекли із соціалістичного табору. Хай люди побачать, наскільки ці країни успішніші за Україну. Що Європа — це не карикатурні гей-паради, якими нас лякають, що це — нові правила. Для нашого Сходу у мене є дуже проста агітація. За час членства в ЄС Польща отримала прямих дотацій 52 мільярди євро. Їх отримала не Варшава, а воєводства. Звідси — інновації, дороги, нове комунальне господарство, реставрована історична спадщина, ефективна поліція, доступна медицина і багато інших речей. А є й інша цифра: з часу президентства Януковича з України лише до Республіки Кіпр вивезено 52 мільярди доларів. Отже, є вибір…

І все ж, навчена гірким досвідом спілкування з українськими верховними чиновниками, Європа вагається зі скасуванням віз. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський чітко сказав: відповідь на проблему скасування віз треба шукати в Україні. Ще кілька років тому Європа просила офіційний Київ адаптувати до європейського своє законодавство, зокрема антикорупційне, імміграційне, провести інші реформи. Зроблено ж зовсім мало. І то нещиро. Знаючі люди кажуть: неможливо уявити, щоб нинішні засідателі на Банковій та їхнє оточення, навіть виконавши всі вимоги зі «списку Фюле», погодилися жити за західними критеріями. До того ж в останні дні запровадження безвізового режиму на Печерських пагорбах почали обставляти обов’язковою умовою — згодою на це… Москви. Бо Росія начебто зазнає втрат через наше з Європою безкордоння...

Звичайно, подібне ідолопоклонство, самоприниження Банкової не сприймають у західних країнах. Але чому за дії недолугих верховодів повинні терпіти низи?

«Скасування віз для українців — це політика щодо людей, а не щодо влади. За помилки влади не повинні страждати люди», — сказала заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч. І мала рацію.

Прагматична Європа все ж вагається. Може, у ЄС бояться, що, отримавши вільний в’їзд на їхню територію, мільйони знедолених українців одномоментно покинуть насиджені місця і перенаселять собою «бабцю Європу», наводнять її своїми проблемами? Як на мене, причина в іншому. Європейці звикли робити прогнозовані кроки з прогнозованими партнерами. Команду Януковича такою не бачать. Тому, очевидно, чекають, коли наші співвітчизники виберуть собі інших державних менеджерів з іншими, справді європейськими підходами.

Коментар для «ВЗ»

Богдан ЯРЕМЕНКО, колишній генконсул України у Стамбулі (Туреччина)

Погоджуюся, що скасування віз для українців було б доброю справою. Але будьмо відвертими: у плані євроінтеграції (як процесу реформування різних сфер економіки, управління і громадського життя) такий крок нічого суттєво не змінить. Можливо, навіть стане демотиватором змінювати законодавство і відповідні практики у цьому питанні. А ще, як на мене, наші європейські партнери ставляться до цього питання радше як до технічного і правового, ніж як до політичного.