БЕЗмежний Львів

Львів досі не має затверджених меж. Цю проблему чиновники Ратуші мали вирішити до Євро-2012. Але так і не вирішили. Це створило чимало незручностей із розташуванням об’єктів спортивної та туристичної інфраструктури. Дороги не побудували через те, що мали проходити на земельних ділянках, які межують з приміськими селами. Сільради не дали погодження, відтак інфраструктурний об’єкт залишився на папері. Тепер департамент містобудування разом із земельним управлінням Львівської міськради працюють над проектом затвердження меж Львова. За кілька місяців документ винесуть на сесію. Якщо міські депутати дадуть добро, нові межі Львова затвердять депутати обласної ради, а потім Верховна Рада.

Сьогодні площа Львова — 14 тисяч 895 га. Після затвердження нових меж буде понад 15 тисяч га. Як сказав “Леополісу” начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради Михайло Бокало, збільшення міста буде не надто суттєве. Для прикладу, деякі східноукраїнські міста після затвердження нових меж збільшуються на третину. Там мери активно працювали із головами сільрад довколишніх населених пунктів. У Львові інша ситуація. Уже кілька років чиновники ведуть безрезультатні перемовини з кількома селами, просять віддати свої землі Львову. Та домовитись не вдається. Раніше планували реалізувати проект “Великий Львів”, який передбачав суттєве збільшення меж за рахунок довколишніх сіл. Але ідея провалилася.

Площа Львова збільшиться за рахунок 29,8 га землі злітної смуги аеропорту “Скнилів”, мікрорайонів Білогорща (57 га), Зубра (131 га) та ще кількох прилеглих земельних площ. “Ми замовили зйомку міста, щоб побачити площу. Раніше цього ніхто не робив, — повідомив пан Бокало. — До нас звернулася Малехівська сільрада, говоритимуть про закріплення земель. Переговори з іншими селами неактуальні. Ніхто не погоджується дати Львову свої землі, бо вони приватизовані. Навіть “клин” землі між Рясним та Левандівкою також приватизований”.

Над проектом працює “Центр ринкових досліджень” (фірма виграла тендер). Роботи коштують 400 тисяч гривень. На черзі — зонування землі. У місті не затверджували межі з 90-х років. У 1998 році була проведена інвентаризація. “У нас постійно проблеми із сільрадами, — продовжує Михайло Бокало. — У 2000 році я мав карту, де усі села погодили площі. Після виборів голів сільрад ситуація змінилася. Почався земельний пік, усі відкликали погодження. Не затверджені межі загрожують проблемами для людей. Наприклад, у Скнилівській сільраді є кооператив, частина якого — на території Львова. Люди нічого не можуть зробити зі своїми ділянками, бо вони у межах міста, а не села. Акти на землю видало село, звичайно, неправомірно”.

Друга проблема — через відсутність кордонів землю може будь-хто захопити, звести незаконий об’єкт. Чиновник земельного управління пригадує земельні “коломийки” у сільраді с. Рясне-Руське. Будівництво не хочуть погоджувати із львівською мерією, мовляв, земля — наша. “Ми ці рішення “гасили”, але сільрада все одно перевищила свої повноваження”, — каже Михайло Бокало.

Нові межі затверджують у рамках проекту “Олімпійська надія-2022”. “До Олімпіади вкрай важливо закріпити кордони Львова, — зазначив пан Бокало. — До спортивного заходу зведуть бобслейну трасу на Чортових скелях у Винниках. Цю територію треба включити у межі міста. Збудують льодовий палац, інші об’єкти. Усе має бути у місті”.

Коментар для «ВЗ»

Мирон КОЛОДКО, голова громадської організації “Еко-форум Львів”

Землі біля Львова дорожче коштують, ніж інші земельні площі. Тому громади прилеглих до міста сіл не хочуть їх позбутися, хочуть мати від цього зиск. Львів має розширитися, забудова ущільнена. Це створює проблеми вуличного руху, екологічні наслідки. Треба зняти навантаження на центр.

Якщо місто не має затверджених меж, то на цьому легко нагріти руки людям, які мають відношення до земельних ресурсів. Якусь частину землі можуть передати в приватні руки, щось приховається. Коли земля облікована, це зробити складніше.