У лісі під Басівкою знайшли упівський сейф
Він поповнить криївку-музей, яка колись була друкарнею
Пустомитівський район
На цікаву знахідку натрапили на території Лапаївського лісництва дослідники національного визвольного руху зі села Басівки. Відновлюючи колишню криївку-друкарню УПА, надибали у землі оброслий корінням бідон з документами, який слугував місцевим партизанам сейфом, поштовим ящиком. Інший віднайдений раритет з тих часів — рація у мідній скриньці.
Про місце переховування воїнів УПА басівським краєзнавцям три роки тому розповіла нині уже покійна учасниця тих подій Володимира Кулик, яка була у повстанців друкаркою. За її споминами, у бідонах зберігали архів карпатської «гілки» націоналістів. Одну з таких ємкостей закопали у Чорному лісі, на території Миколаївського району. Один бідон постійно носили зі собою. Пані Володимира згадувала, що за вказівкою їхнього командира Михайла Гнатіва (псевдо «Скорий») упівець Качмарик закопав такий бідон у таємному місці. Казав: навіть якщо «чубарики» (так називали облавників) знайдуть його, «феєрверк їм буде добрий». Очевидно, той (ще не знайдений) архів було заміновано… Коли у Басівці у 1955 році йшов останній бій упівців з енкаведистами, товариші Володимири стримували атаки противника, щоб вона встигла спалити документи. Захопили її лише після того, як облавники закидали криївку гранатами…
Про таємницю недавно знайденого бідона дізнатися уже не вдасться. Він хоч зсередини поливаний, але все одно проіржавів.
— Через дві дірочки у цю посудину потрапляла волога, тож за 60 років сховані там папери перетворилися у суцільне місиво, — розповів кореспонденту «Високого Замку» один з учасників цих пошуків, депутат Пустомитівської райради Василь Тороус. — Відновити папери не вдасться. А от рацію, яка збереглася краще, спробуємо реставрувати. Обидві знахідки займуть місце у нашому лісовому музеї.
Василь Тороус працює директором Суховільського деревообробного комбінату. Разом із соратниками активно займається встановленням пам’ятників борцям за волю України, пошуком людей і речей, які мають дотичність до національно-визвольних змагань. Чимало власних коштів спонсорував на відновлення криївки-друкарні. 20 тисяч грн. виділила на ці роботи Пустомитівська райрада.
— У наш музей приходить багато людей різного віку, особливо у вихідні, — розповідає її завідувач, колишній вчитель української мови і літератури Іван Попович. — У книзі відгуків пишуть, що робимо добру справу, що це потрібно для виховання молоді, для збереження пам’яті про тих, хто віддавав життя за Україну.
